Щире християнське прощення дозволить перегорнути трагічні сторінки минулого

Парламентська хроніка

Ранкове засідання 6 лютого

Традиційно з Державного гімну України у виконанні Національного академічного українського народного хору України імені Григорія Верьовки розпочалася восьма сесія Верховної Ради України восьмого скликання. На засіданні присутні Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман та члени уряду, керівники виконавчих органів влади та судової влади, посадові особи, яких Верховна Рада призначає на посади, представники громадських та релігійних організацій, глави дипломатичних представництв іноземних держав. Голова Верховної Ради Андрій Парубій виступив із промовою, в якій окреслив ключові пріоритети в роботі нової парламентської сесії — це блок питань національної безпеки та оборони, закон про Антикорупційний суд, євроінтеграційні законопроекти, блок економічних питань, кадрові питання.

Урочисте відкриття восьмої сесії Верховної Ради України VIII скликання.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА. 

Під час відкриття Урочистого засідання.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Відкриваючи Урочисте засідання Верховної Ради України, глава парламенту Андрій Парубій визначив прерогативи восьмої сесії.

Насамперед Голова Верховної Ради наголосив на винятковій важливості питань безпеки і оборони під час війни з російським агресором. У цьому контексті А. Парубій назвав ключовим законопроект «Про національну безпеку України», внесення якого очікується найближчим часом. «Цей закон вкрай важливий не тільки для реформи сектору безпеки, а й для інтеграції України в НАТО. Інтеграція в НАТО є одним з ключових питань зовнішньої політики, що підтверджено рішенням Верховної Ради», — підкреслив Голова Верховної Ради.

Наступним важливим завданням А. Парубій назвав продовження масштабної судової реформи, яка проводиться спільно з Президентом України. «На порядку денному стоїть один з останніх важливих законів — це утворення Антикорупційного суду, — сказав він. — Сьогодні ми вже матимемо змогу включити його до порядку денного і на розгляді між першим і другим читанням зможемо опрацювати і врахувати рекомендації Венеційської комісії».

А. Парубій нагадав, що фактично всі наші закони, які стосувалися судової реформи, отримали попередні висновки Венеційської комісії і були враховані. «Так само ми зможемо зробити і з законом про Антикорупційний суд, тим більше, що він є не лише частиною української судової реформи, а зобов’язанням перед міжнародними партнерами».

Серед інших важливих завдань парламенту Голова Верховної Ради назвав блок питань, необхідних для євроінтеграції, виконання зобов’язань перед партнерами з ЄС. Голова парламенту подякував Комітету з питань євроінтеграції, уряду і Прем’єр-міністру за підготовку Спільної дорожньої карти по необхідних законах для виконання цих зобов’язань. «Це велика кількість законів з різних сфер: і економіки, і екології, і децентралізації. Підготовлена Дорожня карта, і ми взяли зобов’язання, щоб на кожній сесії у порядку денному були по декілька законів, необхідних для євроінтеграції», — зазначив А. Парубій і додав, що «у цьому питанні важлива співпраця, яка була на минулій сесії і буде на цій, між парламентом і урядом».

За його словами, блок економічних питань, які спільно напрацювали і уряд, і комітети Верховної Ради України, презентовано у 35 законодавчих актах, що є теж результатом співпраці між парламентом і урядом.

Надважливим питанням Голова Верховної Ради також назвав вирішення кадрових питань, зокрема, призначення ЦВК, Голови Нацбанку України, Уповноваженого з прав людини і Рахункової палати України. «Це ті зобов’язання, які є перед Українським парламентом, і сподіваюсь, що парламент їх вирішить на цій сесії», — підкреслив він.

Майбутня реформа парламенту — це ще одні важливі рішення, які потрібно буде прийняти на цій сесії, зауважив глава парламенту. За його словами, було проведено багато дискусій і консультацій, на рівні робочої групи визначено два ключових законопроекти. «Реформа парламенту насамперед необхідна самому Українському парламенту, але це також є і зобов’язанням перед Європейським парламентом», — уточнив він.

Голова Верховної Ради висловив упевненість, що всі парламентарії сповнені енергії і сил, що зможуть відставити будь-які політичні протистояння перед вирішенням державницьких завдань, які стоять не лише перед Верховною Радою, а й перед Українською державою.

Після виступів від фракцій і груп депутати розпочали розгляд проекту постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 18 січня 2018 року про прийняття в цілому проекту закону «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» № 7163-П, зареєстрованої депутатами з фракції «Опозиційного блоку».

Співавтор проекту постанови Михайло Папієв стверджував, що під час ухвалення законопроекту начебто було порушено норми Регламенту Верховної Ради, зокрема, що порівняльна таблиця до законопроекту з’явилася за півдня до початку розгляду законопроекту. І що законопроект не відповідає резолюції ПАРЄ про гуманітарні наслідки військового конфлікту на Донбасі. Натомість депутати із парламентської більшості закликали не віддати жодного голосу за проект цієї постанови та не підтримати її, у такий спосіб відкривши шлях до підписання законопроекту № 7163-П. 

