Укр | Рус
Огнєн Вукоєвич і Йосип Пиварич отримав відзначені орденами Творці краси і зелених «легень» Рівного лідирують в Україні Поблизу Дубно на Рівненщині рух автодорогою Київ - Чоп заблокували мітингарі За аналіз конфлікту на Сході України - стипендія від Президента Луганська ТЕС почала менше забруднювати середовище Запорізьке підприємство друкує двигуни на 3D-принтері Студенти присвятили флешмоб звалищу поблизу вишу Баскетбол. У національній збірній України очікується цікавий дебют Старий пеньок пішов на... рекорд Перевізники не виходять на маршрути Велопарковка від земляка із Голландії Закупили обладнання для проведення клінічних досліджень Ігноруйте телеграм-канали, якими розписані стіни - це можуть бути шахраї За два роки кількість угонів на Рівненщині зменшилася майже удвічі Українська пшениця - краща!
Загрузка...
На головну
07.09.2017

Дніпро. Минуле. Сьогодення... Майбутнє?

«Здається — 
       кращого немає
Нічого в Бога, 
      як Дніпро...»

                                     Т. Шевченко


На початку літа у Дніпрі за сприяння Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпровської міської ради, Інституту проблем природокористування та екології НАН України, Асоціації «Зелений світ» з нагоди Міжнародного дня Дніпра відбулося засідання Всеукраїнського круглого столу «Річка Дніпро. Минуле. Сьогодення. Майбутнє». В його роботі взяли участь приблизно 100 науковців та спеціалістів, провідних та неурядових громадських організацій.

 


Могутній Дніпро (в минулому Борисфен) із найдавніших часів до повоєнних років був однією з найбагатших у Європі на рибу, звіра, врожайні землі для розвитку овочівництва річок (Геродот, Боплан, Максимович, Яворницький) і вирізнявся надзвичайно чистою водою. Незважаючи на інтенсивне освоєння водозбірного басейну, він екологічно стало функціонував, малі річки були повноводні і деякі навіть суднохідні. Підземні джерела живлення та Дніпровські пороги забезпечували самовідновлення і очищення річки.


Після зарегулювання стоку Дніпра греблями розпочався період деградації річки, він прогресує: підземні джерела замулені, первісний об’єм водосховищ зменшився на 5—20%. Вони перетворилися на місцеві могильники забруднюючих речовин, аж до важких металів і радіонуклідів. Постійне зростання площі мілководдя — до 600—1000 га на рік у Кременчуцькому водосховищі — призвело до збільшення в мільйон разів кількості синьо-зелених водоростей, а різке зменшення швидкості течії і затоплення Дніпровських порогів обумовило повне знищення механізмів самоочищення річки. Якість води істотно погіршилась, і без очищення вживання її стало небезпечним.

За приблизно 100 років загальний стік Дніпра дуже зменшився внаслідок зворотної фільтрації води з річки в береги, збільшення площі випаровування (в сотні разів), необґрунтовано великого відбору води, розбавлення високомінералізованих шахтних вод. Усе це призвело до знищення цінних видів риби і зменшення обсягів вилову звичайних видів у сотні разів, втрати високоврожайних плавневих земель і нерестилищ, пам’яток природи та історії, перетворення річки на систему озер, а в майбутньому — на каскад боліт.


Усі ці негаразди неодноразово висвітлювались у художніх творах, фахових дослідженнях і засобах масової інформації (О. Гончар, Д. Яворницький, С. Плачинда, О. Топачевський, А. Шапар). Ухвали багатьох наукових форумів, починаючи від 2010-го, надсилалися до урядових структур. Незважаючи на все це, Кабінет Міністрів України (КМУ) 13 липня 2016-го прийняв Програму розвитку гідроенергетики України на період до 2026 року, де передбачено будівництво ще двох гідроелектростанцій. Цією програмою проблеми гідроенергетики України не розв’язуються, бо тільки розташування геліоустановок на площі, що дорівнює площі дзеркала води Каховського водосховища, дасть змогу отримати у 300 разів більше електроенергії, ніж одна Каховська ГЕС.


