Сьогодні — День визволення України від фашистських загарбників
28 жовтня 1944 року I і IV Українські фронти витіснили німецьку та угорську армії із Закарпаття й вийшли на лінію нашого нинішнього кордону, тоді ще не позначеного на карті. Отже, в історії Другої світової ця дата досить умовна, бо війна тривала ще понад півроку. А от її жертви — зовсім не умовні. У 1944 році кожен третій у червоній армії був українцем. Досі не знаємо, скільки з них полягло за визволення своєї землі. При наступі червоної армії в її лави мобілізовано мільйони наших людей, що пережили німецьку окупацію й мусили «змити кров’ю свою вину перед товаришем Сталіним». Вони часто були без зброї й уніформи, от і звалися «чорнопіджачниками», а ще жорсткіше — «одноразовими солдатами». Їх іноді не встигали занести до армійських списків. При форсуванні Дніпра й у боях на Правобережжі вони гинули сотнями тисяч, потім ці втрати списували як жертви серед цивільного населення. Цифри — вражають. Та не менше вражає навіть одна людська доля, покладена за Вітчизну.
