На передовій убивають не тільки кулі й осколки мін і снарядів, а навіть душевний біль і тривога за поранених побратимів. Саме такого болю не витримало серце херсонця Вадима Гаюхи, якого на східному фронті знали за позивним «Гаха». Вадимові було за п’ятдесят, він мав не тільки доньку, а вже й онуку, та це не стало на заваді його рішенню вирушити в зону АТО як парамедику. До того «Гаха» пережив два інфаркти, але ніякою силою бійця резервної сотні Добровольчого українського корпусу не можна було втримати вдома — він вважав, що його знання та досвід найпотрібніші на «нулі», і саме його вчасна допомога врятує чиєсь життя. Але хворе серце не витримало напруження, і додому Вадима привезли уже мертвим. До свого 55-річчя він не дожив місяць.
Відспівали парамедика у Свято-Срітенському соборі Херсона, численні учасники траурної церемонії проводжали свого захисника, ставши на коліна.
Херсон.
