Арешт у Панамі колишнього керівника Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України Владислава Каськіва дав старт новому витку дискусії про повернення у країну грошей, здобутих незаконним шляхом. Екс-лідер «ПОРИ» найбільше відомий скандалом із активною підготовкою нашої країни до Євро-2012. Саме зі зловживанням службовим становищем правоохоронні органи пов’язують виведення екс-чиновником у кіпрські офшори сотні мільйонів гривень.

 

Досьє

Каськів Владислав Володимирович, народний депутат України VІ скликання, член фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України (2010—2014 рр.).

 

 


Політична кар’єра. У 2004-му керував Координаційним центром громадянської кампанії «ПОРА», яка взяла активну участь у помаранчевій революції (пізніше стала політичною партією). Отримав пам’ятний знак «Видатному учаснику помаранчевої революції». Майже рік був позаштатним радником Президента В. Ющенка.


На дострокових парламентських виборах 2007-го отримав мандат народного депутата за списком Блоку «Наша Україна — Народна самооборона». Був головою підкомітету з питань інвестицій та розвитку Комітету Верховної Ради з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва. У 2009—2010 роках працював радником Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко з питань іноземних інвестицій.


У 2010-му закінчив Національну академію державного управління при Президентові України та отримав диплом магістра управління суспільним розвитком. Після цього керував робочою групою з національних проектів Комітету з економічних реформ при Президенті В. Януковичі. З 23 грудня 2010 року по 15 березня 2014-го був головою Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України.

 

Нагадаємо, що В. Каськіва затримали в Панамі 8 вересня, його арешт підтвердили в Інтерполі. Як стало відомо, він подав клопотання про політичний притулок. ГПУ нині сподівається на видачу українця вітчизняному правосуддю.


Департаментом захисту економіки МВС спільно з Генпрокуратурою порушено проти В. Каськіва декілька кримінальних справ. Принаймні одна з них — щодо розкрадання 7,5 мільйона гривень державних грошей — уже доведена до розгляду в суді. У Єдиному реєстрі судових рішень можна віднайти фрагменти цих кримінальних проваджень, що дають уявлення про масштаби зловживань, до яких доклав руку панамський біженець.


На бюджетному олімпі


Біографія В. Каськіва сповнена різноманітними представницькими посадами: окрім усіляких студентських комітетів, він побував радником у Президента В. Ющенка і в прем’єра Ю. Тимошенко. Весь цей час найближчими йому були теми інформаційних технологій та інвестицій. Перший гучний скандал з ним виник під час помаранчевої революції у 2004 році — тоді йшлося про зникнення коштів, зібраних під час Майдану, а також нестабільне фінансування «ПОРИ» — громадянської ініціативи, координатором якої він був. Однак по-справжньому справи вгору у нього пішли вже за часів президентства В. Януковича. Тоді влада активно намагалася перетворити Україну на інвестиційно-привабливу державу. Навіть було створено спеціальний орган — Держінвестпроект. Керівником відомства призначили В. Каськіва, який одразу визначив цілу низку завдань — будівництво національного проекту «Повітряний експрес», що мав зв’язати швидкісною електричкою аеропорт «Бориспіль» та Київ, сучасні гаджети для школярів, проект «Олімпійська надія-2022», чиста вода для українців тощо. На жаль, проекти провалилися, а десятки мільйонів гривень безслідно зникли.


Скандальні проекти


«Повітряний експрес». Напередодні Євро-2012 влада сподівалася на збільшення інвестицій. В’їзд в країну сотні тисяч футбольних фанатів надихнув чиновників на мрію про майбутню туристичну Мекку. Відразу почали складати плани на будівництво інфраструктури. Один із таких — залізнична вітка між Києвом та аеропортом «Бориспіль». Для цього в структурі Держінвестпроекту навіть було створено окреме ДП «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес».


Як встановило слідство, попри підписання угоди держпідприємства з китайським банком на $372 млн. проект так і не стартував. Проте люди В. Каськіва оперували чималими коштами. Вони клали гроші на депозит у сумнівних компаніях та банках, купували земельні ділянки за завищеними цінами. 2 вересня на своїй сторінці у Фейсбуці керівник САП Назар Холодницький повідомив, що детективи НАБУ затримали одного із учасників розкрадання цих коштів. «Чоловікові обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На теперішній час у цьому кримінальному провадженні повідомлено про підозру двом особам, в тому числі колишньому керівнику ДП «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» Геннадію Дяченку, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Його розшук триває», — зазначив він.


