Із 18 морських торговельних портів України 6 — в Одеській області. І сім якорів на гербі області свідчать про те, що Одещина — це морські ворота держави. Якір символізує надію й порятунок. Якір-кішка — символ торговельного мореплавства, зв’язок річкових і морських комунікацій — це символ міста-героя Одеси. Якорі на бордюрі символізують військове значення й судноплавну базу. Сім якорів (якір-кішка й шість у бордюрі) відповідають кількості портів Одеської області. Сніп хліба символізує багатство і єдність людей, як колосків у снопі, і є знаком землеробства й степової частини регіону.
Візитівка Одеської області — Морський торговельний порт «Южний».
На Одещині в мирі та злагоді живуть представники 133 національностей.
Фото В’ячеслава ТЕНЯКОВА.
Виноградне гроно символізує загальну ідею, внутрішню згоду. Символ відображає південну частину Одещини (знак Білгорода-Дністровського — виноградна лоза на червоному полі), а також виноградарство й виноробство.
У лютому нинішнього року Одеська область відзначила 85-ліття від дня створення. Сьогодні на території найбільшого за площею регіону (33 300 квадратних кілометрів, 5,5% від території України) мешкають представники 133 національностей (населення 2,4 млн. осіб).
У межах області пролягає 1362 кілометри державного кордону й розташований єдиний в Україні морський острів — Зміїний.
Геополітичне розташування Одещини і вигідне транспортно-географічне розміщення обумовили активізацію її участі у великих європейських міжрегіональних організаціях — Асамблеї європейських регіонів і Робочій співдружності придунайських країн. Частина морського фасаду країни, Одеська область значною мірою сприяє активній участі України в роботі країн—членів Чорноморського економічного співробітництва.
Це — високорозвинений індустріальний регіон, промисловість якого відіграє значну роль у структурі народногосподарського комплексу й південного економічного району. На території області розташовані понад 300 великих та середніх промислових підприємств, які представляють сфери промисловості: виробництво продуктів нафтопереробки, машинобудування, металургійне виробництво й виробництво готових металевих виробів, хімічну, нафтохімічну, легку промисловість тощо.
Акваторія рекордів
Про державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний» не вдасться розповісти без слів «рекорд» та «уперше»...
Насамперед, «Южний» — найбільш глибоководний порт у Чорноморсько-Азовському басейні. Це визначальна обставина. На ній побудовані стратегія розвитку самого порту й умови процвітання понад десяти стивідорних компаній, розташованих в акваторії Малого Аджалицького лиману.
Курс на поглиблення акваторії взяли п’ять років тому. Тепер судна вантажопідйомністю до 200 тис. тонн обробляють біля причалів. До цього їх вантажили частково, наскільки дозволяло осідання, потім довантажували на глибоководних рейдах. Значні витрати вантажовласників через перестановку суден пом’якшувала 50-відсоткова знижка на портові збори.
У 2014 році було завершено перший проект — днопоглиблення на 18,5 м біля причалів ДП «Морський торговельний порт «Южний». Щойно судна типу «кейпсайз» змогли обробляти без довантаження, скасували знижку. Виграла не тільки держава в особі Адміністрації морських портів України (АМПУ), а й вантажовласники — приблизно 75 центів на тонні, або 110—120 тис. дол. на судні. Перший етап днопоглиблення, а це найдорожча стаття витрат, окупився за два роки.
— Статус найглибоководнішого порту, — розповідає начальник адміністрації морського порту «Южний» Максим Широков, — відкрив можливість залучати великотоннажний флот, що у свою чергу поставило приватних портових операторів перед необхідністю інвестувати й розширювати інфраструктуру своїх терміналів. У підсумку за останні сім років вантажообіг порту зріс практично вдвічі. Тепер 33% всього обсягу перевалки морських портів України припадає на порт «Южний».
