21-річний Дмитро Безверхній (на знімку) родом із старовинного козацького села Паланка Уманського району, що на Черкащині. Він — студент-історик ІV курсу Уманського державного педуніверситету імені Павла Тичини. А ще Дмитро перспективний письменник, наймолодший детективіст України. Його доробок друкував журнал «Дніпро» (зокрема, детективну повість «Срібне люстерко, або Пані Ен ніколи не спізнюється на чаювання»). Журнал «КОЛО» опублікував його статті.
Студент-письменник — співавтор серії книг «Теплі історії» від видавництва «Брайт Букс», які отримали звання бестселерів у рейтингах мережі книгарень «Є». Він один із авторів книг «Поетична Кліо». Здобув перемогу в літературному конкурсі «Європа» від журналу «Текст-Over» з оповіданням «Загублене літо», став призером літературного конкурсу «Витоки 2016» від університету «Острозька академія».
Та найбільше досягнення письменника, принаймні, так вважає він сам, — перемога у конкурсі короткої детективної прози «Це ж елементарно, сер...». Його робота «Дружина молочника» закріпила за Дмитром Безверхнім звання наймолодшого детективіста України. Блискуча коротка розповідь стала першою серед більш як 300 захоплюючих історій, які брали участь у творчому змаганні.
Створювався твір протягом двох місяців: абзацами, інколи й реченнями. «Я намагався закрутити сюжет настільки, — ділиться творчими секретами Дмитро, — щоб максимально довго протримати інтригу до фіналу — розкриття таємниці. Наповнював текст точними деталями, нюансами, якими так полюбляє смакувати читач».
За відгуками шанувальників детективів, усі його персонажі осучаснені, а події — близькі до сьогодення, і це тримає зв’язок уявного з реальним. У головних героях, можливо, хтось впізнає себе або ж свого знайомого — загалом тих, хто оточує тебе тут і тепер.
Як зізнається сам автор, його персонажі літературно не вичерпані, кожному з них можна було б написати нову історію. Завдяки різноманітним художнім засобам, виразній мові Дмитро різнобічно розкриває кожен образ, з їх перевагами і вадами, в деяких моментах підсилює гумором, що робить твір ще цікавішим.
Також у цій детективній історії добре зображене життя стародавньої Умані. Особливо яскраво це помітно на прикладі жителів міста, української та єврейської спільноти.
Коли «Дружина молочника» перемогла у конкурсі, розпочалося літературне самоствердження молодого письменника. «Це ж елементарно, сер» для нього став своєрідною переломною точкою: «до» і «після». Згодом він знову візьме участь у цьому творчому змаганні й підтвердить талант детективіста, посівши третє місце.
Сьогодні Дмитро пише справжній шпигунський ретродетектив кінця ХІХ століття з елементами історичних подій.
— Не так багато часу залишається до початку Першої світової війни, у світі починають формуватися важелі впливу, і саме на їх протиріччі розвиватимуться усі події, — розкриває сюжет майбутнього, певно, не менш захоплюючого детективу. Згадає там автор Україну, зокрема й Умань. За обсягом це буде повноцінний роман, над створенням якого він працює вже майже рік. Також готується до виходу електронна збірка оповідань різноманітної тематики «Життя було вчора».
Олена САМОТОКА.
Фото автора.
Умань.
