Перші зимові платіжки ставлять людей у глухий кут
У тому, що теперішній порядок нарахування субсидій став прогресивнішим, зручнішим і прозорішим, урядовці запевняли нас кілька місяців поспіль. І допомогти цьому мали ... нові високі тарифи на газ і, відповідно, на тепло в мережах. Бо, начебто, саме завдяки такому ходу держава перестає дотувати олігархів з енергетичної сфери і численні комунальні служби, а надаватиме адресну допомогу виключно людям бідним і з невисоким достатком. Одночасно просили не лякати новими квитанціями. Мовляв, субсидія захистить кожного.
Часте повторювання цих тез зробило свою справу: власники осель дещо заспокоїлись. Але ось сталось те, чого все-таки побоювались — перші платіжки за тепло надійшли. І люди просто оніміли в розгубленості.
85-річна хмельничанка звернулась до кореспондента із проханням допомогти розібратись, скільки ж тепер вона має платити за тепло, бо на дверях під’їзду з’явилось оголошення підприємства, що постачає тепло в будинок, в якому зазначені кількість теплової енергії й суми нарахувань за жовтень. Зокрема, опалення в її двокімнатній «хрущовці» обійшлось у 396 гривень.
Декому сума видасться не такою вже й значною. Але не все так просто. Розпочнемо хоча б із того, що оголошення з’явилось за п’ять днів до закінчення місяця. До того ж у будинку встановлено загальний тепловий лічильник, то хто наперед може знати, якими будуть його показники на початок листопада? Ще згадаймо, що опалювальний сезон розпочався із середини жовтня. Тож, виходить, згадана цифра — це плата за тепло, котре фактично отримували десять днів. Це ж не так і мало.
Тепер погляньмо, як цю сім’ю «захистила» субсидія «по-новому». Навесні в останній місяць опалювального сезону ця родина із двох пенсіонерів за старим розрахунком субсидії й тодішніми тарифами заплатила 107 гривень. Причому, вони уточнюють, що це — за повний місяць. Тож, як запевняли урядовці, для них нічого не мало змінитись і тепер, бо пенсії залишились ті самі. «А що маємо? І як нам тепер розраховуватись?» — запитують літні люди.
Проблема ще й у тому, що у вересні у них закінчився термін попередньої субсидії. Подали заяву на її продовження, але розрахунків досі не отримали. «То скільки тепер платити? — ставлять конкретне питання. — Те, що було у старій субсидії, чи те, що нарахувало теплопідприємство?»
Хоч «прозоро», але незрозуміло
Соціальна реклама та роз’яснення урядовців таки вбили нам у голову, що тепер субсидії прозорі й чесні. «Але незрозумілі», — розгублено додають люди. Повернімось до родини наших пенсіонерів. Раніше вони добре знали, що можуть скористатись пільгою у 50 відсотків як ветерани війни, і тоді доволі легко порахувати цифри в квитанції. Потім вирішили перейти на субсидію. І там теж було все зрозуміло: загальна плата за комунальні послуги не мала перевищувати 10 відсотків їх доходів. Отож виходило, що з нинішньою сумарною пенсією на двох у 2,8 тисячі гривень вони мали б платити не більш як 280 гривень на місяць. Причому за все. Але як із цією цифрою порівняти десятиденний рахунок за опалення? А ще є вода, газ, електроенергія, плата в ЖЕК і за вивезення сміття... То скільки б ви порадили їм заплатити?
Припустимо, що це винятковий випадок, коли людям похилого віку не вдалось самостійно розібратись у цифрах і квитанціях. Але, як з’ясувалося, такі запитання мучать багатьох. До того ж не тільки тих, хто оплачує власне житло, а й тих, хто відповідає за надання цих послуг.
Не так давно в області на колегії ОДА побував посадовець із Кабміну, котрий вкотре наголосив, що з початком опалювального сезону кожен отримуватиме адресну субсидію. І саме в цьому, тобто в адресності, є прорив у системі надання соціальних пільг.
Керівник обласного департаменту соціального захисту населення Світлана Лукомська, підтверджуючи ці слова, навела такі дані: за останній рік кількість отримувачів субсидії на Хмельниччині зросла в сім разів — із 37 тисяч до 211 тисяч сімей. І це далеко не межа, очікується, що цифра збільшиться ще майже на 80 тисяч. Тобто число родин, що отримуватимуть державну підтримку, сягне майже 300 тисяч. І при цьому, як запевняють чиновники, всі субсидії будуть адресні.
Останнє твердження збило з пантелику навіть досвідчених господарників, і міський голова Славути Василь Сидор не втримався від запитання: а що ж розуміється під поняттям «адресна». Адже за звичним для нас значенням — це конкретні кошти для конкретної особи, котрі можуть бути витрачені на конкретні цілі. «Якщо люди отримуватимуть, приміром, кошти на свій рахунок, то яким чином має розраховуватись за енергоносії, приміром, міський водоканал, у якого 74 відсотки отриманих від населення платежів — це платежі за субсидіями. Підприємству потрібні реальні кошти. Де їх брати?» — не вгамовувався очільник міста. Врешті-решт, йому дали зрозуміти, що подібні питання щонайменше недоречні. Бо у даному разі адресна допомога — це аж ніяк не конкретні гроші. А насамперед мається на увазі те, що кожному заявникові індивідуально порахують його витрати. От і все. А гроші як ходили по нікому невідомих рахунках, так і будуть ходити.