Цьогоріч ми переходимо до другого етапу днопоглиблення, зокрема, підхідного каналу до 21 м. Це дасть змогу обробляти біля причалів судна вантажопідйомністю 250 тис. тонн. Крок за кроком, опираючись на наукові розрахунки профільного інституту «ЧорноморНДІпроект», ми рухаємося до основної стратегічної мети — створення річної проектної потужності акваторії порту «Южний» у 120 млн. тонн навалочних вантажів. Для порівняння, усі порти України 2016-го перевалили 132 млн. тонн вантажів.
Поки що це єдиний порт у країні, де точно знають перспективи кожного термінала, і під це прораховано необхідні роботи. Уперше в історії українських портів розроблено ТЕО розвитку акваторії морського порту «Южний» до 2038 року й погоджено з урядом. До кінця 2017-го силами «ЧорноморНДІпроекту» буде розроблено Генеральний план розвитку припортової інфраструктури (автомобільних і залізничних шляхів, здатних підвезти до порту такий обсяг вантажу).
31 серпня 2017 року днопоглиблювальний флот китайської компанії China Harbour Engineering Company Ltd. (CHEC) у повному складі почав реалізацію наймасштабнішого в портовій галузі України інвестиційного проекту. У «Южному» буде виконано 42% з усього обсягу запланованих днопоглиблювальних робіт в усіх морських портах України.
Перед CHEC, зокрема, стоїть завдання створити в найкоротший термін операційну акваторію з глибинами 16 м біля причалу компанії «М. В. Карго». Поки що від графіка не відстають. За цим усі стежать.
...Де злети, там і падіння. Це неминучий шлях зростання. Головне — піднятися. Але в порту є низка підприємств із драматичною долею, жертв політичних розбіжностей. До них належать навіть уже неіснуючі. На жаль, ідея створення потужного термінала з приймання зрідженого газу одержала в ЗМІ негативну оцінку через непрофесійні дії колишніх керівників проекту. Але це відмінний проект. Він був розроблений іспанцями, пройшов незалежну польську експертизу, яка дала дуже високу оцінку. Дозвіл на надання ДП «Національний проект LNG-термінала» земельної ділянки в постійне користування для створення термінала в порту «Южний» ніхто не скасовував. Земля є, і вона чекає реального інвестора, а Україна — енергетичної незалежності.
Документ передбачає розвиток термінала в кілька етапів. На нульовому — судна зі зрідженим газом підганяють до причалів нафтотермінала «Південний» (він уже кілька років стоїть без діла). Система Одеса — Броди, яка починається в порту, дає змогу приймати й відправляти по Україні й нафту, і газ. Для майбутнього розвитку акваторії важливо, що споживачем цього газу може стати Одеський припортовий завод. Тоді його продукція стане конкурентоспроможною й багато питань із продажу цього підприємства буде знято.
Тут дружба — за звичай, а братство — закон
Одеську область часто називають лабораторією національного досвіду. Тут у мирі та злагоді мешкають представники 133 національностей.
Згідно з останнім переписом населення серед представників 133 національностей, що проживають в області, найчисленнішими етносами є українці (62,8%), росіяни, болгари, молдавани, гагаузи, євреї, білоруси та інші.
Найстрокатіший в етнічному плані Придунайський регіон, де представники гагаузької, молдавської, болгарської, румунської, албанської етнічних груп розселені компактно й становлять переважну більшість громадян України цих національностей. В області діє понад 100 національно-культурних організацій різного рівня. Необхідність їх існування підтвердило життя. Вони стали повноправним суб’єктом процесу напрацювання й реалізації державної політики в сфері міжнаціональних відносин. Підставою для цього є їх соціальний та організаційний потенціал. Показово, що з центром в Одесі діють чотири організації, які мають всеукраїнський статус.
Сьогодні є підстави казати, що в Одеській області створено умови для збереження національними спільнотами своєї самобутності, задоволення їхніх освітніх, культурних та інформаційних потреб відповідно до законів України «Про національні меншини в Україні», «Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин», «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин».
