Більшість земель Волині ще століття тому були настільки заболочені, що являли собою майже суцільні, часто непрохідні багнища. У деяких районах — у заплавах річок — вони тягнулися на десятки кілометрів. Постійні розливи води, шкідливі випари з боліт, величезна кількість комарів і ґедзів зробили поліську зону малопридатною для життя. За царської Росії сюди відправляли людей на заслання. Перезволожені землі та болота займали площу 845 тисяч гектарів, що становило 42 відсотки від усієї території області. У деяких поліських районах цей показник сягав майже 70 відсотків.

Начальник обласного управління водних ресурсів Ростислав Кравчук на річці Прип’ять.

Один зі шлюзів Турського каналу, прокладеного ще в ХІХ столітті.

Меліоративні роботи на волинському Поліссі розпочали ще в 1874 році спеціально створеною «Західною експедицією з осушення боліт» під керівництвом російського геодезиста й інженера генерала Жилінського. Вони були продовжені й на початку ХХ століття. Загалом тоді меліораторам вдалося певною мірою врегулювати строки весняних повеней, літніх паводків та рівні ґрунтових вод на площі 130 тисяч гектарів.
А вже починаючи з 1950-х років для створення сприятливих умов проживання населення й збільшення площ сільськогосподарських угідь та своєчасного відведення високих вод розпочали роботи з будівництва сучасних меліоративних систем.
За 40 років було побудовано 191 меліоративну систему, якими осушено 417 тисяч гектарів заболочених і перезволожених земель. Польдерні системи з механічним відкачуванням води насосними станціями становлять майже 50 тисяч гектарів. Системи з двобічною дією (осушення — зрошення) займають площу у 157 тисяч гектарів. Довжина всієї відкритої мережі каналів становить 18,5 тисячі кілометрів, із них 4,6 тисячі — це міжгосподарська, решта — 13,9 тисячі кілометрів — внутрішньогосподарська мережа. На меліоративних системах функціонує 15,3 тисячі різних типів гідротехнічних споруд, із них 2,6 тисячі — на балансі водогосподарських організацій, у тому числі — 1,5 тисячі шлюзів-регуляторів.
Довжина захисних дамб становить 360 кілометрів, із них 288 кілометрів перебуває в державній власності. Для відведення надлишкових вод з польдерних систем та акумулювання води у водосховищах функціонує 46 насосних станцій, у тому числі 44 стаціонарні.
Міжгосподарські меліоративні фонди експлуатують водогосподарські організації. На сьогодні в структуру облводресурсів входять чотири міжрайонні й три районні управління водного господарства та гідрогеолого-меліоративна партія, а це майже 900 працівників, що мають у своєму розпорядженні 150 одиниць машин та механізмів. Водогосподарськими організаціями, незважаючи на обмежене фінансування, забезпечується виконання необхідних обсягів ремонтно-доглядових робіт на державній меліоративній мережі для того, щоб підтримувати її в робочому стані.
Контроль якості поверхневих вод здійснюється гідрогеолого-меліоративною партією згідно з програмою державного моніторингу.
Із загальної площі осушених земель області 30 відсотків (125 тис. га) займають торфові ґрунти. Для запобігання виникненню пожеж на осушених торфовищах управліннями водного господарства розроблено 58 схем акумулювання води в меліоративних каналах, за кошти місцевих бюджетів передбачено влаштувати 48 пожежних водойм.
Поточного року, як і у двох попередніх, весняного водопілля практично не було й спостерігався дефіцит водних ресурсів, особливо в південних районах області. Тому цьогоріч управліннями водного господарства проводилося зволоження осушених сільськогосподарських угідь на площі 61 тисяча гектарів.
В останнє десятиліття, до 2015-го включно, в області гострою була проблема підтоплення й затоплення територій населених пунктів та сільгоспугідь під час повеней та паводків. Для виконання протипаводкових робіт за попередні шість років з державного бюджету було виділено майже 55 мільйонів гривень і понад два мільйони — з обласної скарбниці. За ці кошти відремонтовано понад 500 кілометрів внутрішньогосподарських та 175 кілометрів лісових каналів, розчищено майже 40 кілометрів русел річок, побудовано 11 кілометрів захисних дамб і три насосні станції, виконано низку інших робіт. Вдалося захистити від підтоплення окремі ділянки більш як у 200 населених пунктах та майже 50 тисяч гектарів сільгоспугідь і лісових масивів. Проведення протипаводкових заходів ще потребують десятки населених пунктів та тисячі гектарів сільгоспугідь.
