10 жовтня минулого року на адресу міністра інфраструктури України Володимира Омеляна та виконуючого обов’язки директора Одеського морського порту Ігоря Ткачука надійшов лист, у якому компанія P§O Marіtіme FZE запропонувала викупити 12 буксирів державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» за 50 мільйонів доларів. Але гроші покупці пропонували виплачувати не відразу. Половину суми покупець готовий викласти після підписання контракту, а залишок — рівними частинами протягом десяти років.

 


Відверто кажучи, ця пропозиція стала неприємною новиною для одеських портовиків. Річ у тому, що ще торік 22 липня між вищезгаданою компанією з Об’єднаних Арабських Еміратів і Одеським портом було підписано Меморандум про співпрацю.
Відносно проекту продажу буксирного флоту можливий інвестор свої наміри в підписаному документі повністю не розкривав. У Меморандумі йшлося зовсім про інше. Зокрема, інвестор висловив бажання допомогти поліпшити буксирні операції, експлуатацію інших плавзасобів, у тому числі плавкранів, нафтоналивного, водоналивного, пасажирського та вантажного флотів. Потенційний партнер збирався вивчити «можливості інвестування в буксирний флот», розробити модель удосконалення діючої системи маневрових операцій у порту, визначити напрями з поліпшення планування, збільшення обсягів робіт і прибутків.


Хороші та привабливі пропозиції. Чи не так?


У південному регіоні в Одеського порту стійка ділова репутація надійного партнера, що сміливо залучає для розвитку інвестиції — іноземні й вітчизняні. Цю репутацію активними діями продовжує зміцнювати й нинішній керівник підприємства — Ігор Віталійович Ткачук.


Адже саме Одеський порт став піонером у сфері створення механізмів державно-приватного партнерства. Яскравий тому доказ — велика кількість стивідорних компаній, які не перший рік трудяться на території підприємства. Загалом, порт вітає прихід інвесторів. Але тільки у разі дотримання двох умов: щоб це не завдавало збитків державі та не погіршувало соціально-економічне становище портовиків.


Прикметно, що керівництво порту разом із профспілкою працівників морського транспорту «Одеський морський порт» ще влітку, коли готувався Меморандум, попереджало міністерство про те, що пропозиція про продаж буксирного флоту підприємства є економічно необґрунтованим і недоцільним. Це підтверджується статистикою. Так, від використання суден служби флоту порт отримав прибуток в 345 мільйонів гривень, а це 86 відсотків від усього прибутку підприємства. За підсумками дев’яти місяців 2016-го року цифри такі само. Прибуток — майже 273 мільйони, що становить 95 відсотків.


Адже якщо буксирний флот підприємства продадуть іноземному інвесторові за тою схемою, що її нині пропонують, то можна, як то кажуть, сушити весла. Від державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» залишиться тільки назва. І це не перебільшення. Бо саме робота буксирів приносить основний прибуток підприємству, що дає змогу портовикам отримувати відповідну їхній праці зарплату, а державі — солідні відрахування до бюджету. Тож навіщо різати курку, яка несе «золоті яйця»? Кому це потрібно?


«Ефективне використання державного майна є завданням державного підприємства, а завдання профспілки — контроль над дотриманням трудових прав і соціальних гарантій кожного працівника», — сказано у відкритому листі трудового колективу ДП «ОМТП» на адресу керівництва держави. Документ від імені портовиків підписав визнаний профспілковий лідер Володимир Зайков.


У листі також названо причини, з яких пропозиція компанії P§O Marіtіme FZE про купівлю буксирів не може бути прийнята. Якщо, певна річ, керуватися державними інтересами.


Так, інвестор абсолютно не думає про соціально-економічні наслідки від продажу для трудового колективу в довгостроковій перспективі. Покупець пропонує укласти договір із працівниками порту всього на один рік. При цьому не висловлює готовності зберегти соціальні умови діючого на підприємстві колективного договору.


Другий аргумент: сума купівлі — 50 мільйонів доларів США — виглядає сміховинно. Такі гроші порт заробляє сам усього за чотири роки. Постає запитання — навіщо державі продавати майновий актив, який дає дуже непогані гроші? При цьому інвестор не висловив бажання придбати інші фонди, що входять до складу портового флоту, зокрема, плавкрани. Тобто, його цікавить тільки те майно, що дає гроші. Утримувати інші, менш рентабельні активи, витрачати кошти на них він, як з’ясувалося, не має наміру.


Зрештою, пропозиція інвестора не містить жодних компенсацій втрат державного бюджету України від скорочення відрахувань Одеського порту у вигляді податку на прибуток і дивідендів від прибутку.