Уперше за підтримки депутатів обласної ради було прийнято Програму підтримки розвитку національних меншин і діяльності національно-культурних товариств Одеської області. Витрати на її реалізацію становили 600 тис. грн. (для порівняння в 2003-му — 100 тис. грн., торік — 440 тис. грн.).
Уперше зроблено спробу проведення Україно-румунської конференції у два етапи: перший — на території Одеської області, другий — у Румунії. Новим є проведення до Дня толерантності святкування прийняття Загальної декларації прав людини, конкурсу дитячого малюнка «Ми — разом», циклів лекцій... Гарною традицією стало проведення міжнародних наукових конференцій, присвячених унікальній етноконфесійній групі липован-старообрядників. Недавно в селі Муравлівка Ізмаїльського району відбувся вже сьомий такий захід, у роботі якого взяли участь солідні вчені з Росії, Молдови, Румунії й України.
Здобули підтримку Всеукраїнський фестиваль молдавської культури «Дністровська хвиля», XX Міжнародний фестиваль в’єтнамських бойових мистецтв «У В’єтнам», Всеукраїнський фестиваль «Відлуння бойківського краю», фестивалі польської, гагаузької культур, молдавський фольклорний фестиваль «Мерцішор», фестиваль російської народної творчості «Калинка» ім. В. В. Горяйнова серед дітей та юнацтва півдня України тощо.
У рамках шефської допомоги афганським, в’єтнамським, корейським, гагаузьким, білоруським, азербайджанським товариствами та об’єднанням «Україна-Ізраїль» Ананьївському будинку-інтернату для дітей із фізичними й розумовими вадами було передано кошти в сумі 15780 грн. і необхідні товари, а постраждалим від повені на Закарпатті переказали 11000 гривень. Німецьке товариство опікується облаштованістю цвинтаря, де поховані військовополонені часів Другої світової війни, осетинське, грецьке, румелійське, єврейське товариства надають допомогу ветеранам. Всеукраїнська молдавська та дві болгарські організації, що діють із центром в Одесі, — Конгрес болгар України й Асоціація болгар України, допомагають у наповненні бібліотек області необхідною літературою, підтримують талановитих дітей, сприяють вирішенню соціальних питань членів цих об’єднань.
Зусиллями Одеської обласної організації Конгресу азербайджанців України в обласному центрі побудували дитячий майданчик, крім того, вони постійно надають допомогу дитячому садку при жіночій колонії. Товариства сприяють у пошуку необхідних архівних документів.
Дунай поєднує
Поромний комплекс через Дунай Орлівка (Україна) — Ісакча (Румунія) буде введено в експлуатацію 2017 року.
Як відомо, між Україною й Румунією було підписано міжурядову угоду, ратифіковану урядами обох країн.
Нагадаємо, за 1,6 кілометра від села Орлівка Ренійського району триває будівництво поромної переправи з міжнародним пунктом пропуску, який дасть змогу пропускати до 1000 одиниць транспортної техніки на добу, що удвічі більше за той транспортний потік, який існує на сьогодні. Місце для будівництва переправи було обрано не випадково — це одна з найвужчих ділянок на Дунаї завширшки 940 метрів. Очікується, що вантажопасажирські пороми циркулюватимуть щопівгодини. Це буде перше за довгий час транспортне сполучення з Румунією через ріку. При тому, що в України з Румунією понад 150 км спільного кордону на Дунаї, нині немає жодного пункту пропуску, жодного мосту й жодної поромної переправи. Для порівняння, між Румунією й Болгарією на майже 300 км є два мости й 7 поромних переправ.
Будівництво поромного комплексу триває на повний хід. На території площею 6 га підняли ґрунт на 1,70 метра, провели 2 лінії електропередач, побудували водонапірну свердловину, підвели 2-кілометрову лінію електропередач та дві альтернативні лінії зв’язку.