Хто зекономив — тому прощаємо
У результаті виходить так, що зекономлені субсидійні ресурси можна просто списати. Бо саме так і сталось після того, як наприкінці серпня Кабмін прийняв постанову, якою повернув невикористані субсидії на газ за минулий опалювальний сезон з рахунків споживачів до державного бюджету.
А ще ж навесні урядовці повідомляли про те, що розглядають кілька варіантів щодо невикористаного споживачами пільгового газу. Зокрема, були і такі пропозиції, щоб залишити ці суми на рахунках абонентів. Мовляв, це заохочувало б тих, хто був економним. Тобто, якщо спалив менше від призначеної норми, то залишкову суму можна використати для оплати послуги в майбутньому.
Деякі гарячі голови пропонували навіть провести монетизацію. Тобто держава могла би віддати людям накопичені суми переплат готівкою. І це не такий вже абсурдний варіант, бо людина могла б купити, приміром, новий, економніший котел, утеплити стіни чи поставити пластикові вікна... Ось вона, адресність, у дії. Зразу видно, що гроші пішли не на рахунки газових олігархів чи неекономних комунальників, а в гаманці тих, кому вони справді потрібні.
Але жоден із цих варіантів не згодився. А спрацював третій, коли на особових рахунках споживачів залишили лише частину нарахованої, але не використаної субсидії. Це сума, еквівалентна вартості 100 кубічних метрів газу, тобто 687,9 гривні. Решта знову десь просто розчинилась.
А це чималі суми. За словами Миколи Дідика, заступника директора обласного департаменту соціального захисту, Хмельниччина має повернути до державного бюджету 947 мільйонів гривень, які були призначені на субсидії за минулий опалювальний сезон. Утішає тим, що це ж були віртуальні суми, тож людям нема за чим шкодувати.
Та чи справді все так абстрактно? За даними підприємства «Хмельницькгаззбут», понад 124 тисячі абонентів у повному обсязі не використали призначені їм субсидії, і це майже дві третини від усіх споживачів.
Можливо, для когось із них норми споживання справді виявились завищеними, чим тепер і намагаються виправдати своє рішення урядовці. Мовляв, ніхто спеціально не економив, просто людям дали більше, ніж вони мали використати. А тепер ніхто нічого у них не забирає, а просто встановлюються інші, «справедливіші» норми.
Але ж були і такі, хто справді економив. Причому люди багато в чому відмовляли собі. Якщо поцікавитись, то мало хто дозволяв собі таку розкіш, як обігрів усього приміщення, дуже часто обходились лише однією кімнаткою. Та виходить, що все це було даремно?
Мало того, після такого списання дехто опинився у боргах. Так сталось із тими, хто за літній період використав більш як 100 кубометрів газу, а на ці місяці йому була призначена нульова субсидія. Цілком реальна ситуація, адже люди знали, що мають «запас», тож і користувались ним. Тепер же у таких абонентів після проведення перерахунку виникла не віртуальна, а реальна заборгованість. І таких — сім відсотків від загального числа субсидіантів. А це при нинішніх масштабах — тисячі сімей. Люди не просто жваво обговорюють ці теми, а й роблять для себе висновки. Так, як і згадана нами родина пенсіонерів. Тепер, побачивши нові розрахунки за тепло і отримавши квитанції за газ, вони не поспішають платити по них у той же день, як, до речі, робили це раніше. Вирішили трохи почекати, мовляв, щось проясниться. Бо заплатиш, а потім твої гроші хтось кудись та й спише.
Для когось це просто цифри. Для них, і сотень тисяч таких, як вони, це життєво необхідні кошти. І ризикувати ними вони не хочуть.
До того ж, хто знає, які норми і розрахунки врешті-решт будуть «правильніші» — торішні чи нинішні? Можливо, завтра і вони виявляться «не такими». Хто тоді розплачуватиметься за це?
— А чому б нам держава не видала спеціальні комунальні картки, на які кожному пільговику були нараховані належні йому суми? Щоб не було сумнівів, що хтось витратив їх на хліб чи на ліки, нехай готівка з них не знімається, а просто перераховується лише за комунальні послуги. Причому не комусь там, а своїм комунальним підприємствам. Кому вдасться — нехай зекономить, але це вже людські гроші, і ніхто їх нікуди назад не перерахує, — додумались мої герої.
Ну, справді, як просто — ось вона реальна адресна допомога. Причому і суми все ті ж. І вкрасти не можна. Прозоро. Але наївно. Бо такий варіант державними чиновниками поки що не пропонується. І чому б це?
Хмельницький.
До «платіжок-сюрпризів» тепер хмельничанам додались ще й квитанції за електроенергію. У ці дні в хмельницькому сервісному центрі дуже людно, бо багатьом споживачам прийшло повідомлення про заборгованість. Люди здивовані, бо платили вчасно. Тому й поспішають зробити всі звірки і отримати пояснення. Серед інших чують і таке:
у нас нове програмне забезпечення, тож можливі збої.
Фото автора.
