Останніми днями донецькі обивателі були дуже здивовані й міркували: навіщо «фюрери» Донецької й Луганської псевдореспублік їздили до Криму? Випити вина з підвалів Масандри чи зробити селфі на Сапун-горі? Хоча мету візиту «високих гостей» у прадавню Тавриду офіційно було оголошено: відзначити чергову річницю Переяславської ради, але навряд чи хто цьому повірив. Насправді, який стосунок мають Крим і тим паче Донбас до давньої історичної події? В ті часи на півострові панувало Кримське ханство, а Донбас узагалі був Диким полем. Чому ж це місце обрали, щоб ушанувати діяння гетьмана Хмельницького?
Світло на цю загадку пролили деякі наші політики, які закликають Президента й уряд України обміняти Крим на Донбас. Такий от витончений товарообмін, бартерна угода з російським «братом»: ми тобі віддаємо Крим, а ти за це розтискаєш свої крокодилячі щелепи, якими намертво вчепився в багатостраждальний Донбас.
Утім, ця ідея, схоже, народилася не в наших доморослих політиків, а в хитромудрих кремлівських діячів, яким страх як не хочеться йти з України упорожні: треба прихопити щось істотне. Хоча б той же Крим. Отут-то й криється пояснення несподіваного візиту «солодкої парочки» — Захарченка й Плотницького — до свого побратима Аксьонова: подейкують, вони підшукують місце для себе на випадок, якщо обмін усе-таки відбудеться (чого на світі не буває!) і їм доведеться забиратися з Донбасу. Вони вважають, що в Криму борцям за «русский мир» можна влаштуватися з комфортом на все життя.
У ділових колах бартерні угоди — не рідкість, але зазвичай вони відбуваються за законом і згодою сторін. У цьому разі обопільністю й не пахне, тут на весь світ тхне криміналом. Це все одно, що бандит спершу нахабно відніме у вас пальто й костюм, а потім з посмішкою запропонує повернути костюм за умови, що ви визнаєте пальто його законною власністю. Формально це, звичайно, теж бартер, але піратський, і таким спритним фокусом навіть ООН не обдуриш, грабунок залишиться грабунком у будь-якій упаковці.
Василь БОРКО.
Мал. автора.
Донецьк.