До реалізації цього проекту, чию вартість оцінюють в 12 мільйонів євро, стали на початку літа нинішнього року. Нині зводять гідротехнічну споруду, що не має аналогів на українській частині Дунаю, її готовність — вісімдесят відсотків. Крім цього, споруджують наземний комплекс будівель для проходження прикордонного й митного контролю. Змонтовано каркас під адміністративно-побутовий корпус. Готовий каркас під зону поглибленого огляду. В одному з приміщень розміститься диспетчерська служба Ренійського порту. Вона координуватиме рух поромів і проходження суден Дунаєм у своїй зоні відповідальності.
Будівельно-монтажні роботи планується закінчити до 15 грудня нинішнього року й перейти до оздоблювальних. Згідно з проектом, комплекс матиме містку автостоянку й навіть вертолітний майданчик.
Рух транспортних засобів буде інтенсивним, тому передбачено монтаж стаціонарного сканувального обладнання. За митною інфраструктурою цей пункт пропуску буде одним із найкращих. Слід зазначити, що румунській стороні в галузі будівництва буде легше — там уже готовий причал.
Обслуговуватимуть переправу пороми румунського й болгарського виробництва. Нещодавно між Румунією й Болгарією побудували міст у районі поромної переправи Калафат — Видин. Чотири пороми, які звільнилися, із задоволенням готові прийти працювати на переправу Орлівка — Ісакча.
Тим часом кошти від оренди землі під переправу (ділянку площею 7 га передано в довгострокову оренду на 49 років) уже надходять у місцевий бюджет села Орлівка. Цього року оренда землі принесла орлівській скарбниці майже 800 тис. грн., що дало змогу збільшити сільський бюджет майже удвічі й відремонтувати місцеві об’єкти соціально-культурного призначення.
На цьому міжнародному переході тарифи, як планується, будуть не вищими, аніж на вже діючих, приміром, між Румунією й Болгарією. Але цифри поки що на стадії розрахунків.
Є ще один момент: щоб з’єднати пункт пропуску з міжнародною трасою Одеса — Рені, треба побудувати два кілометри під’їзних шляхів.
І тоді, із запуском комплексу (завершення всіх робіт планується до 31 березня 2018 року), Євросоюз у буквальному значенні цього слова стане ближчий, що сприятиме розвитку й поглибленню торгово-економічного співробітництва завдяки новому логістичному маршруту.
До слова, румунські партнери в Ісакчі планують завершити всі роботи в ті самі строки. Між сторонами в реалізації спільного проекту панує узгодженість і взаєморозуміння.
Без дороги нам ніяк
Траса М-15, що сполучає Одесу й Рені, донедавна міцно втримувала сумнівну першість найгіршої дороги не тільки України, а й, мабуть (за словами водіїв-далекобійників), Європи. Сьогодні ситуація кардинально змінилася — завдяки масштабним будівельним дорожнім роботам автотраса відповідає європейським стандартам. Ось один приклад — ще два роки тому 400-кілометровий відрізок автотраси від Одеси до Рені автомобілі долали за 7 годин, а сьогодні час у дорозі скоротився до трьох годин.
Такий результат масштабних ремонтно-відновлювальних робіт на трасі, яка є стратегічною не лише для нашого південного регіону, а й для всієї України, оскільки це частина транспортного коридору, що сполучає нашу країну з Євросоюзом. У цій якості траса М-15 буде особливо затребувана після того, як запрацює поромна переправа через Дунай Орлівка (Україна) — Ісакча (Румунія).
Незважаючи на те, що багато чого зроблено й на різних ділянках автомагістралі нині тривають інтенсивні роботи, кожен погожий день є цінним.
Особливу увагу сьогодні приділяють двом ключовим ділянкам.
Одна з них починається на 134-му кілометрі траси Одеса — Рені. На цьому відрізку дорога йде на підйом, і в снігопади тут виникають затори, що суттєво погіршує пропускну спроможність. Щоб розв’язати цю проблему, тут облаштовують додаткову смугу. Із цією метою розробили понад півтори тисячі кубометрів ґрунту — сформували під неї основу. Після виконання всього комплексу робіт встановлять дорожні знаки й бар’єрну огорожу.
