Вітчизняний агросектор, який традиційно має один з найвищих внесків у валовий внутрішній продукт нашої держави, водночас демонструє низьку продуктивність праці. В українському АПК один працівник формує додану вартість менш як 7 тисяч доларів, а у ЄС — понад 26,5 тисячі доларів. Такі дані навів Перший віце-прем’єр-іністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів (на знімку) під час свого виступу на Загальних зборах Національної академії аграрних наук у Києві, куди з’їхалися поважні вчені з багатьох областей. При тому, що розораність сільгоспугідь сягнула 72 відсотків, а в низці регіонів перевищує 88. Навіть малопродуктивні ґрунти, включаючи прируслові луки і пасовища та схилові землі, залучені до обробітку.
На думку промовця, поліпшити ситуацію могло б запровадження нових підходів, які збільшують продуктивність праці, забезпечують вищий ступінь переробки, кращі конкурентні переваги української агропродукції на світових ринках. Адже нині лише 17 відсотків українських виробництв використовують інновації, тоді як у ЄС цей показник сягає майже 49.
— Сьогодні слід разом формувати інноваційне середовище, яке допоможе збільшити ефективність агросектору, — зазначив Степан Кубів. — Ринок вимагає посилення контролю якості продукції, а також цифрових рішень для автоматизації виробництва, кращого моніторингу стану посівів, ощадливішої та продуктивнішої логістики, більш ефективного планування. Це важливо для зменшення видатків на виробництво агропродукції, обміну інформацією між виробниками, державою та науковими установами.
Віце-прем’єр переконаний, що сьогодні ІТ-фахівці України напрацьовують справді інноваційні рішення — і академічній науці слід активно шукати шляхи співпраці та порозуміння. А уряд зобов’язаний створювати сприятливі умови для розвитку інновацій, хоча й кожен учасник ринку має змінюватися у відповідності до змін у суспільстві та світі.
За словами Степана Кубіва, також треба змінювати ситуацію, коли людина, яка обробляє землю, отримує урожай, мала би напряму продати вирощене — чи на біржу, чи на агрофірму, чи на інше. Але з’являється умовний посередник, який нічого не виробляє, жодного продукту — такий собі «рішала». І от через таких потерпають господарники, які змушені задовольнятися мінімальною вигодою. Приміром, ціна молока у супермаркеті починається від 20 гривень за літр. При цьому сільгоспвиробник отримує (за жирності 3,3-4 відсотки) 4,50—8,20 гривні за здане на переробку. А чималі доходи кладуть до кишень маленькі «рішали»-кооператори, які мають можливість зібрати молоко від 4,50 (у господарствах населення) до 8,20 (у агрофірмах) — а потім на посередництві задирають ціну до 16 гривень або й 20. Ну це хіба чесно?!
Уряд активно просуває українську продукцію за кордоном, і робота з розширення ринків збуту дає вагомі результати. Особливий успіх мають зернові культури, олія та насіння олійних культур.
— Але давайте знову визнаємо очевидне, — закликав присутніх Степан Кубів. — Експорт сировини — не те, що нам потрібно у довгостроковій перспективі. Формування доданої вартості, переробка, як мінімум, повинні робитися в Україні...
Галина КВІТКА.
До речі
Новітні агроінновації буде представлено на Третьому Smart Agro Forum, який відкривається завтра у Києві
