На з’їзді вівчарів, що відбувся у селі Нижнє Селище, вирішили заснувати Асоціацію вівчарів Хустського району. На збори запросили знаних тваринників, фермерів, експертів з розвитку туризму Федора Шандора та з розвитку територій і локальних продуктів харчування Олександра Коваля з Ужгорода, громадських активістів і представників «Селиської сироварні».
На знімку: вівчарська праця важка, але оповита романтикою Карпат.
Тривала жвава дискусія щодо проблем та перспектив розвитку вівчарства на Закарпатті та у Хустському районі. Адже нині найбільша проблема — збути сир, м’ясо та вовну. Йшлося і про покращення якості поголів’я овець, утвердження в районі новинки — пішого туризму на полонинах. А ще, як залучити юнаків до такого важкого, але легендарного ремесла. Бо ж вівчарство через те, що влада пустила його на самоплив, занепадає. Всі ці проблеми й має розв’язувати Асоціація вівчарів. Вирішено, що її члени також докладуть зусиль до популяризації екологічно чистої й корисної для здоров’я людини овечої бринзи. Головою асоціації обрано Василя Продана — чабана із гірського села Липча.
Нині асоціація, кажуть її засновники, це єдине професійне об’єднання вівчарів, створене винятково за ініціативи виробників і без підтримки влади та грантів.
— Об’єднання виробників — важливий інструмент професійного розвитку вівчарів, вирішення питань виробництва продукції, просування продукту на ринку, формування локального бренда, культури споживання продуктів. Окремо стоїть питання, як зберегти локальний смак бринзи Хустщини, яку виготовляють з овечого та козиного молока, — зазначив експерт Олександр Коваль.
Василь НИТКА.
Фото з архіву автора.
Закарпатська область.