Співробітник Служби автомобільних доріг Одеської області Ігор Красноруцький каже, що як погода не завадить, цю ділянку завдовжки в п’ять із половиною кілометрів здадуть до кінця листопада нинішнього року. Нині тут виконано вже шістдесят п’ять відсотків робіт.
Друга проблемна ділянка — міст біля молдавського села Паланка. Робота тут просувається повільно, намітилося істотне відставання від встановлених строків.
Нинішнього року планується відремонтувати 139 кілометрів дороги Одеса — Рені (торік було 56).
Загальна сума коштів, виділених на ремонтно-будівельні роботи, — 1,8 млрд. грн. Основне джерело фінансування — гроші, що надходять від перевиконання планів на Одеській митниці.
— Цьогоріч на трасі Одеса — Рені зроблено більше, ніж за попередні чверть століття, — таким спостереженням поділився заступник голови Одеської обласної ради Юрій Дімчогло.
Захистити врожай складніше, ніж його виростити
Підсумки сільськогосподарського року ще не підбито. Але вже зрозуміло, що врожай у 4 мільйони тонн зернових, зібраний в Одеській області, сьогодні є рекордним за останні 10 років. Про це говорять і експерти, і працівники управління аграрної політики ОДА. За колишнього керівника області Саакашвілі воно було скасоване в рамках «оптимізації управління» і відновлене зовсім нещодавно.
До слова, управлінню аграрної політики довелося робити те, чого раніше аграрії не робили. Ідеться про боротьбу з аграрними рейдерами.
Проблема аграрного рейдерства не нова, такі випадки були й раніше, просто на них закривали очі. Але сьогодні керівництво області рішуче й у правовому руслі бореться із цим свавіллям. Нині вживають дієвих заходів — створили штаб боротьби з аграрним рейдерством під керівництвом першого заступника голови ОДА Олександра Терещука, у який входять професіонали з обласних управлінь юстиції й Держгеокадастру, представники Національної поліції. Штаб дає змогу оперативно й дієво реагувати на сигнали про можливе або скоєне захоплення врожаю чи землі.
Нещодавно заступник начальника управління аграрної політики ОДА Віталій Власенко виїжджав із групою в Ананьївський район для залагоджування конфлікту між господарствами «Украгросоюз» і «Замысел». Перед цим фахівці виїжджали в Тарутинський, Болградський, Ширяївський райони.
Як реагують на випадки аграрного рейдерства, які вживають заходи? На місце негайно виїжджає оперативна група. Вона блокує збирання спірного врожаю й затримує техніку до з’ясування всіх обставин. Одразу ж збирається штаб і вирішує, як діяти далі. Якщо є документальне підтвердження, що фермер засіяв поле, то поліція дозволяє йому зібрати врожай. На жаль, часто документи відсутні. Тому керівництвом області ухвалено рішення, згідно з яким поки що повинен діяти принцип «хто посіяв, той і зібрав». Але вже з початком осінніх польових робіт забирати врожай буде власник землі.
До початку роботи антирейдерського штабу було зафіксовано одне-два кримінальні провадження з порушень у земельній сфері. А сьогодні їх уже десятки, справи ці не лежать мертвим капіталом. Не може такого бути, щоб реєстратор у якімсь районі за ніч зареєстрував керівником підприємства іншу особу. Таких людей негайно відсторонюють від виконання службових обов’язків, проводиться розслідування, матеріали подають правоохоронцям.
На думку керівника управління аграрної політики Івана Петрова, причин сплеску аграрного рейдерства багато. Тут і банальна людська заздрість, жадібність, прагнення нажитися на чужому. А найважливіша причина — нечітка державна політика в сфері земельних відносин.
