«Наш народ знищували цілеспрямовано і за планом»

3 листопада 2016 288

У календарі пам’ятних дат 27 жовтня, 1—4 листопада посідають особливе місце. Саме в ці дні 1937 року в карельському урочищі Сандармох поблизу Медвеж’єгорська енкаведисти розстріляли 1111 в’язнів соловецького етапу.

Як вдалося встановити дослідникам у період Єльцинської відлиги, у тому списку, знайденому в архівах НКВС-КДБ, було 290 українців. Серед них відомі діячі культури і науки, літератори, історики, академіки, професори, зокрема, режисер і теоретик театру Лесь Курбас, поет-неокласик Микола Зеров, колишній міністр освіти Антон Крушельницький з двома синами, драматург Микола Куліш, письменники Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Павло Филипович та багато інших. Їх привезли Білим морем із Соловецького табору особливого призначення, бо на кам’янистому острові вже не було місця для могил, і стратили «на честь 20-річчя Жовтневої революції».

Розстріли проводив особисто капітан Матвєєв, який, щоб зекономити для «народной власті» набої, бив змучених, знесилених каторжан «тяжелой колотушкой». А для підняття «большевистского духа» спостерігати за тим, як стріляє в потилицю та скидає в братські могили людей, які за освітнім, інтелектуальним, моральним рівнем переважали садиста в трильйон разів, запросив коханку.

Більшість українців були закатовані 3 листопада. Місце розстрілу, суворо засекречене катами, котрі діяли за вказівкою «Сталіна і партії», знайшли в результаті довгих пошуків члени петербурзького «Меморіалу». У Сандармосі, у сосновому лісі, виявлено 150 ям, у яких поховано майже 9 тисяч жертв Великого терору.

Політв’язень радянських таборів, дисидент Василь Овсієнко під час меморіального мітингу, що відбувся днями у столиці біля пам’ятника Лесю Курбасу, нагадав, що 5 серпня 1937 р. за наказом НКВС СРСР №00447 вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Так розпочалися масові репресії, що дістали назву Великого терору, під час яких було заарештовано приблизно два мільйони осіб і розстріляно понад 680 тисяч.

— Наш народ знищували цілеспрямовано і за наперед узгодженим планом, — каже голова Міжнародної громадської організації «Соловецьке братство», журналіст Георгій Лук’янчук. — Свідомо винищувався інтелектуальний цвіт нації — освічені люди, і її корінь — селянство.

У Сандармосі учасники перших прощ з України, серед яких були відомі діячі культури Іван Драч, Лесь Танюк, Євген Сверстюк, Тарас Компаніченко, встановили дубовий хрест, привезений з Києва. Згодом за підтримки Віктора Ющенка та багатьох інших благодійників і за участю голови Карельського товариства українців «Калина» Лариси Скрипникової там з’явився новий, вже кам’яний, козацький хрест «Убієнним синам України».

У 2017-му — вісімдесяті роковини соловецької трагедії та масових розстрілів у радянських таборах смерті. Як повідомив Сергій Шевченко, письменник-публіцист, автор книжок «Українські Соловки», «Архіпелаг особливого призначення», напередодні цієї скорботної дати журналісти Міжнародної інформагенції «Vector News» у партнерстві зі Всеукраїнським благодійним фондом «Журналістська ініціатива» започаткували інформаційну акцію «Рік жертв Великого терору», яку підтримали історики та громадські організації.

— Акція стартувала публікаціями низки статей у ЗМІ про українських політв’язнів і презентацією книжки «Соловецька печаль України», — зазначає Сергій Шевченко. — Розпочато й поетапне оприлюднення оновленого «Українського списку Сандармоху» , в якому налічується майже 300 осіб. Він складений за протоколами найбільшого тюремного етапу Соловків, страченого в Карелії. Список з ілюстраціями, зокрема з архівних справ, містить ширші, ніж до цього, біографічні довідки в’язнів, доповнений і перелік персоналій. В оновленому вигляді список має назву «Соловецькі в’язні-українці й особи, чиї долі пов’язані з Україною, розстріляні в урочищі Сандармох 27.10. — 4.11. 1937 року».

Перший такий список, — продовжує дослідник, — відомий від кінця 1990-х рр., його склали вчені-історики, зокрема професор Юрій Шаповал. Завдяки роботі дослідників в останні роки мартиролог поповнився новими іменами, серед яких письменник-авангардист Григорій Вакар, студент Григорій Марченко та десятки інших.