Списи навколо проекту будівництва гідроакумулюючої електростанції поблизу старовинного села Бучак Канівського району (на знімку) ламаються вже не один рік. ПАТ «Укргідроенерго» переконує в економічній доцільності такого об’єкта, вчені-екологи, геологи, природоохоронці заперечують ефективність «ретро-акумулятора» і вказують на комплекс ризиків, що можуть призвести до техногенної та екологічної катастрофи.

 

 

Будівництво гідроакумулюючої електростанції у верхів’ях Канівського водосховища розпочалося ще 1984 року. Згодом, після аварії на Чорнобильській АЕС, її спорудження було зупинено. У 1999 році розпорядженням Кабміну України мораторій на будівництво скасували, однак роботи на об’єкті не відновили. Після цього, 2007 року, уряд знову видав «на-гора» документ про продовження зведення ГАЕС. Утім, й ця спроба виявилася фальстартом.


Врешті, у липні 2016-го, Кабмін затвердив програму розвитку гідроенергетики на наступні десять років. У ній, зокрема, йдеться й про Канівську ГАЕС, яку мають побудувати до 2023 року. «Введення у дію КГАЕС, — оприлюднило у ЗМІ «Укргідроенерго», — сприятиме виконанню Україною вимог регулювання частоти та активної потужності, а також створенню умов для використання потенціалу відновлювальних джерел енергії, активізація будівництва яких спостерігається у країні останнім часом».


Крім того, переконує енергетична компанія, з пуском у дію ГАЕС з’явиться можливість заощаджувати до 10 млн. кубометрів природного газу щомісяця, або майже 48 млн. доларів на рік, а також можна буде зменшити імпорт вугілля для українських ТЕЦ. До «плюсів» гідрологічного об’єкта його «батьки» зараховують також створення двох тисяч робочих місць під час спорудження станції та майже 240 після введення ГАЕС в експлуатацію.


Протилежну точку зору щодо економічної ефективності промислового об’єкта мають деякі науковці. Річ у тім, що ГАЕСи не виробляють власної електроенергії, а лише перерозподіляють отриманий від ТЕЦ та атомних станцій ресурс. Вночі «чужа» надлишкова енергія спрямовується ГАЕС на закачування води у резервуари, а в денні пікові години зливається, виробляючи електроенергію. Від цього виробничого процесу, стверджують противники ГАЕС, коефіцієнт корисної дії менший за одиницю. І додають, що гідротехнологія — позавчорашній день перерозподілу електроенергії. У передових країнах світу давно забули про систему «бачка в унітазі». Для стабільності та безпеки енергосистеми застосовуються сучасні надпотужні акумулятори, котрі високоефективні й надійні в експлуатації.


Послідовним критиком проекту Канівської ГАЕС упродовж останніх десяти років виступає Національний екологічний центр України (НЕЦУ). Його експерти та наукові консультанти також звертають увагу на застарілу технологію об’єкта, а ще — на його шкідливість, загрозу природно-заповідному фонду, унікальному комплексу геологічних, біосферних, ботанічних, ландшафтних, археологічних, історико-культурних локацій Канівського краю. Найбільша конфліктність проекту, стверджують екологи, у самому місці розташування станції — між державним історико-культурним заповідником «Трахтемирів» та регіональним ландшафтним парком з однойменною назвою. Близькість до ГАЕС відомих, унікальних у світовому масштабі Канівських геоморфологічних дислокацій — Канівських гір — ще один аргумент проти будівництва ГАЕС.


Громадська організація «Спеціальна комісія нагляду за виконанням законодавства України стосовно боротьби з організованою злочинністю та корупцією» також підключилася до обговорення проекту «з тридцятирічною бородою». Її активісти звернулися до НАБУ із запитом на перевірку щодо корупційної складової у фінансуванні, кошторисі та реалізації проекту побудови КГАЕС. Антикорупціонери звернули увагу на те, що Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) відмовився у 2008 році кредитувати сумнівний проект. Тоді «Укргідроенерго» почало переговори із Всесвітнім та Європейським інвестиційним банками. На реалізацію свого проекту оператор українських ГЕС хоче отримати під державні гарантії 1,25—1,3 млрд. доларів зарубіжних кредитів! 


Для отримання кредиту від міжнародних фінансових організацій оператору ГЕС необхідно виконати низку обов’язкових умов. Зокрема, надання документів, які підтверджують безпечність будівництва для довкілля та історичних пам’яток.


— Однак «Укргідроенерго», — заявляє громадський активіст НЕЦУ Дмитро Іванов, — ще не підписавши кредитні угоди, вже оголосило про тендер і розпочало підготовчі роботи. До їх переліку входить вирубування лісу — майже 200 тисяч дерев, спорудження двох проммайданчиків з адміністративними та складськими приміщеннями, двох електропідстанцій і ліній електропередач, річкового причалу тощо. Все це виконується за кошти державного бюджету. Не дочекавшись виконання всіх «європейських» процедур, починається будівництво. Чи дадуть зарубіжні кредитори гроші — ще не відомо, а неповторний придніпровський канівський ландшафт і пам’ятки природи будуть знищені безповоротно. 


Як повідомив Дмитро Іванов, минулого місяця в обласному центрі було оголошено про створення коаліції громадських організацій «Черкащина проти ГАЕС». Активісти гуртуються, аби зупинити «індустріального монстра», котрий націлився накинути ще одне ярмо на знесилений штучними «морями-калюжами» Дніпро. 

Черкаська область.

Кілька застережень НЕЦУ

Побудова і експлуатація ГАЕС тягнуть за собою техногенні та соціальні ризики:


— складні геологічні умови (зсуви грунту, руйнування берегів) можуть призвести до руйнування основних гідроспоруд ГАЕС та техногенної катастрофи;


— підтоплення місцевості, ризик втрати населенням питної води;


— вторинне радіоактивне та органічне забруднення води Канівського та Кременчуцького водосховищ, ризик зараження питної води для населення наддніпрянських міст і сіл;


— розмив унікальних Зміїних островів — частини Канівського природного заповідника;


— знищення комплексу археологічної спадщини.


Фото із сайту ПАТ «Укргідроенерго».