На його думку, ринок землі має бути діючим, але з певними обмеженнями, наданням державі права припиняти незаконні дії й не допускати маніпуляцій на чорному ринку землі, який, на жаль, досі існує.
Разом із Госгеокадастром України в Одеській області розробили зміни в законодавство, вони спрямовані в центральні органі влади, і є надія, що до моменту глобального врегулювання земельних відносин вони допоможуть розв’язати проблеми.
Нове життя аеропорту
Новий пасажирський термінал комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Одеса» сьогодні називають архітектурною перлиною міста. Побудований за проектом іспанських архітекторів, він виконаний у вигляді морської хвилі — саме таким його бачать з ілюмінаторів літаків, що заходять на посадку в одеський аеропорт. Президент Асоціації «Аеропорти України» Петро Липовенко вважає початок роботи нового пасажирського термінала в одеському аеропорті більш ніж знаковою подією і для Одеси, і для України загалом.
Відкриття нового сучасного термінала, що відповідає всім міжнародним технічним нормам, стане початком стрімкого перетворення повітряних воріт Одеси на один із найбільших європейських аеропортів.
При проектуванні й будівництві пасажирського термінала аеропорту було враховано та впроваджено новітні технології й обладнання, відповідно до сучасних вимог і європейських стандартів. Такий термінал місту й регіону був необхіден іще в той період, коли здебільшого за бюджетні кошти будували аналогічні об’єкти в аеропортах Києва, Львова, Харкова, Донецька при підготовці до проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу (Євро-2012).
Як відомо, Одеса — не тільки унікальний світовий культурно-історичний центр, а й найпотужніший у Європі портовий регіон, через який Україна здійснює левову частку експортно-імпортних поставок товарів. Цей факт викликає інтерес міжнародних торговельних партнерів України, які покладають великі надії на розвиток одеського аеропорту. Враховуючи стрімке зростання пасажиропотоку аеропорту Одеси (в 2016 році обслужили більше 1 млн. пас.), навіть після скасування авіасполучення із Російською Федерацією, менеджмент аеропорту, власники й інвестори докладають максимум зусиль для подальшої модернізації аеропорту. У найближчій перспективі планується підняти цей показник удвічі. І в цьому є необхідність. Сьогодні стрімко зростає інтерес до Одеського регіону з боку громадян і України, і закордонних держав. Усі заходи, які проводить Асоціація «Аеропорти України», зокрема й міжнародні, супроводжуються популяризацією українських аеропортів. І якщо бути зовсім відвертим, найбільш популярне серед авіакомпаній, туроператорів, бізнесменів, торговельних представників, компаній, що спеціалізуються на морських і річкових вантажоперевезеннях, місто Одеса і його аеропорт. Але для активізації ділової активності регіону необхідно мати сучасну, розвинену інфраструктуру аеропорту, зокрема й відповідну злітно-посадкову смугу.
Президент Асоціації «Аеропорти України» переконаний, що в найближчій перспективі проблему будівництва нової злітно-посадкової смуги аеропорту буде вирішено.
Уся авіаційна спільнота сподівається, що в найкоротший термін все-таки буде вирішена стратегічна проблема аеропорту Одеси — будівництво нової ЗПП. Тим паче що Кабінет Міністрів України на своєму засіданні ухвалив рішення щодо будівництва за державні кошти цього стратегічного об’єкта. Повторю: смуга, що діє, уже давно вичерпала свої ресурсні можливості. Сьогодні цьому привабливому регіону, з високо розвиненим туристичним потенціалом, злітно-посадкова смуга необхідна терміново, бо вона дасть змогу приймати повітряні судна всіх типів, у тому числі широкофюзеляжні пасажирські й вантажні далекомагістральні.
***
Жартують, що Одеса — не столиця, але й не друге місто в Україні. І це справді так — вважають одесити. У світі налічується ще 12 міст із іменем Одеса: 10 — у США, по одному в Бразилії й Канаді. Засновані всі вони одеситами, які опинилися в цих країнах. І всі ці міста шанують свою маму Одесу, допомагають їй у скрутні хвилини. В Одеської області — фантастична історія, чудове сьогодення і абсолютно світле майбутнє. Бо тут живуть прекрасні, роботящі, розумні люди — справжні патріоти України.