З огляду на це опубліковано відкритого листа Президенту України П. Порошенку, що його підписали 38 видатних представників науки і культури, природоохоронці та громадські діячі. Враховуючи те, що реалізація програми може призвести до остаточного знищення природного стану великих річок України, головні вимоги цього листа — припинити дії постанов КМУ, провести всенародне обговорення проблеми та започаткувати програму відродження близько до природного стану водозбірного басейну річок. Таку ж позицію обстоюють і оприлюднили її Міністерство екології та природних ресурсів України, Всеукраїнська екологічна ліга, Національний екологічний центр України та інші неурядові громадські організації. На всі ці звернення офіційної позиції КМУ немає, за винятком спільної заяви прем’єр-міністрів України і Молдови про звернення до Єврокомісії стосовно будівництва ГЕС на Дністрі. Про стан Дніпра — жодного слова. Характерно, що ця заява з’явилася після звернення громадських організацій до багатьох структур ЄС. На жаль, попри невтішні прогнози щодо майбутнього стану Дніпра, на сьогодні немає наукового обґрунтування стратегії водокористування, прогнозування стану та оптимізації експлуатації водних ресурсів та їхнього самовідтворення залежно від сценаріїв розвитку господарської діяльності.

Урядові структури не започаткували комплексну програму досліджень щодо прогнозування стану водних ресурсів залежно від схем експлуатації Дніпра та Дністра, включно з дезарегулюванням стоку цих річок. У США вже накопичено позитивний досвід ліквідації гребель у понад 300 випадках.


Виходячи з наведеного, учасники засідання вирішили звернутися до Верховної Ради та КМУ з приводу катастрофічного стану великих та малих річок, просити Міністерство екології та природних ресурсів України ініціювати розгляд цього питання, залучивши громадськість. Терміново започаткувати державну програму комплексних екосистемних досліджень стану водних ресурсів, прогнозування їхньої якості залежно від методів відбору з навколишнього середовища та підтримки природної здатності довкілля самовідтворюватися. Просити природоохоронні структури ЄС звернутися до КМУ щодо введення мораторію, щоб надалі зарегулювати стан річок Дніпро і Дністер шляхом будівництва додаткових ГАЕС. Звернутися до громадськості з закликом об’єднати зусилля, щоб порятувати річки від великих до малих, створивши асоціацію.


Аркадій ШАПАР, директор ІППЕ НАН України, член-кореспондент НАН України.


Дніпро.

Пану Йоханнесу Хану Європейському комісару з питань розширення і політики добросусідства 

(DG NEAR) Європейська комісія

Пану Хьюгу Мінгареллі Главі делегації ЄС в Україні Пану  Янезу Поточніку

Європейському комісару з питань навколишнього середовища, (DG Environment) Європейська комісія Кабінет Міністрів України ОБСЄ, ЄЕК ООН, ЮНЕП, ОЕСР, Всесвітній банк,

Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції і розвитку,

Швейцарська агенція з розвитку та співробітництва

ЗВЕРНЕННЯ

учасників  Всеукраїнського круглого столу "Річка Дніпро. Минуле. Сьогодення. Майбутнє", присвяченого Міжнародному дню Дніпра

 

Наукові та природоохоронні громадські організації України звертаються до зацікавлених органів ЄС, керуючись Угодою про асоціацію Україна -- ЄС, з глибокою тривогою щодо екологічного майбутнього нашої країни та долі її населення. Ця тривога ґрунтується на інвестиційному плануванні України, яка є партнером Угоди з Європейським Союзом. Тому наше звернення підтверджується положеннями статті 361, включно з пунктами (a), (b), (d), (f) та (g) з розділу V Угоди про асоціацію Україна -- ЄС.

 

Нещодавно Кабінетом Міністрів України прийнята "Програма розвитку

гідроенергетики України до 2026 року" (розпорядження від 13 липня 2016 р. # 552-р), яка передбачає будівництво гідроакумулюючих та гідрогенеруючих електростанцій на рівнинних річках Дніпро і Дністер. Це рішення приголомшило нас. Невже в уряді є люди, які не чули і не бачать трагічних наслідків будівництва каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі.

Сучасні вияви цих негативних техногенних впливів дніпровського каскаду

можна охарактеризувати такими фактами: затоплення великих територій, які втратили господарську продуктивність і здатність виконувати свої екологічні функції (загибель екосистем на величезній площі в 700 тис. га, де фактично переведені заплавні землі в розряд порушених); підвищення рівня ґрунтових вод, порушення підземного стоку, гідрологічного балансу і підтоплення територій (за останні 20 років загальна площа земель з постійними проявами підтоплення зросла вдвічі і займає 12% території України, а його впливом охоплено понад 540 міст і селищ); втрата ріорізноманіття, трансформація річкових екосистем у бік переважно розвитку агресивних вселенців; цвітіння води через розвиток синьо-зелених водоростей (вміст яких, зокрема у воді р. Дніпро в піковий період цвітіння, становить приблизно 100 кг м3, що в мільйон разів більше, ніж у її зарегулювання);  деградація всієї екосистеми водозбірного басейну р. Дніпро та його приток і втрата природних з самовідтворення компонентів цієї системи.

