Іван Драч святкував свій день народження в редакції нашої газети
Минулого вівторка в «Голосі України» відбулася подія, дещо незвична для традиційного плину редакційного життя. У гості завітав Іван Драч, поет і політик, народний депутат України кількох скликань. Поважні гості в редакції парламентської газети трапляються нерідко, та й сам Іван Федорович раніше заходив неодноразово. Але цього разу візит був особливим: поет прийшов на свій 81-й день народження, що припадає саме на 17 жовтня (зодіакальний знак — Терези). Формальний привід для цієї зустрічі — презентація двох художніх календарів на 2018 рік, спеціально підготовлених нашою газетою й присвячених життю та творчості поета.
На знімку: Іван Драч у редакції нашої газети. На першому плані ліворуч — поет Петро Перебийніс.
Іван Драч ставить автографи на іменних календарях.
Титульна сторінка «малого» календаря: рідкісне фото молодого поета.
Іменинник з «голосоукраїнцями» та гостями редакції.
Отже — день народження поета та презентація присвячених йому двох календарів. Тираж був привезений із друкарні буквально за кілька хвилин перед тим. Подібні ексклюзивні щедро ілюстровані календарі «Голос України» випускає вже не перший рік. І не вперше ті видання присвячуються поетам — Тарасові Шевченку, Максимові Рильському, Іванові Франку. А, скажімо, календар на поточний рік розповідає про цілу плеяду кримськотатарських ханів-поетів XV—XVII століть. А цього разу нашому головному редакторові спала на думку щаслива ідея: а чому не присвятити календар сучасному поетові? Ось так і з’явилися ці два календарі на 2018 рік. Один менший, настільний, оповідає про Драча-кінематографіста, чиє ім’я світиться в титрах культових фільмів українського кіно — «Пропала грамота», «Криниця для спраглих», «Камінний хрест», «Дід лівого крайнього». В них знімались надзвичайні актори Іван Миколайчук, Микола Яковченко, Костянтин Степанков. Отже, було з чого вибирати «картинки». Другий календар, більший, настінний — це своєрідний родинний фотоальбом поета. В таких альбомах зазвичай репрезентовані кілька поколінь великого роду — діди й баби, батьки, діти й онуки. В цьому калейдоскопі облич відчуваєш радість несподіваного впізнавання (скажімо, коли бачиш юного Драча в армійській уніформі й без його навіки знаменитих окулярів). Кожен знімок принагідно супроводжується віршами Івана Драча. Серед фотографій є рідкісні, що публікуються вперше, як-от чорно-біле фото матері поета з козеням на руках. Знімок зроблено в середині 1960-х років, автор — Юрій Іллєнко, кінооператор світового класу...
Відкрив презентацію головний редактор «Голосу України» Анатолій Горлов. Привітавши іменинника, він, зокрема, сказав, що цими двома виданнями ми відкриваємо нову серію календарів, присвячених не діячам минулого, а людям, які й досі активні в творчому та громадському житті, причетним до творення живої історії. Постать Івана Драча в цьому разі невипадкова, адже він свого часу входив до знаменитої депутатської групи «Народна рада», що була безпосередньо причетна до відродження державної незалежності України.
Окрім журналістів нашої газети, в кімнаті секретаріату зібралося чимало гостей. З привітаннями прийшли поет-пісняр Андрій Демиденко, режисер-кінодокументаліст Валентин Сперкач, письменник і журналіст Віталій Абліцов, академік Микола Жулинський, поети Петро Перебийніс та Вано Крюгер, бард і публіцист Володимир Гонський, відомий як один із «голосів Майдану».
Як завжди в таких випадках, виступи звучали урочисто, а часом і патетично. Іменинник слухав спокійно й час од часу згладжував патетику властивою йому самоіронією або й хитруватою насмішкою. Скажімо, ось Андрій Демиденко почав читати свого вірша, присвяченого Драчеві, й після першого рядка раптом виникла ризикована пауза. Виручив колегу сам Драч, він сказав з уїдливою благодушністю: «Ну що ж — не вивчив!». І похитав головою, як старий учитель, котрий перевіряє домашні завдання своїх учнів-бешкетників. І це розрядило ситуацію, наступний рядок віршованого вітання згадався сам собою. Десь в отакому сімейно-затишному ключі й проминув цей вечір. Іван Федорович коротко розповів, що працює зараз над п’єсою, яка зветься «Довженко, Сталін і баби». За всіма ознаками, це має бути трагікомедія — що й властиво поетові, народженому під знаком Терезів, де на кожній шальці є і смішне, й печальне. Завершилася зустріч звучанням «Многая літа» у виконанні Володимира Гонського.
Вл. інф.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua
ДО РЕЧІ
Перші 20 читачів нашої газети, котрі надішлють до редакції копії квитанцій про передплату «Голосу України» на 2018 рік, отримають у подарунок календарі з автографами Івана Драча.
