«Голос України» вирішив поцікавитися: скільки навчальних закладів, де навчання відбувається українською, існує в Угорщині, та чи відповідає угорський освітній процес тим вимогам, на яких наполягає Будапешт для їх громади в Україні?
«В Угорщині не існує дошкільних закладів, шкіл, окремих класів чи груп з українською мовою навчання у зв’язку з розпорошеністю етнічних українців по всій території країни та відсутністю місць їхнього компактного проживання, а також і відповідного запиту з їхнього боку. Нині на території Угорщини при Державному самоврядуванні українців Угорщини у містах Будапешт, Ніредьгаза діють лише недільні українські школи», — повідомило Посольство України в Угорщині.
Також дипустанова надала перелік угорських нормативних документів, які окреслюють правовий статус нацменшин в Угорщині. Загалом, законодавче поле відповідає тим положенням, які реалізовуватимуться новим українським Законом «Про освіту».
Зокрема, частина 5 розділу 1 Закону СХС від 2011 року «Про національну освіту» передбачає, що «мовою навчання-виховання є угорська, у школах національних меншин повністю або частково — мовою національної меншини, у двомовних навчальних закладах – частково другою мовою».
Положення частини Б статті 19 Закону Угорщини CLXXIX «Про права національних меншин» від 2011 року встановлює, що «національні меншини мають право на навчання рідною мовою у дитячих садках, початкових та восьмирічних навчальних закладах, гімназіях, середніх спеціальних та вищих навчальних закладах», незалежно від форми власності навчального закладу. Навчання мовою національних меншин може здійснюватися в школах національної меншини, двомовних навчальних закладах або у класах із навчанням мовою національних меншин. Самоврядування національних меншин мають право відкривати навчальні заклади з навчанням мовою національної меншини або класи з навчанням мовою національної меншини. Держава зобов’язана відкривати класи мовою навчання національних меншин на підставі заяв не менше, ніж вісім батьків учнів. Якщо кількість учнів не дозволяє відкрити клас із навчанням мовою національної меншини, держава на підставі заяви Державного самоврядування тієї чи іншої національної меншини повинна створити додаткові умови для навчання мовою національної меншини. У класах із навчанням мовою національної меншини повинно бути забезпечено викладання угорської мови, літератури та історії Угорщини.
«Щоб отримати атестат про середню освіту, учні зобов’язані скласти іспити з п’яти предметів, з яких чотири є обов’язковими, а один — за вибором.
Обов’язковими є: угорська мова та література (в національних загальноосвітніх школах: мова та література національної меншини); математика; історія; іноземна мова (в національних загальноосвітніх школах: угорська мова та література); п’ятий предмет учень складає за вибором. (При цьому обраний предмет може бути, наприклад біологія, хімія, фізика, географія і т. д.) У національних школах або у школах із двомовним навчанням іспити складають мовою викладання», — повідомили у посольстві.
«Голос України» відправив інформаційний запит на цю саму тему також і в посольства Угорщини та Румунії в Україні. Відповіді ще немає.

 

ДОВІДКА

В Україні нині діє 71 угорська школи, де викладання з 1-го по 11-й клас ведеться мовою нацменшини. На Закарпатті налічують майже 150 тисяч угорців. Українська діаспора в Угорщині нараховує вісім тисяч осіб.

 

Цього тижня глава МЗС Угорщини Петер Сіярто на зустрічі з румунським колегою Теодором Мелешкану заявив, що Бухарест і Будапешт об’єднають зусилля з метою домогтися змін в українському законі про освіту. «Це цілком природно, що Угорщина і Румунія діятимуть спільно, щоб досягти змін в українському законі про освіту», — цитує міністра прес-служба угорського уряду. Сіярто наголосив, що обидві країни неодноразово просили Україну не приймати новий закон про освіту, який, на їхню думку, серйозно порушує права румунської і угорської меншин.
Тим часом «Голос України» звернувся до нашого посольства у Румунії, щоб з’ясувати: яка ситуація із освітою української громади національною мовою в цій сусідній країні?
«За офіційними даними Міністерства національного виховання Румунії, станом на вересень 2017 р. на території країни функціонують 90 навчальних закладів у населених пунктах, в яких особи, які належать до української національної меншини, становлять значну частину загального населення. У цих навчальних закладах запроваджено часткове навчання українською мовою, вивчення українською мови як предмета 
(4 години на тиждень), викладання українською мовою релігії та музики (1 година на тиждень), а у 6—7 класах – історії та культури української національної меншини (1 година на тиждень). Нині у таких навчальних закладах, включаючи і дошкільні, навчається майже 7,5 тисячі дітей. Єдиним навчальним закладом, де викладання ведеться українською мовою, є ліцей ім. Т. Шевченка (9—12 класи) у м. Сігету Мармацієй (185 учнів)», — відповіли у дипустанові.
Також у посольстві розповіли, що відповідно до статті 45 Розділу 12 Закону «Навчання осіб, які належать до національних меншин», особи, які належать до нацменшин, мають право вивчати і навчатися рідною мовою на всіх рівнях і формах середньої освіти. Національні екзамени після закінчення 8-го та 12-го класів (у Румунії з 9-го класу учні обирають профільне навчання та продовжують його також у гімназіях і ліцеях) особи, які належать до нацменшин, можуть складати рідною мовою у тому випадку, якщо і навчання було рідною мовою/мовою національної меншини.
Окрім того, за офіційними даними, усі випускники шкіл Румунії володіють румунською мовою, повідомили у посольстві.

Юлія ЯЩУК.

 

ДОВІДКА

Згідно з офіційними даними перепису населення 2011 р., на території Румунії проживає 51,7 тисячі етнічних українців (0,28% від загальної кількості населення країни). Українська громада займає третє місце за чисельністю серед зареєстрованих нацменшин країни, після угорської та ромської. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, румуни займають сьоме місце за чисельністю серед інших національностей України (151 тисяча осіб).