Кабінет Міністрів скасував майже 100 нормативно-правових актів, які не мали законодавчих підстав та заважали веденню бізнесу в Україні.

 

«Протягом останніх днів я провів низку зустрічей із представниками українського та іноземного бізнесу і всі кажуть про те, що недолугі регуляції стримують економічне зростання та уповільнюють інвестування в Україну. Це означає, що належного клімату у різних сферах поки ще не створено», — зазначив прем’єр Володимир Гройсман під час учорашнього засідання уряду. Водночас представники бізнесу все-таки відзначають позитивний ефект від скасування наприкінці 2016 року 367 постанов та нормативних актів. «Фахівці підрахували, що 367 актів — це три тисячі сторінок різноманітних регуляцій і вимог, які має виконати бізнес, який працює в Україні.

Уявіть, скільки треба витратити часу, щоб їх прочитати, потім їх виконати, та ще й не помилитися, тому що кожна помилка може бути неприємна з точки зору штрафних санкцій», — наголосив глава уряду.

 


Представляючи нові ініціативи щодо сприяння веденню бізнесу в Україні, перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нєфьодов (на знімку) повідомив, що вони передбачають скасування застарілих регуляцій, що накопичувались упродовж останніх 25 років. Зокрема, під скасування потрапив 21 незаконний акт деяких центральних органів влади щодо різних перевірок. «Ідеться про те, що після набрання чинності законом про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності величезна кількість внутрішньовідомчих наказів про ті чи інші є незаконними», — повідомив він та зазначив, що органи влади матимуть два місяці, щоб обґрунтувати необхідність відновлення дії деяких із цих актів.


В. Гройсман на це зауважив, що коли наприкінці 2016 року уряд ухвалював рішення про скасування 367 регуляторних актів, то міністерства та інші зацікавлені органи також могли висловити свої аргументи за відновлення їх дії, але жодного звернення про повернення регуляції так і не надійшло.


«Загальна вартість 53 груп товарів, що звільняються від надмірного контролю та які виробляються в Україні, становить майже 1,8 мільярда доларів», — повідомив перший заступник міністра.


Уряд впорядкував процедуру видачі архітектурних ліцензій, усунувши практику визнання незаконною безстроковість ліцензії. Відтепер ліцензування господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури, здійснюватиметься в порядку, визначеному Законом «Про ліцензування видів господарської діяльності». Тобто ліцензія коштуватиме один прожитковий мінімум на день прийняття рішення про видачу ліцензії та діятиме безстроково. На думку М. Нефьодова, приведення постанови Кабміну про видачу будівельних ліцензій у відповідність із законом у найближчі п’ять років усуне підстави для корупції на суму в понад 30 мільйонів доларів.


Під час засідання міністр внутрішніх справ Арсен Аваков запропонував обговорити питання запровадження санкцій щодо російського «Сбербанка», який прийняв рішення про визнання документів так званих «ДНР» і «ЛНР».

«По суті, цей банк за рахунок прибутків, які він заробляє в Україні, фінансує бойовиків. Вважаю це неприпустимим і пропоную уряду звернутися з цього питання до Нацбанку та Ради національної безпеки і оборони щодо невідкладного введення санкції стосовно «Сбербанка России».


За словами прем’єра, він уже мав розмову на цю тему з Президентом та Головою НБУ. «Нині з’ясовують юридичні підстави, і якщо виявиться, що це справді так, то уряд, Нацбанк, РНБО та Президент відреагують дуже швидко», — запевнив В. Гройсман і наголосив на не-прийнятності того, щоб фінансові інституції підтримували бандитські утворення з виданими там «вовчими білетами».

Фото Урядового порталу.