LNG-термінал. Одним із напрямів роботи агентства, очолюваного Каськівим, було спорудження LNG-термінала на Одещині. Завдяки йому Київ мав намір вирішити питання диверсифікації поставок газу. В листопаді 2012 року з пафосом було підписано угоду між Україною й іспанською компанією Gas Natural Fenosa щодо управління консорціумом з будівництва LNG-термінала на 1,1 млрд. доларів. Але дуже швидко виявилося, що свій підпис під угодою поставив лижний інструктор Джорді Сарда Бонвеі, який не мав жодного стосунку до іспанської компанії. Над українською владою тоді кепкував ледь не весь світ. Каськів написав навіть заяву про звільнення, але його вирішили залишити на посаді.


«Чисте місто». «Проект передбачає створення нової, ще не існуючої в Україні індустрії з переробки сміття. Як приклад будуть взяті 10 сміттєпереробних заводів із глибоким (понад 50%) ступенем переробки. Поки що в Україні немає жодного такого заводу, і рівень переробки не перевищує 5%», — казав тоді ЗМІ В. Каськів. Екс-чиновник стверджував, що їх будівництво стане у 435 млн. євро. Був навіть проведений тендер та визначені розробники проектів. Однак плани реалізувати не вдалося.


«Олімпійська надія-2022». Найбільш масштабна афера, до якої, за версією слідства, доклав руку екс-керівник Держінвестпроекту. Йшлося про будівництво в країні другого «Буковеля». У серпні 2012-го одна із французьких компаній затвердила меморандум із невідомою українською фірмою «Боржава резорт» про інвестиції в Карпати. Та в свою чергу підписала аналогічний документ з держпідприємством «Олімпійська надія-2022». Ці домовленості повинні були матеріалізуватися у вигляді найбільшого в країні гірськолижного комплексу, який кілька років активно рекламувала українська влада.


Як писав журнал Forbes, на підготовку до зимової Олімпіади-2022 чиновники планували витратити майже $7 млрд. «Олімпійська надія» мала втілитися французами у Воловецькому та Міжгірському районах Закарпатської області (долина Боржава). Проте цим планам здійснитися не судилося. Як встановили слідчі МВС, гроші для «олімпійського селища» відмивалися за кордоном і поверталися в Україну на рахунки фірм, підконтрольних керівництву Держінвестпроекту. Встановити це було не дуже складно — чиновники не особливо ховали свої сліди. Під час обшуків, проведених у рамках кримінального розслідування, були виявлені виписки по рахунках і грошові чеки багатьох компаній. Імена людей, які стояли за ними, вже фігурували у розслідуваннях журналістів. Так, за інформацією програми «Наші гроші», керував однією із таких фірм двоюрідний брат Владислава Каськіва. Підтвердили це і правоохоронці.


А ще були проекти «Якісна вода», «Вчасна допомога», «Місто майбутнього», «Енергія природи», які так і не втілили у життя.


Засновник видання «Наші гроші» Олекса Шалайський: «Яким чином ці гроші кралися? Найпопулярніша схема — це коли приходив інвестор чи то в «олімпіаду», чи то в «чисту воду». І замість того, щоб давати свої гроші, він чомусь позичав у держави під егідою Каськіва декілька мільйонів гривень під три проценти. І потім ці гроші нібито вкладав. Десь купувалася земля, десь заводи, але ці об’єкти ставали приватною власністю цих структур офшорних, і державі можна нічого не віддавати».


У березні 2014-го Владислав Каськів звільнився за власним бажанням з посади голови Держагентства з інвестицій та управління проектами. А згодом і залишив країну. Слідчі почали масштабне розслідування. А навздогін на адресу екс-чиновника полетіли звинувачення: за даними МВС, службові особи Держінвестпроекту в 2012—2013 роках заволоділи грошовими коштами в сумі майже 2 млрд. гривень. 25 березня 2016-го стало відомо, що Владислав Каськів оголошений у розшук.


