Останнім часом тема цін на газ і тарифів на опалення перебуває в центрі уваги суспільства. Однак усі публічні дискусії точаться навколо двох питань — справедливості тарифів і системи субсидій.

Тоді як тема монополії на ринку теплової енергії (ТЕ) залишається практично поза обговоренням. Тож що насправді відбувається у вітчизняних системах централізованого теплопостачання (ЦТ)?

 

 

Проблеми централізованого теплопостачання


Унаслідок монопольного становища підприємств теплокомуненерго (ТКЕ) в секторі ЦТ та недосконалого законодавства є низка проблемних питань. Це насамперед відсутність передумов для конкуренції у сфері теплопостачання. Відсутність стимулів для підвищення ефективності виробництва ТЕ. Існування бар’єрів для доступу до тепломереж незалежних виробників теплової енергії. Відсутність або недостатність інвестицій як наслідок недосконалості наявних механізмів тарифоутворення («собівартість +6 відсотків»).


Зазначимо, що розвинені європейські країни переважно вже створили конкурентний ринок ТЕ, а решта країн ЄС рухається в цьому напрямку.

 

Модель «єдиного покупця»                   Модель «відкритих тепломереж»

> Швеція     > Норвегія                                                Польща:
> Фінляндія     > Угорщина                             *Кілька великих міст протягом
> Естонія     > Хорватія                                          кількох останніх років.
> Латвія     > Нідерланди                                     *Нова версія закону «Про 
> Литва     > Великобританія                                енергетику», яка дозволяє 
> Німеччина     > Італія                                      прямий продаж ТЕ споживачу,
> Данія     > Польща                                                        прийнята лише 
                                   (переважно)   у 2013—2014 роках.


Нагадаємо, що «ефективним центральним теплопостачанням і охолодженням» згідно з директивою 2012/27 EU «Про енергоефективність» вважається «система центрального теплопостачання або охолодження, що використовує мінімум 50 відсотків відновлюваної енергії, 50 — скидного тепла, 75 — тепла від когенерації, або 50 відсотків комбінації такої енергії та тепла».


Якщо звернути увагу на досвід європейських країн, то в них протягом останніх 20 років у виробництві теплової енергії стабільно зростає частка відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), переважно біопалива (деревна тріска, солома, пелети, брикети та ін.). У середньому по ЄС вона становить понад 23 відсотки. В окремих країнах цей показник значно вищий: у Норвегії — 70, у Швеції — 65, у Литві — 61, в Данії — 47, в Австрії — 41, у Фінляндії — 37, в Латвії — 28 відсотків.


Для України така практика не є чимсь новим. Виробники теплової енергії з відновлюваних джерел активно працюють в секторі промисловості, комерційних та бюджетних установ. До того ж за нижчими тарифами, ніж виробники ТЕ з газу. А от в ЖКГ їх поки що не пускають.


Тому переконані: необхідна реформа системи ЦТ з метою створення конкурентного ринку ТЕ в Україні. Вважаємо за реальне розробку необхідної законодавчої бази протягом 2016 року, а підзаконних актів у першій половині 2017-го. Робоча група з цих питань при Держенергоефективності працює з лютого поточного року. Група консультантів за підтримки проекту МЕРП USAІD працює з серпня 2016-го над концепцією такого ринку. Нижче наведемо основні положення цієї концепції.


Модель конкурентного ринку ТЕ, що пропонується...


Конкурентний ринок ТЕ за моделлю «єдиного покупця» — аналог моделі «оптового ринку», що діє нині на ринку електроенергії України. За основу взято Литовську модель конкурентного ринку ТЕ.


Щомісячні аукціони серед виробників ТЕ. При цьому ціна теплової енергії на аукціоні не повинна перевищувати граничної ціни основного виробника.


Тариф на теплову енергію для кінцевих споживачів унаслідок конкуренції виробників не може бути вищий, ніж за умови відсутності такої конкуренції.


Прозорий механізм і недискримінаційні правила приєднання незалежних виробників до тепломереж.


Фінансовий анбандлінг наявних ТКЕ. Анбандлінг (від англ. unbundlіng — розділення) — юридичне розділення наявних теплопостачальних компаній принаймні на дві незалежні компанії. Одна займається виробництвом теплової енергії, а друга — її транспортуванням та постачанням. Основною метою анбандлінгу є відокремлення виробництва від транспортування, оскільки, як очікується, це сприятиме полегшенню доступу незалежних виробників теплової енергії (в тому числі з ВДЕ) до наявних мереж.


...І очікувані результати  впровадження


Поступове зниження тарифів на теплову енергію для кінцевих споживачів.


Створення конкуренції в секторі централізованого теплопостачання.


Підвищення ефективності виробництва теплової енергії для операторів і незалежних виробників.


Впровадження концепції відкритих теплових мереж на основі недискримінаційних умов підключення незалежних виробників.


Зростання приватних інвестицій в секторі централізованого теплопостачання.


Оновлення інфраструктури ЦТ.


Зростання заміщення природного газу біомасою та іншими альтернативними джерелами енергії в секторі ЦТ.


Підвищення попиту на біопалива та інші альтернативні джерела енергії в секторі ЦТ.


Створення нових робочих місць в секторі виробництва і заготівлі біопалив та виробництва відповідного біоенергетичного обладнання.


Вважаємо, що без демонополізації та створення рівних правил гри на ринку теплової енергії ми ніколи не зупинимо зростання тарифів і не підвищимо рівень послуг ЦТ. Настав час від багаторічного популізму в цій галузі перейти до реальної роботи!


Олександр ДОМБРОВСЬКИЙ, народний депутат, в.о. голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.


Сергій САВЧУК, голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України;


Діана КОРСАКАЙТЕ, керівник проекту «Муніципальна енергетична реформа», USAІD;


Георгій ГЕЛЕТУХА, голова правління Біоенергетичної асоціації України.