Візитна картка
На знімку: Альона Азаренкова.
Хоч і вважається, що у людини завжди є вибір, у Альони Азаренкової його, можливо, й не було. Коли у тебе мама — заслужений вчитель України та депутат районної і обласної рад кількох скликань, чи потребуєш ти іншого маяка? Мама навчала школярів Кролевця математики, і саме цей предмет став найулюбленішим для Альони. А приклад батька, кавалера ордена Трудового Червоного Прапора, спонукав її до ще одного важливого висновку: коли вже обрала професію, зроби все можливе для того, аби стати в ній кращою.
Чи вдалося це їй? У Сумській спеціалізованій школі № 10, де Альона Іванівна ось уже 30 років викладає математику, на це запитання відповідають іншим: якщо не вдалось їй, то кому тоді вдалось? Азаренкова має стільки здобутків та титулів, що вистачить на десятьох. Вона — заслужений вчитель України, відмінник освіти України, вчитель року, переможець чи призер не менш як десятка обласних і республіканських конкурсів. Двічі їй довелося побувати в адміністрації Президента України — коли представляли до звання заслуженого вчителя та коли нагороджували медаллю. Окрім цього, має кілька десятків грамот від міського та обласного до республіканського рівнів. У Сумах Альону Азаренкову нагородили також почесною відзнакою «За заслуги перед містом» та занесли її ім’я на «Алею слави освітян міста Суми».
Утім, хіба це все щось важить, коли твої нагороди та титули мають значення лише для тебе? Треба, аби вони були корисними ще й для решти людей — лише тоді їх можна вважати справжніми. Саме так сталося у Альони Азаренкової. Її регалії напряму віддзеркалюють її головне професійне кредо: виховувати для батьків зокрема та для України загалом успішних дітей, із яких виростуть успішні дорослі.
Критерій творчості
Я чекаю на Альону Іванівну біля її головної резиденції — класної кімнати на четвертому поверсі Сумської спеціалізованої школи № 10. Тут, можна сказати, вона проводить більшу частину свого вчительського життя. Воно триває з раннього ранку до пізнього вечора, а іноді забирає й вихідні. Азаренкова постійно втягнута у підготовку до різноманітних учнівських олімпіад, конкурсів, турнірів та інших математичних «чемпіонатів». Ось і зараз після закінчення уроків вона займається із кількома школярами, котрі невдовзі братимуть участь у чергових змаганнях.
— Ви ніколи не шкодуєте, що обрали фах шкільного вчителя? — запитую я. — Адже, маючи математичний склад розуму, можна було б працювати й у якомусь банку та отримувати значно вищу зарплату.
— У нашій професії більше плюсів, — усміхається Азаренкова. — Робота жива, творча і небуденна, щоразу відбувається щось нове, що не дозволяє нудьгувати та засиджуватись на місці.
— А результат для вас має значення?
— Найкращий для мене момент — коли дитина починає глибоко розуміти математику та одержувати від неї задоволення. Від цього залежить дуже багато, адже той, у кого сформувався математичний склад розуму, завжди зможе навести лад у своєму житті. Математика розвиває пам’ять та логічне мислення, робить людину впевненою і здатною збагнути все інше.
У юності Альона Азаренкова активно займалася спортом і танцями, а ще раніше закінчила музичну школу за класом «фортепіано». Схоже, ця гармонійність позначилась на її педагогічній методиці: серед членів «математичної команди» вчительки є й переможці та призери змагань із фізики, філології, журналістики і навіть армрестлінгу. В одній із її характеристик я прочитав, що Азаренкова «створила власну систему роботи з учнями з виявлення і розвитку їхніх природних здібностей», а в кінцевому підсумку її методика спрямована на «формування еліти суспільства, яка здатна вивести державу із кризового стану». Попри канцелярський стиль, все вичерпно зрозуміло.
Таланти не винні
Альона Азаренкова підготувала більше сотні переможців та призерів усеукраїнських учнівських олімпіад з математики. Двадцять сім її вихованців стали призерами обласного, а десять — республіканського етапів конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Малої академії наук. Щороку учнів Азаренкової удостоюють стипендій Президента України, голови Сумської облдержадміністрації і міського голови Сум. Після закінчення Десятої школи вони вступають до найкращих університетів, навчаються там на «відмінно» і успішно захищають наукові дисертації. Чимало вихованців Альони Азаренкової нині працюють за кордоном — у Німеччині, Нідерландах та інших країнах.
— А вам не здається образливим, що ваші учні, яких ви готували відроджувати Україну, поліпшують економіку інших держав? — запитую я. — Адже виходить справжнісінький парадокс. Що професійніше наші вчителі працюють, то більше талановитої молоді виїжджає з України. Отже, що менше українські педагоги старатимуться, то буде краще?
Дуже складне запитання для члена патріотичної педагогічної родини. Рідна сестра Альони Азаренкової Алла — також учителька, працює на Сумщині у Кролевці. Донька Аня закінчила Національний педагогічний університет імені Драгоманова, а чоловік Віктор Миколайович викладає у Сумському педагогічному університеті. Етнічний росіянин, він очолює міську організацію Народного руху України — справжньої патріотичної сили, перевіреної часом. Де краще, ніж у цій сім’ї, розуміють глибину проблеми та відчувають її болючість?
— Хіба талант винен, якщо для нього не знаходиться місця? — запитанням на запитання відповідає Альона Іванівна. — Покликання вчителя — виховати успішну людину, здатну приносити користь суспільству та долати будь-які життєві труднощі. А вже завдання держави — зробити все можливе, аби талановита молодь бачила перспективу та відчувала свою потрібність на Батьківщині.
Володимир ЧЕРНОВ.
Фото надане автором.
Сумська область.