Глава МВС Арсен Аваков: «Головним слідчим управлінням МВС України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками злочинів, передбачених статтями 191 і 209 КК України (розкрадання державних коштів, а також легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом) за фактом діяльності службових осіб Держінвестпроекту. Так, встановлено, що службові особи за попередньою змовою групою осіб зі службовими особами ДП «Державна інвестиційна компанія», ТОВ «Боржава резорт», ТОВ «Біоннік Девелопмент», ДП «Ел Ен Джі Термінал», ТОВ ТД «Борисфен», ДП «Дирекція з будівництва та управління проектом «Повітряний експрес», ДП «Грін Енерго», ДП «Національний проект «Відкритий світ» та інших підприємств у 2012—2013 роках заволоділи грошовими коштами в сумі майже 2 млрд. грн., виділених із державного бюджету України, а так само інвестованих Китаєм для реалізації національних проектів України. У кримінальному провадженні активно розслідується напрям заволодіння державними коштами, виданими як кредити ТОВ «Боржава резорт» (165 млн. грн.) і ТОВ ТД «Борисфен» (94,2 млн. грн.). Зокрема, як встановлено слідством МВС та Держфінмоніторингом, згадані підприємства отримані державні кошти переважно використовували для купівлі валюти з її подальшим перерахуванням компаніям-нерезидентам для купівлі частини акцій та часток у статутних капіталах українських підприємств. Так само під час розслідування встановлено, що зазначені одержувачі кредитів були раніше прямо або побічно пов’язані з керівництвом Держінвестпроекту, у тому числі з Владиславом Каськівим».


За інформацією МВС, екс-чиновник вивів на латвійські рахунки кіпрських компаній понад 200 мільйонів гривень. «Він платив по 62 мільйони гривень за акції однієї і тієї ж української компанії, але двом різним суб’єктам в один і той самий час», — зазначили у силовому відомстві, повідомивши, що правоохоронці вже встановили взаємозв’язок між фактами перерахувань коштів і певними компаніями в Нікосії, столиці Республіки Кіпр.


Нічого не крав


Сам Владислав Каськів усі звинувачення відкидає, стверджуючи, що, будучи головою Держінвестпроекту, жодної копійки не витратив не за призначенням. «Я нічого не крав. На державній службі приніс в економіку України майже 2 млрд. дол. і можу документально це довести. Я категорично готовий співпрацювати зі слідством в Україні, бажано за європейськими стандартами, а не на основі політичної розправи», — написав він нещодавно на своїй сторінці у Фейсбуці.


За інформацією заступника Генерального прокурора України Євгена Єніна, нині В. Каськіва випустили з Панамської в’язниці. «Він вніс заставу у розмірі $600 тисяч. Двічі на тиждень він зобов’язаний відмічатися в поліцейському відділку, а його пересування обмежене містом Панама-сіті», — повідомив він.


Єнін уточнив, що це триватиме певний час, поки панамська влада не завершить процедуру екстрадиційної перевірки. «На цьому етапі екстрадиційна перевірка щодо Каськіва припинена до моменту завершення розгляду його клопотання про надання політичного притулку. Згідно з формальною процедурою, вона триває 1,5 місяця. І якщо пан Каськів не оскаржуватиме рішення компетентних органів Республіки Панама, то вона найближчим часом буде завершена. Водночас жодних ілюзій щодо того, що пан Каськів намагатиметься затягнути цей процес, у нас немає», — пояснив він.


Заступник Генпрокурора переконаний, що розгляд справи триватиме майже 6 місяців. Також він наголосив, що після цього до 3 місяців триватиме процедура екстрадиційної перевірки.


За інформацією ГПУ, в Україні В. Каськіву загрожує до 12 років в’язниці і конфіскація майна. Його підозрюють у розтраті коштів в особливо великому розмірі (частина 5 статті 191) і службовому підробленні (частина 2 статті 366). Раніше в прокуратурі натякали, що готові на угоду з підозрюваним, якщо він поділиться з ними інформацією.

 

Тим часом

 

ГПУ підозрює Держрезерв у оборудках із пальним на 250 мільйонів гривень


Нині обшуки тривають у агентстві та офісі постачальників дизпалива. Таку інформацію учора ЗМІ повідомили у прес-службі ГПУ. За інформацією відомства, посадовці Державного агентства резерву України за попередньою змовою зі службовими особами одного із найбільших постачальників пального в країні провели незаконний тендер щодо закупівлі за бюджетні кошти дизельного палива в кількості 17 тисяч тонн на загальну суму 257 млн. грн.


«Ця закупівля не відповідає вимогам Державних стандартів України, а саме термінам його зберігання, чим державі заподіяно збитків в особливо великих розмірах. Наразі, на підставі дозволу слідчого судді, у кримінальному провадженні проводяться слідчі дії — обшуки приміщення Державного агентства резерву України та офісних приміщень одного із постачальників пального. Шукають оригінали документів щодо закупівель», — зазначили в ГПУ.