Парламентська хроніка
Ранкове засідання 7 грудня


Відкривши засідання, Голова Верховної Ради Андрій Парубій привітав усіх із Днем місцевого самоврядування. «Завдяки ухваленій українським парламентом реформі децентралізації громади тепер можуть планувати і реалізувати проекти, які стимулюють місцевий розвиток, покращують якість життя людей і є надійною інвестицією в майбутнє країни, у розвиток всієї національної економіки. Сильна громада — це сильна держава», — сказав він.

 

Олег Ляшко, Максим Бурбак.

 

Вадим Івченко, Василь Гуляєв.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Парламентарії продовжили розгляд поправок до підготовленого у другому читанні законопроекту «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (№ 5294). Під час обговорення Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко наголосила, що вилучення із цього законопроекту таких визначень, як «гендерно зумовлене насильство» та «гендерні стереотипи» не дозволить поставити правильний діагноз існуючим проблемам та вирішити їх. «Ці дефініції вже є в інших законах, зокрема, нещодавно ухвалений закон про освіту містить такі визначення, як «гендерні стереотипи» та «гендерно зумовлене насильство». Це закон про права людини, про те, що не можна принижувати жінку через те, що комусь не подобається, який вона має вигляд, що не можна принижувати дитину через гендерні стереотипи, чи що не можна принижувати чоловіка», — наголосила вона та зазначила, що міжфракційне об’єднання «Рівні можливості» закликає підтримати поправки, які повертають ці терміни до законопроекту.


Коментуючи цю пропозицію, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики та спорту Микола Величкович нагадав, що рішення про вилучення гендерних термінів ухвалював не комітет, а сесійна зала під час розгляду законопроекту в першому читанні. «Проте ми вважаємо, що держава має зупинити домашнє насильство, від якого насамперед страждають жінки та діти. Якщо ми відкладемо цей законопроект або не проголосуємо за нього, то запитаймо, скільки ще жінок і дітей мають померти через дискусії щодо терміну «гендер», — заявив він.


Народний депутат Ірина Суслова на це зауважила, що тут немає про що дискутувати, адже, підписавши у 2011 році Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульську конвенцію), Україна взяла на себе зобов’язання з ратифікації та імплементації її положень в національне законодавство. «Передумовою ратифікації Стамбульської конвенції є ухвалення законопроекту № 5294. Тому підтримую пропозицію Ірини Геращенко щодо повернення до законопроекту таких термінів, як «гендерна рівність», «сексуальна орієнтація», які вже містяться в інших проголосованих цією Верховною Радою законах. Бо без цих дефініцій ми не зможемо імплементувати Стамбульську конвенцію», — наголосила І. Суслова.


Однак наступне голосування засвідчило, що повернення до законопроекту гендерних термінів підтримують лише 169 народних депутатів. Після цього законопроект «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (№ 5294) було ухвалено в цілому — «за» 237 голосів.


Також 294 голосами в цілому ухвалено законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів (№ 7277).


У першому читанні схвалено президентський законопроект «Про дипломатичну службу»    (№ 7322). Під час обговорення Ганна Гопко зазначила, що члени Комітету у закордонних справах, підтримуючи ухвалення цього законопроекту в першому читанні, пропонують закріпити в ньому положення про обов’язкове проведення консультацій рекомендаційного характеру із профільним комітетом щодо кандидатур, які претендують на зайняття керівних посад в дипломатичних установах України за кордоном.


У цілому ухвалено законопроект про внесення змін до Закону «Про прокуратуру» (щодо оптимізації чисельності працівників органів прокуратури, № 7160). Його автор, народний депутат Сергій Алєксєєв повідомив, що законопроектом пропонується виключити із частини першої статті 14 Закону «Про прокуратуру» положення, у якому йдеться про зменшення з 1 січня 2018 року кількості прокурорів до 10 000 осіб та збереження існуючої чисельності на рівні 15 000 осіб. «Ці зміни також дозволять в межах затвердженої чисельності працівників органів прокуратури коригувати необхідну кількість прокурорів, слідчих, державних службовців та інших працівників органів прокуратури в залежності від обсягу навантаження за напрямами діяльності», — сказав він. Обгрунтовуючи цю пропозицію, С. Алєксєєв повідомив, що в Україні щороку реєструється понад мільйон кримінальних проваджень і за кожним з них має бути закріплений процесуальний керівник.


Розпочавши розгляд питань, пов’язаних з ухваленням Держбюджету на 2018 рік, Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України (№ 7116). Голова підкомітету Комітету з питань бюджету Костянтин Іщейкін повідомив, що під час підготовки документа до другого читання розглянуто 337 пропозицій народних депутатів, з яких враховано 168. «Зважаючи, що пропоновані зміни до Бюджетного кодексу безпосередньо пов’язані з проектом Держбюджету на 2018 рік, то ці зміни врегульовують найбільш дискусійні питання. По-перше, виключено положення щодо передачі на місцеві бюджети пільг на оплату житлово-комунальних послуг та відновлено їх надання з держбюджету. По-друге, виключено положення про зміну розміру вилучення коштів з місцевих бюджетів до державного, а реверсна дотація в доопрацьованому проекті Держбюджету обрахована на чинній основі із застосуванням 50, а не 80 відсотків вилучень. По-третє, унормовано питання проведення видатків на оплату праці педагогів вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації в частині надання загальної середньої освіти та передбачено можливість здійснювати видатки на діяльність таких навчальних закладів за рахунок додаткової дотації. По-четверте, закладено основи видаткових повноважень на охорону здоров’я в рамках реалізації програми медичних гарантій, перший етап якої із надання первинної допомоги має розпочатися з 1 липня 2018 року», — повідомив К. Іщейкін. Також на пропозицію Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана підтримано поправки про передачу з обласних бюджетів до Держбюджету 800 мільйонів гривень, які буде спрямовано на фінансування ветеринарної медицини та про запровадження експерименту з фінансового забезпечення будівництва доріг.


Верховна Рада включила до порядку денного для розгляду в четвер проект постанови про відкликання Єгора Соболєва з посади голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції — «за» проголосував 241 народний депутат. «Мета прийняття проекту така — поновити задовільну роботу Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у законний, прозорий та суспільно відповідальний спосіб», — йдеться у пояснювальній записці до проекту постанови, під яким підписалися 12 народних депутатів із 5 фракцій та груп.