Обговорення зареєстрованих у Верховній Раді України мовних законопроектів відбулося в Ужгороді. Ініціював захід, участь у якому взяли представники всіх національно-культурних товариств Закарпаття, голова ОДА Геннадій Москаль. Мета — висловити у відкритій дискусії ставлення до трьох законодавчих ініціатив, які в разі схвалення матимуть безпосередній вплив на Закарпаття.

 

На знімку: під час дискусії.

 

Фото прес-служби ОДА.

На початку дискусії очільник краю, повідомляє прес-служба облдержадміністрації, наголосив, що державною мовою України є українська — ця норма закріплена і в Конституції України, і в низці законів та нормативних актів України, і не підлягає жодним сумнівам. Водночас Конституція України статтею 10 гарантує вільний розвиток, використання і захист мов національних меншин. Крім того, Україна ратифікувала низку міжнародних правових актів, що мають безпосередній стосунок до мов національних меншин (Європейська хартія регіональних мов або мов меншин, Рамкова конвенція про захист прав національних меншин, Декларація про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод). Усі ратифіковані Україною міжнародні правові акти та договори, згідно з Конституцією, є частиною українського законодавства.

Г. Москаль детально проаналізував зареєстровані в парламенті мовні законопроекти і заявив про низку невідповідностей Конституції та законам України.

— Автори законопроектів іноді доходять до абсурду — пропонують, наприклад, зробити мовою театральних спектаклів тільки українську, не враховуючи того факту, що по всій Україні (зокрема й на Закарпатті) функціонують національні театри, — заявив голова ОДА. — Або хочуть зробити українську мовою релігійних обрядів, запровадити обов’язкову сертифікацію кожного громадянина України на предмет володіння державною мовою, видавати дві третини друкованих ЗМІ, зокрема приватних, державною мовою тощо.

Представники всіх національно-культурних товариств, котрі взяли участь у дискусії, закликали не допустити звуження прав нацменшин, які закріплені в чинному законодавстві й гарантовані статтею 22 Конституції України. Також вони вважають, що під час розробки мовних законопроектів треба обов’язково враховувати думку представників національних меншин, які живуть в Україні, є її громадянами, володіють державною мовою (яка дає більше можливостей для працевлаштування в Україні), але хочуть, щоб їхні діти навчалися рідною мовою. «Ми виступаємо не проти української мови, а за мовне розмаїття в Україні», — наголосив один із промовців. Треба додати: всі учасники дискусії, незалежно від національності, спілкувалися лише українською мовою.

Василь НИТКА.

Ужгород.