Але хоч би скільки  коштів ми вкладали в ці роботи, ефект від них буде тимчасовий. Нині фактично відсутній догляд за внутрішньогосподарськими меліоративними мережами, оскільки сільські ради, на балансі яких вони перебувають, не мають ані відповідних фінансів, ані експлуатаційних служб. Одним зі шляхів вирішення цього питання є передача цих мереж в оперативне управління землекористувачам, які мають відповідні ресурси та зацікавлені в ефективному використанні осушуваних сільгоспугідь.
На сьогодні потребують реконструкції осушувальні системи на площі 40 тисяч гектарів. Вони побудовані ще в 60-х роках минулого століття й не відповідають сучасним технічним вимогам, не забезпечують повною мірою вчасне відведення надлишкових вод та регулювання водно-повітряного режиму осушених ґрунтів.
Заходи з реконструкції меліоративних систем включено до обласної Регіональної екологічної програми «Екологія 2016—2020» в межах виконання «Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну   р. Дніпра на період до 2021 року». Передбачено фінансування цих заходів в обсязі 30 мільйонів гривень з державного й місцевого бюджетів та власних коштів землекористувачів.
Облводресурсів бере активну участь у заходах міжнародного характеру, зокрема в роботі українсько-польських і українсько-білоруських комісій та робочих груп з питань використання транскордонних вод. На сьогодні залучення коштів міжнародної технічної допомоги є одним зі шляхів розв’язання найактуальніших водогосподарських проблем в області в умовах обмеженого фінансування.
У 2016 році наше управління як партнер брало участь у реалізації двох міжнародних проектів, а саме проекту міжнародної технічної допомоги Європейського Союзу «Відновлення меліоративної мережі для сприяння економічного зростання сільських територій Волинської області», який координувався облдержадміністрацією та був позитивно реалізований на території регіону. У межах цього проекту відновлено 240 кілометрів меліоративної мережі у восьми сільських радах Ковельського й Ратнівського районів на загальній площі 9 тисяч гектарів меліорованих земель.
Облводресурсів бере участь у реалізації Регіональної екологічної програми «Екологія 2016—2020» в частині заходів розділу «Відродження та підтримання сприятливого гідрологічного стану річок та заходи боротьби зі шкідливою дією вод», яка є складовою «Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року».
Є низка проблем, які потребують першочергового розв’язання. Насамперед необхідно завершити будівництво гідроспоруди на Вижівському гідровузлі, який регулює подачу води з річки Прип’ять у Дніпро-Бузький канал, що на території Білорусі. На це необхідно приблизно 3,5 мільйона гривень (на сьогодні готовність об’єкта становить 55 відсотків). Крім того, у зв’язку з делімітацією й демаркацією кордону з Республікою Білорусь необхідно терміново збудувати гідротехнічну споруду на Оріхівському каналі, яка регулюватиме відведення надлишкових вод з території Ратнівського району на Білорусь та підтримуватиме екологічно безпечні рівні трьох наших руслових озер.
Одним із пріоритетних напрямків екологічного оздоровлення водних ресурсів та поліпшення якості води є відродження та утримання в належному стані витоків річок та природних джерел. Ця робота нашими спеціалістами проводиться ще з 2004 року. За цей період водогосподарськими організаціями спільно з органами місцевого самоврядування та меценатами відроджено 81 водне джерело. А 2015-го Луцьке міжрайонне управління водного господарства стало переможцем Всеукраїнського конкурсу «До чистих джерел» за роботу з відновлення джерела в селі Воротнів Луцького району. Наступного року завершимо упорядкування головного витоку річки Прип’ять.

Ростислав КРАВЧУК,
начальник обласного управління водних ресурсів.
Фото Максима СОЛОНЕНКА.

 

ДОВІДКОВО

Через область проходить вододіл між річками басейнів двох морів — Балтійського та Чорного. Майже 80 відсотків площі, а це приблизно 16 тис. км2, займає водозбір річки Прип’ять, решта (5 тис. км2) — річки Західний Буг. В області протікають 137 річок довжиною понад 10 км, є 267 озер, серед яких — найглибше озеро України Світязь, а також дев’ять водосховищ і 1117 ставків.