На господарській карті України на повен голос заявляє про себе товариство з обмеженою відповідальністю «Яловицькі агротехнології» з центром у селі Яловичі Млинівського району на Рівненщині, яке спеціалізується на картоплярстві.
Нині це одне з провідних агропідприємств у західному регіоні країни, яке культивує бульбу. Скажімо, торік тут на ста із чотирьохсот орендованих гектарах вирощували так звану промислову картоплю, на десяти — «чіпсову», на півтора гектарах — насіннєву двадцяти двох видів. Ставку роблять на різні напрями сільськогосподарської спеціалізації, щоб бути на плаву в економічних штормах.
На знімку: Любов Біренс демонструє сорти вирощеної у їх господарстві картоплі.
Фото Євгена ЦИМБАЛЮКА.
Усе розпочалося понад десять років тому: енергійний і беручкий, з чималим досвідом хазяїн із Ялович Іларіон Могильчук взявся господарювати на трьох гектарах землі. Згодом подвоїв площі для агровиробництва і зареєстрував фермерське господарство «Пролісок».
Із року в рік фермер із Ялович нарощував обсяги виробництва сільгосппродукції — люди залюбки здавали йому в оренду земельні паї, бо переконалися: Іларіон Могильчук не тільки вмілий господарник, а й порядна людина, тож завжди своєчасно розраховується.
Однак не тільки хліборобська хватка і одержимість Іларіона Михайловича стимулювали його фермерську вахту: відчутну морально-психологічну підтримку і, найголовніше, — фінансову надавали донька Любов із зятем Генріхом. Так сталося, що студентка машинобудівного факультету Луцького політехнічного інституту Любов Могильчук після четвертого курсу потрапила в Польщу і там затрималася на кілька років. Якось пані Люба побувала на екскурсії в Нідерландах і там познайомилася з Генріхом Біренсом. Згодом випадкове знайомство набрало статусу сердечніших стосунків і молода пара зважилася на спільне життя. Відтак Любов Іларіонівна перебралася до чоловіка у Голландію, а взагалі за кордоном прожила двадцять три роки.
Коли донька і зять перебували в Україні, то не тільки споглядали за татовою тяжкою працею, а й вносили посильну частку в його справу — залучали «закордонні інвестиції» у сільгоспвиробництво. Щоправда, у виробничі процеси не втручалися. Однак настала мить, коли подружжя Біренсів вирішило, крім фінансового внеску, активніше впливати на діяльність на той час зареєстрованого ТзОВ «Яловицькі агротехнології» і, найперше, — впроваджувати новітні технології вирощування сільгоспкультур, зокрема картоплі.
Уже кілька років Генріх і Любов Біренси у коловороті агросправ. Звісно, не стоїть осторонь й Іларіон Михайлович, але першу скрипку, все-таки, грають донька і зять. Біренси навели мости порозуміння з американською фірмою «Чіпси-люкс», якій згідно з контрактом мають поставити «чіпсову» картоплю — вимальовуються довгострокова партнерська перспектива. Крім того, «Яловицькі технології» успішно культивують німецькі сорти картоплі «Венетта», «Лаура», «Білоросса», сорти голландської селекції «Десерт», «Моцарт», «Монтенегро» та інші. Картоплярі з Ялович схвально відгукуються про ділові контакти з ізраїльськими, швейцарськими, німецькими виробниками препаратів для картоплевиробництва. На базі «Яловицьких технологій» у серпні минулого року проводили семінар для аграріїв-картоплярів.
Яловицькі господарі активно допомагають дитячим лікувальним закладам Рівного і Луцька, Млинівській центральній районній лікарні, Ярославицькому навчально-виховному комплексу та іншим. Далеко за межами
Рівненщини відомі купайлівські святкування у Яловичах, на які з’їжджається до трьох тисяч гостей з усієї України. Крім того, всеукраїнського резонансу набрали велелюдні козацькі зібрання та інші культурологічні заходи, ініційовані подружжям Біренсів. А ще господарство перераховує кругленьку суму до місцевого бюджету на розвиток сіл, у жителів яких орендує землю: з розрахунку 200 гривень за гектар орендованих площ.
У Любові та Генріха Біренсів чимало задумів і планів. Як би не спокушали закордонні вигоди і переваги, подружжя планує вкоренитися у Яловичах — уже й будинок завершують споруджувати, а донечка Ксенія — четвертокласниця Ярославицької школи.
Млинів
Рівненської області.
