Нотатки з Аптечного саміту України

Не таємниця, що останніми роками значно зросла кількість аптек. За підрахунками фахівців, їх уже понад 29 тисяч. Звичайно, у великих містах густо, а в глибинці — не дуже. У кожній — свої ціни. От і бігає наш бідний хворий з однієї до другої, щоб знайти найдешевший товар. А чи завжди такий відповідає вимогам лікування? Логічно запитати: «Що таке аптека: заклад охорони здоров’я чи комерційна структура?». В ідеалі два поняття мають бути гармонізовані. Цього прагнуть споживачі фармацевтичної продукції і, зрештою, працівники аптек. Бо, за їхніми тестуваннями, головними інвесторами аптечних мереж є виробники і споживачі продукції, а останні — ще й найоб’єктивніші експерти в оцінці життєдіяльності аптек.

Про те, як краще поєднати інтереси всіх, ішлося на першому Аптечному саміті України. Важливо, що в розмові брали участь працівники аптек, фармпідприємств, науковці, представники влади й зарубіжні фахівці. Проходив він під знаком 10-річчя Аптечної професійної асоціації України.
Як відзначили у виступах голова правління АПАУ Ігор Червоненко, директор асоціації Володимир Руденко та інші промовці, попри різноманітні виклики сьогодення, аптечні заклади чимало роблять для забезпечення українців високоякісними лікарськими засобами. У реалізації урядової програми «Доступні ліки» задіяна кожна третя аптека країни. Вартість препаратів, що відшкодовується державою, поступово знижується. Асоціація розпочала кампанію «STOP Кодеїн», спрямовану на запобігання нелегальному збуту нарковмісних препаратів в аптеках та продажу їх лише за наявності спеціального рецепта. Загалом з початку року вітчизняний фармацевтичний ринок зріс на 21 відсоток.
Водночас аналітики засвідчили тривожну тенденцію: державні медичні заклади дедалі менше закуповують лікарських засобів, перекладаючи все на гаманці громадян. Саме пацієнти сьогодні купують 89 відсотків фармацевтичної продукції. Значною мірою і через це гальмується розвиток вітчизняної фармацевтичної промисловості. І це тоді, як підприємства галузі перші на всьому пострадянському просторі перейшли до сертифікованої відповідності своєї продукції міжнародним стандартам — вимогам GMP. А отже, не нарощуються робочі місця, держава втрачає податки, а споживачі — вітчизняні дешевші за зарубіжні ліки. Зате наш ринок став привабливим для шахраїв. За свідченням президента Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України В. Пегаєва, на даний час набула жахливих розмірів практика реалізації незареєстрованих лікарських засобів через інтернет-аптеки та аптечні заклади. У більшості випадків це ліки, які не зареєстровані в Україні та виробництво яких не відповідає вимогам належної виробничої практики. На сайті Держлікслужби інформація про ліцензування таких аптек відсутня.
Ішлося на саміті й про ціни та прибутки. Незадоволені ними ми, споживачі, не в захваті й працівники аптек. Водночас зазначалося, що інфляція у фармації значно нижча, ніж в інших галузях. Середня націнка на препарати в аптеках – 19 відсотків. Були часи, коли вона сягала й 25 відсотків.
Під час саміту проводили тестування на визначення найоб’єктивнішого експерта в оцінці життєздатності аптек. Майже 70 відсотків учасників назвали споживача. Отож працівники мережі розуміють, що їхні комерційні заклади мають ставати дедалі ефективнішими закладами охорони здоров’я. Досягти цього можна лише завдяки тісній співпраці аптечних мереж, виробничників і держави. Залежить це і від рівня фармацевтичної освіти, яка, на думку більшості учасників саміту, потребує модернізації. Як приклад необхідного рівня підготовки фахівців, зокрема, зарубіжні експерти назвали факультет хімічних та біофармацевтичних технологій Київського національного університету технологій та дизайну 71-м в ТОП-100 кращих фармацевтичних шкіл світу.

Микола ПЕТРУШЕНКО.
Фотоетюд Андрія НЕСТЕРЕНКА.

Київ.