Дебелий і показний із себе Гараж недовго шукав підхожу кандидатуру для одруження. Надибавши ще зовсім не стару, досить рухливу й симпатичну Машину, він одразу запропонував їй тепле, сухе й затишне місце під своїм дахом, і та із задоволенням погодилася на законне об’єднання розрізнених надбань в одному сімейному добробуті.
Та тільки-но вони побралися, як замість спільних інтересів стали виявлятися діаметральні розбіжності і в характерах, і в поглядах: Гараж, як консерватор, був незрушним домувальником, а Машина мала динамічну вдачу і вбачала весь сенс життя в роз’їздах та подорожах.
Він каже: «Разом стояти!»; вона: «Обом їхати!». До того ж він не хотів її відпускати, вона ж не могла його брати із собою.
Єдине, в чому нарешті змогло порозумітися подружжя: вузол сімейних суперечностей так затягнувся, що його ніколи не розв’яжеш, а можна тільки розрубати шляхом офіційного розлучення через позов до відповідних інстанцій.
Інстанції уважно вислухали претензії обох позивачів, а оскільки суперечливі сторони мали однакове право на обидві подружні частини загальносімейного надбання, то, щоб ніхто не залишився в накладі, розрубали затягнутий вузол навпіл, перерозподіливши все порівну — по пів-Гаража й пів-Машини. Хочеш — їдь, хочеш — стій!
Але тепер нікому з них не кортить ні їхати, ні стояти на місці...
