Погодьтеся, сім’я — це полігон для виховання почуттів. І не завжди єлейних. Тут вчимося будувати стосунки, буваємо нетерплячими і навіть нещадними до рідних... І не замислюємося, що будь-які ворожі почуття до себе та інших — образи, заздрість, гнів, злість, а ще надмірна тривожність, відчуття провини — руйнують клітини організму, що науково доведено. Скажи, яка в тебе хвороба, і я скажу, які емоції відчуваєш, як ставишся до оточуючих, зрештою, який маєш світогляд...

Енергія від негативних емоцій (і висловлених, і прихованих!) нікуди не зникає. Чи заглушили ми агресію, чи нагримали на людину, а потім почуваємося винними, — у результаті рано чи пізно відчуємо біль! А до нього додасться хвилювання: а раптом це щось серйозне, а якщо потребуватиму дорогого лікування? Та й де гарантія, що після ліків не буде рецидиву?.. Що ж робити? 
Коли ми захворіли, треба передусім згадати все, що останнім часом відбувалося: скандали, конфлікти, стреси. Що відчували? Нервовий зрив, роздратування тощо. Події давно минули, а напруження лишилося, пустило коріння, застрягло у тілі, і воно чітко сигналізує: внутрішній баланс порушено!
Є окремий напрям у медицині, який вивчає вплив наших емоцій і страхів на здоров’я, — психосоматика (або соматопсихологія) — наука про глибинну природу людської душі. Адже тіло і психіка нерозривно пов’язані між собою. Відомі психоаналітики Зигмунд Фрейд та Франц Александер вважали, що невисловлені, загнані далеко вглиб емоції рано чи пізно знайдуть вихід у тілі, породжуючи хвороби. Чому саме така хвороба і в цьому місці? Існує цілком реальний процес перетворення думок, почуттів і емоцій на конкретну форму. І кожне захворювання має свою символіку.
Розуміючи мову тіла, можна розпізнати таємницю болю. Хвороба очей говорить, що ми не бажаємо чогось чи когось бачити, а вух — чути. Хвороби горла — це гнів; людина наступила собі на горло, не сказавши важливе, боячись образити співрозмовника. Якщо болить нога — хотів когось вдарити, але стримався і вдарив себе самого. Хребет — це символ дерева роду, життєвої опори. І біль у спині означає, що людина втрачає зв’язок із родом, також може вказувати на відсутність внутрішнього стрижня, брак емоційної підтримки або сприйняття життя як непосильного тягаря. Серце — символ любові. У людей із хворим серцем — дефіцит любові, передусім, до себе. Їм можуть заважати старі образи, ревнощі, страхи і навіть недолюбленість у дитинстві... Проблеми із жовчним міхуром виникають через заздрощі та образи, які перетворюються на камені.
Ми не досягнемо здоров’я, якщо не впорядкуємо свій психоемоційний стан. Як казав Гіппократ: «Медицина часто приносить нам розраду, іноді — лікування, та ніколи — повне зцілення». Фізично ми майже безсилі у лікуванні хвороб, які створив наш розум. Адже не даремно кажуть, що всі проблеми у голові, а всі хвороби від нервів.
Звичайно, не завжди можна уникнути традиційного лікування, але часто саме позитивне мислення та робота над собою в рази прискорює одужання. Якщо знайти справжню причину виникнення хвороби та прибрати руйнівні ментальні установки, можна позбутися й хронічної недуги. Адже за кожну з них відповідальні тільки ми!
Навіть віруси й бактерії вражають не всіх людей. Тоді від чого ми хворіємо? Від нестачі уваги, душевного тепла і відпочинку. У багатьох хворіти — просто улюблена звичка, яка дає змогу відлежатися, привернути увагу. Якщо ми не отримуємо цього адекватним способом: шляхом спілкування, вихід один — захворіти.
Гнів, образа, заздрість, гордість, лицемірство — всі вони породжені страхом. Але коли ми любимо себе, то ми любимо й інших, а оточуючі — у відповідь. І ми вже не потребуємо хвороби, бо отримуємо необхідне піклування. Якщо ж таки розгнівалися, не обов’язково докоряти людині, котра не відповідає нашим вимогам. Краще перетворити гнів на енергію для спорту, прибирання, творчості... Використайте негатив на користь собі!
Хвороба — це вчитель, а біль — лише індикатор руйнування нас ізсередини. Помилкові принципи та установки, нерозуміння власних прагнень і почуттів, зацикленість на негативі і пошук «винних» заважають жити щасливо та гармонійно. Відпускайте їх! Дійте за принципом: я захворів — замислився над причиною болю — зрозумів, де був неправий — подякував болю за повідомлення про мою помилку — і почав змінюватися.
Вилікувати себе за допомогою думки — найскладніше, але найефективніше мистецтво зцілення у світі. Живіть якісніше, позитивніше та усвідомленіше — і хворобам не буде чого вас навчати. Будьте здорові та щасливі!

Милана ОПАНАСЕНКО,
студентка НУ «Києво-Могилянська академія».
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.