Урядова Програма розвитку гідроенергетики на період до 2026 року була схвалена урядом України всупереч низці міжнародних угод, до яких приєдналася Україна, зокрема:  Конвенції ООН "Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища від 25.06.1998 р. (Орхуська конвенція) (ратифікована Законом України # 832-XIV від 6 липня 1999 р.); Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті (Конвенція Еспо) (ратифікована Законом України # 534-XIV від 19 березня 1999);  Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) (Закон України "Про приєднання із застереженнями до Конвенції" # 436/96-ВР від 29 жовтня1996 р); Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннська конвенція) (Закон України "Про приєднання до Конвенції" # 535-XIV від 19 березня 1999 р); Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (ратифікована указом Президії Верховної Ради # 6673-XI від 04.10.1988 р.); Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат (ратифікована законом України # 1672-IV від 7 квітня 2004 року); Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер (Закон України # 801-XIV від 1 липня 1999 р. про приєднання до Конвенції); Європейської ландшафтної конвенції (ратифікована законом України # 2831-IV від 7 вересня 2005 р.).

 

Хотіли б звернути вашу увагу на те, що уряд  України планує побудувати щонайменше вісім нових гідроелектростанцій на річках Дніпро і Дністер. Уряд України планує залучити понад 2 мільярди доларів США з міжнародних фінансових інститутів, у тому числі і європейських, для реалізації цієї програми.

 

Для України надзвичайно важливою є проблема відновлення екосистеми річки Дніпро як основного джерела якісної питної води, одним із найбільш доцільних варіантів вирішення якої є керований спуск дніпровських водосховищ. Досвід США, де вже реалізовано понад 300 проектів зі спуску і демонтажу гребель і електростанцій на них, свідчить про відносно швидке

відновлення річкової екосистеми та істотне підвищення безпеки гідротехнічних об'єктів.

 

Проблема відродження Дніпра має загальноєвропейський характер.

Безвідповідальне і недбале ставлення до цієї проблеми дискредитує Україну в очах  світової спільноти. Яскравим прикладом є повний провал "Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води"  (прийнята постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 р. # 123/97-ВР) і  продовження її без істотних змін до 2021 року (Закон України "Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року", прийнятий Верховною Радою України 24.05.2012 р. # 4836-VI).

Дотепер не було проведено стратегічної оцінки цих намірів і програми в цілому. Мало того, регіональна влада, в чиїх регіонах такі споруди повинні бути побудовані, прийняла рішення про неприпустимість такої нестійкої діяльності (погіршення місцевого характеру і гідрологія річок). Крім того, слід зазначити, що програма не координувалася з Міністерством екології та природних ресурсів України.

 

Наукові та громадські організації люб'язно просять почати належне прозоре розслідування і, зокрема, дати міжнародну оцінку екологічних і соціальних наслідків (ОВНС), можливих транскордонних наслідків будівництва нових гребель і гідроелектростанцій на річках Дніпро і Дністер в Україні. Виконання ОВНС передбачається усіма конвенціями, ратифікованими Україною: Конвенція про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер (Гельсінкі, 1992 р.),  Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті (Еспо, 1991 р.), Конвенція про водно-болотні угіддя Міжнародного значення, особливо як середовища існування водоплавних птахів (Рамсар, 1971 р.), а також угод про асоціацію з ЄС. Ця міжнародна ОВНС має, звичайно, сприяти участі громадянського суспільства та населення. Перш ніж така ОВНС буде реалізована, будь-які інші заходи щодо реалізації програми гідроенергетики повинні бути припинені, включно з міжнародним фінансуванням. Крім того, ми рекомендуємо Європейській комісії та європейським інвестиційним установам роз'яснити свої погляди на подальший розвиток гідроенергетичного сектору в загальноєвропейському масштабі, використовуючи комплексний підхід і широко відкриту дискусію із залученням усіх зацікавлених осіб і громадськості з ЄС, країн--кандидатів та країн східноєвропейського сусідства.

За дорученням учасників Всеукраїнського круглого столу директор ІППЕ НАН України член-кореспондент НАН України

А. Г. ШАПАР.

Дніпро.

P.S.: Шановні колеги! Просимо дати Вашу згоду на підписання цього звернення.

А також звертаємося до вас з проханням розповсюдити це звернення серед зацікавлених установ.


 

Всі статті рубрики На головну