Сумський обласний центр Служби крові запрошує на роботу лікарів, зокрема й на керівні посади, а також медсестер, реєстраторів і фельдшерів-лаборантів. Коли з’являється таке оголошення, стає зрозуміло, що підприємство розвивається, інакше навіщо йому набирати додаткових працівників. Позаяк за нинішніх умов уже це — хороша новина, ми вирішили придивитися до неї пильніше. Бо негативу сьогодні — хоч відбавляй, тому сенсаційними, «всупереч жанру», стають позитивні новини.

 

 

Щодо Сумського обласного центру Служби крові, то ці новини ще й по-справжньому приємні. Фахівці вже давно називають Суми не лише європейською, а й світовою донорською столицею. Бо тут на 1000 жителів щороку припадає 160 кровоздач. Такого показника не досягло жодне інше місто у світі! У базі даних центру — майже 40 тисяч донорів, причому 90 відсотків з них здають кров постійно.


СОЦСК потужно нарощує обсяги й інтенсивно розвиває свою економіку. Він поступово стає одним із найбільших платників податків в області. Нещодавно відкрилися філії у Шостці та Ромнах, а найближчим часом вони з’являться ще й у Конотопі та Охтирці. Через це підприємство запрошує на роботу додаткових працівників та пропонує їм гідну зарплату.


Зразкове партнерство


Директор Сумського обласного центру Служби крові Наталія Трофименко наголошує, що успіхи підприємства стали можливими завдяки вдалому державно-приватному партнерству. Лідер українського фармацевтичного ринку — компанія «Біофарма» — інвестував у реконструкцію та модернізацію центру в Сумах 2,5 мільйона доларів, завдяки чому було налагоджено ультра-сучасні технологічні процеси забору та переробки донорських крові і плазми.


— Усі компоненти для лікувально-профілактичних закладів області, заготовлені в нашому центрі — лейкофільтровані, — каже Н. Трофименко. — Тромбоцити виробляються тільки методом аферезу, а для обстеження донорів на гемотрансмісивні інфекції використовується винятково метод ІХЛА.


Звичайно, рідковживані медичні терміни мало що скажуть пересічному читачеві, але для нього важливе найголовніше: кожному донору СОЦСК гарантується повна безпека, так само як і кожному пацієнту, котрий використовує для лікування «сумську» донорську кров чи виготовлені з неї препарати.


Раді поділитися досвідом


У жовтні в Міністерстві охорони здоров’я відбувся круглий стіл на тему «Державне регулювання виробництва та обігу компонентів та препаратів донорської крові в Україні». Учасники говорили про те, що реформування галузі назріло вже давно. Через неефективність системи заготівлі та використання крові і плазми, відсутність послідовної роботи з донорами в Україні процвітає ринок «чорного донорства». Трапляються випадки інфікування реципієнтів. Але головне — лікувальні заклади не забезпечуються препаратами крові в необхідних обсягах. Щодня можна десь прочитати оголошення про термінову необхідність здати кров для якогось медзакладу. Це відбувається, бо центри та станції переливання крові не мають необхідних резервів крові та кадрових донорів, котрі могли б будь-якої миті прийти на допомогу.


У закладах, що перебувають на державному чи комунальному фінансуванні, немає навіть реактивів для обстеження донорів і сетів для тромбоконцентрату, тому все це мають оплачувати благодійні фонди і родичі хворих.

Водночас великі обсяги компонентів крові в Україні не використовуються, а утилізуються. Причини — застаріле обладнання, неефективне управління і невідповідність міжнародним стандартам при заборі, переробці крові та її перевірці на інфекції. Щороку тільки через це вітчизняна медицина втрачає 30—40 мільйонів гривень.


Повністю позбутися цих недоліків зуміли лише на Сумщині. Ця область — єдина в Україні, де немає ринку «чорних донорів». У Сумському обласному центрі Служби крові часто приймають гостей з інших регіонів, котрі приїжджають, аби запозичити передовий досвід. Понад те, у Сумах стверджують, що могли б уже навчити дечого і деяких зарубіжних колег. І ті не проти, бо також приїжджають до Сум.


Завжди напоготові


Заступник голови Роменської міськради Ігор Тетірко — лікар за освітою, тож він дуже добре розуміє проблему загалом та її складові. Перед відкриттям у Ромнах філії СОЦСК він побував у Сумах та ознайомився із роботою центру.


— Враження таке, ніби побував в іншій країні, — поділився він. — Це справжній острівець благополуччя в нашій медицині. Але для мене як лікаря особливо важливим є те, що кров та компоненти з неї — завжди напоготові, бо це має надзвичайно важливе значення для здоров’я і життя пацієнта.


Щодня у Сумах допускаються до донації понад 200 осіб. Перед цим кров кожного з них перевіряється за 20 показниками. Вже через це ні для кого не було б зайвим хоч раз прийти та здати кров чи плазму крові.
Важко знайти більш благородну допомогу, ніж та, яку надає хворому донор. Донорство — це, можна сказати, найтісніший зв’язок між людьми, бо він іде від серця до серця. Не в переносному, а в прямому, фізіологічному розумінні.


Розвиток донорства напряму залежить від місцевої влади. На Сумщині живе левова частка почесних та заслужених донорів України. Згідно з рішенням Сумської міськради, вони оплачують житлово-комунальні послуги із 25-відсотковою знижкою — решту компенсує міський бюджет. Такі люди мають право безплатного проїзду у міському громадському транспорті та користуються іншими пільгами, а цьогоріч кожному з них вперше виплатили допомогу в 500 гривень на оздоровлення. Ще далі пішли у Сумському районі: тут рішенням райради кожному почесному та заслуженому донору виділили 1000 гривень.


У Сумському обласному центрі Служби крові сподіваються, що таким само шляхом підуть й інші міські, районні ради та органи влади об’єднаних територіальних громад. Тоді Сумщина й надалі залишатиметься одним зі світових лідерів донорського руху.

Сумська область


Фото надано автором.


P.S. У Сумському обласному центрі Служби крові постійно відбуваються акції з благодійної здачі крові та плазми крові, зокрема, для маленьких пацієнтів відділення онкогематології обласної дитячої лікарні. Серед постійних благодійних донорів — поліцейські патрульної поліції міста Суми (на знімку).