ПОЗИЦІЯ
Програма Максима Степанова
У 42-літнього голови Одеської обласної державної адміністрації Максима Володимировича Степанова (на знімку) — дві вищі освіти, дипломи медика й економіста. До призначення 12 січня 2017-го керівником Одеської області працював заступником голови Державної податкової адміністрації України, у НАК «Нафтогаз України», директором державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» з виготовлення цінних паперів». 20 грудня 2016 року він виграв конкурс на посаду голови Одеської обласної державної адміністрації, випередивши 30 конкурентів.
Попередник Степанова на посаді керівника Одеської області Міхеіл Саакашвілі чимало «потрудився» для того, щоб розбалансувати роботу механізму управління регіоном. Тож Максиму Володимировичу довелося буквально по крихтах відновлювати керованість регіоном, підбирати заступників і начальників департаментів, які за Саакашвілі розбіглися, написавши заяви про звільнення.
А незабаром М. Степанов оприлюднив і почав енергійно впроваджувати в життя розроблену ним програму розвитку Одеської області. Сам він назвав свою програму «Розумний регіон».
Підвищення якості управління регіональним розвитком, забезпечення конкурентоспроможної регіональної економіки, розвиток громад і людського потенціалу, гідна якість життя — саме ці чотири пріоритети у своєму стратегічному плані виділив Максим Степанов для успішного майбутнього регіону.
Він упевнений, що тільки завдяки розуму можна працювати, рухатися й створювати державу Україна. На першому місці в «плані Степанова» стоїть модернізація самої системи управління регіоном. Він бачить діяльність ОДА прозорою, з автоматизацією процесів роботи облдержадміністрації, з електронними адміністративними послугами, повним контролем над витратами й участю громадян у визначенні пріоритетів витрат бюджету. Крім того, новий керманич планує розробити бренд Одеської області.
Щоб зробити Одеський регіон розумним і конкурентоспроможним, Максим Степанов виділив три пріоритетні напрями: розвиток інфраструктури, включно з реконструкцією доріг, спорудженням злітно-посадкової смуги одеського аеропорту, розвиток логістичного хабу, туризму й агропромисловості.
На думку Степанова, неможливо створити державу двом або трьом людям, у цьому мають брати участь усі. Тому він пропонує посилити участь громадян у вирішенні місцевих проблем. Прийти до цього можна через збільшення доходів місцевих бюджетів, створення «бюджету участі», в якому 1% від бюджету розвитку піде на проекти громад, збільшення кількості освітніх проектів тощо.
І останнє — гідний рівень життя. Досягти цього можна, насамперед, підвищивши рівень безпеки життя, вважає очільник області. Для цього треба поліпшити роботу правоохоронних органів, збільшити кількість патрульних, створити нові дорожні пости, єдину систему відеоспостереження.
ТОП-12 пунктів стратегічного плану Максима Степанова, які будуть реалізовані в 2017 році:
1. Будівництво стратегічно важливих доріг (Одеса — Рені, Кодима — Балта, Спаське — Вилкове).
2. Початок реконструкції злітно-посадкової смуги.
3. Поліпшення інвестиційного клімату та збільшення обсягу залучення інвестицій.
4. Збільшення кількості робочих місць щонайменше на 10%.
5. Збільшення доходів місцевих бюджетів.
6. Запуск медичної реформи — створення щонайменше 10 госпітальних округів.
7. Створення 77 груп швидкого реагування поліції.
8. Створення єдиної системи відеоспостереження.
9. Створення бренда області.
10. Модернізація веб-порталу області.
11. Запуск безплатного проекту онлайн-курсів із підготовки випускників до ЗНО.
12. Популяризація української культури.