Одеських портовиків підтримала Асоціація портів України — «Укрпорт», яка звернулася до міністра інфраструктури України Володимира Омеляна з вимогою розібратися в ситуації. Адже це абсурд! Якась закордонна компанія через профільне міністерство прагне купити всі наші одеські буксири, щоб використовувати їх у нас же за прямим  призначенням!


Подробиці угоди поки що невідомі, але відразу зрозуміло, що вона абсолютно невигідна для порту. Адже буксири є найприбутковішою статтею доходів портовиків. Година роботи одного буксира коштує майже 20 тисяч гривень, а проведення кожного великого судна до місць стоянки потребує участі двох-трьох буксирів. Річний прибуток від їх використання перевищує 15 мільйонів доларів. Отже, сума пропонованої угоди — 50 мільйонів доларів — вочевидь занижена.


Компетентна думка


Ігор Ткачук, виконуючий обов’язки директора ДП «Одеський морський торговельний флот»:


— Покупця цікавить тільки високоліквідний актив порту. Пропозиції щодо інших основних фондів, які входять до складу портового флоту (інші буксири, плавкрани, судна інших категорій), — відсутні.


У цю ситуацію повинні втрутитися не тільки Мінінфраструктури, а й Фонд держмайна. Тому що просто так відчужувати державне майно, навіть на користь іноземної компанії зі світовим ім’ям, без рішення ФДМ не можна.


Коли забувають про економічні інтереси держави


Що являє собою портофлот, через який цими днями розгорілася неябияка боротьба між іноземним покупцем і трудовим колективом Одеського морського торговельного порту? Це — 12 буксирів, спеціалізовані малі судна, рятувальне судно. Тобто, йдеться про внутрішній флот, без якого життєдіяльність порту практично неможлива.


Саме на портофлот покладають буксирно-кантувальні й швартові операції в акваторії Одеського порту, кригове проведення суден, що заходять у порт і виходять із нього, міжпортове буксирування, постачання суден питною водою в порту й на рейді водолієм «Джерело», гасіння пожеж з боку моря, забезпечення безпеки суден-газовозів.


У меморандумі між ДП «Одеський морський торговельний порт» і P§O Marіtіme як головна причина продажу буксирів указується «неефективність» їх використання. Але ж ця фраза, що ні до чого не зобов’язує, не означає, що потрібно продавати портофлот.


50 мільйонів доларів, що їх пропонує продавець, можуть бути отримані Одеським морським торговельним портом самостійно менш як за чотири роки. Крім цього, у випадку продажу буксирів, зависає в повітрі компенсація втрат держбюджету від скорочення доходів Одеського порту (податок на прибуток і дивіденди від прибутку), оскільки доходи від послуг буксирів у структурі доходів держпідприємства становлять понад 80%. Зате порт зобов’язується надавати, як мінімум, на 10 років «невідкладну оренду релевантного місця» на причалі Одеського порту покупцеві, виключне надання всіх послуг у порту, зручні службові приміщення та майстерні.


Точка зору


Микола ПАВЛЮК, Герой України, почесний президент Одеського морського торговельного порту:


— Порт зараз майже ні на чому не заробляє, крім портофлоту, це один із небагатьох прибуткових видів діяльності. Навіщо віддавати покупцеві те, що й так дає гроші, і в що він там буде вкладати? Адже є підприємства, які гинуть. Нехай ними займаються інвестори.


Сьогодні абсолютно зрозуміло, що агресивного покупця з ОАЕ (інвестором назвати його язик не повертається) цікавить тільки високоліквідний актив порту. Пропозиції щодо інших основних фондів, які входять до складу портового флоту (інші буксири, плавкрани, судна інших категорій), — відсутні. Одна з можливих причин такої вузької зацікавленості прописана в листі про наміри P§O Marіtіme, адресованому міністрові інфраструктури Володимиру Омеляну. 


Згідно з документом, потенційний покупець пропонує надати йому необмежене право перепродажу буксирів, які він збирається купити. А щоб убезпечити себе від можливих претензій з боку української правоохоронної системи, покупці пропонують, щоб угода регулювалася не українським законодавством, а матеріальним правом Англії й Уельсу без урахування конфлікту принципів права. Продаж майна Одеського порту прямо суперечить українському законодавству. Одеський морський торговельний порт входить до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації.


Продати державне майно, яке дає прибуток щорічно й незалежно від політичних віянь і зміни керівників — це щонайменше не по-державному.


На думку експертів, перешкодити незаконній реалізації цих планів може публічний резонанс і жорстка позиція Прем’єр-міністра й НАБУ.

 

Фото Євгена ТИЩУКА.