Павло Кишкар (фракція БПП) закликав наповнити цей закон конкретними діями та механізмами для захисту людей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях: «Люди мають почути, що ми їх не залишаємо, що вважаємо ці території українськими, а людей українцями». Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко, у свою чергу, наголосила, вперше на законодавчому рівні зафіксовано норму про військову агресію Росії, що частина Донбасу є окупованою Росією, тоді як представники Росії на всіх перемовинах, у т. ч. і у мінському форматі, роблять вигляд, що їхніх військ та найманців там немає. «Ми рухаємося до того, щоби визволити Донбас, об’єднуючи дипломатичні зусилля та боротьбу нашої армії», — підкреслила Геращенко. Проект постанови підтримали лише 37 депутатів, отож постанову відхилено.

Потім народні обранці розглянули проект постанови про Заяву Верховної Ради України у зв’язку з ухваленням Сеймом і Сенатом Республіки Польща змін до закону про Інститут національної пам’яті — Комісію з розслідування злочинів проти польського народу та інших законодавчих актів (№ 7553).

Як відомо, 26 січня 2018 року Сейм Республіки Польща та 1 лютого 2018 року Сенат Республіки Польща ухвалили зміни до закону Республіки Польща про Інститут національної пам’яті — Комісії з розслідування злочинів проти польського народу та інших законодавчих актів, які викликали бурхливу реакцію в українському суспільстві.

Виступаючи від Комітету у закордонних справах, Борис Тарасюк закликав польських парламентаріїв не проводити антиукраїнську політику. «Лише об’єктивна оцінка історичних подій початку ХХ століття та щире християнське прощення, до якого закликав ще Папа Римський Іван Павло ІІ, дозволять перегорнути трагічні сторінки минулого», — сказав парламентарій.

Голова комітету у закордонних справах Ганна Гопко відзначила, що закон, ухвалений польським парламентом, є несумісним із європейськими цінностями.

«Ми глибоко обурені заявою польського парламенту, яка фактично перекладає відповідальність за страшні злочини на весь український народ», — сказав голова Комітету з питань культури та духовності Микола Княжицький. Водночас він подякував тим польським політикам, які підтримують Україну в боротьбі з російським агресором.

«Пробачаємо і просимо вибачення», — саме на цих словах Папи Римського Івана Павла ІІ мають базуватися україно-польські відносини», — наголосив Ігор Мосійчук («Радикальна партія»). Фракція Радикальної партії виступила із вимогою відкликати українського посла із Польщі, а Президенту України негайно зустрітися з польським президентом і вимагати від нього не підписувати цей суперечливий закон, створити у парламенті робочу групу, яка надасть оцінку іншим трагічним подіям, зокрема, операції «Вісла».

Сергій Соболєв («Батьківщина») висловив думку, що політичними радикалами у Польщі водить «рука Путіна». Володимир Литвин закликав прийняти розумне рішення, а не зводити в ранг державної політики емоції: «Треба включити холодний розум і прийняти зважене, відповідальне рішення». В. Литвин запропонував провести зустріч груп народних депутатів на рівні Міжпарламентської асамблеї за участю експертів, громадськості.

Ірина Подоляк («Самопоміч») нагадала про півтора мільйона українських заробітчан у Польщі, трудових мігрантів. 

Фракція «Опозиційного блоку» виступила проти ухвалення заяви. «Україна повинна жити в мирі з усіма своїми сусідами», — сказав Микола Скорик. За його словами, ухвалення такої заяви завдасть удару по україно-польських відносинах.

Зрештою, за прийняття постанови проголосували 242 депутати.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій висловив сподівання, що польська сторона почує нас, і що українському парламенту більше не доведеться приймати подібні рішення. «Ми хочемо знати, що поряд із нами є надійні партнери, — сказав А. Парубій. — І, сподіваюся, що війну законів буде припинено, і ми спільно протистоятимемо єдиному ворогові — російському імперіалізму».

Верховна Рада прийняла в цілому проект закону «Про внесення змін до пункту 62 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо деяких питань спорудження меморіально-музейного комплексу Героїв Небесної Сотні» (№ 6659).

Головуючий оголосив про вихід народних депутатів Віктора Кривенка і Павла Кишкаря зі складу депутатської фракції «Блок Петра Порошенка».

Депутати вітали із днем народження свого колегу із «Народного фронту» Володимира Соляра.

Цитата

Голова Верховної Ради України Андрій ПАРУБІЙ:

«Тут, у Верховній Раді, формується порядок денний Української держави у час великих викликів, у час протистояння російському агресору. Я впевнений — ми всі сповнені енергії і відповідальності для роботи заради майбутнього України, зміцнення України, побудови квітучої, могутньої європейської Української держави. В добру путь! Слава Україні!».

Із виступів уповноважених представників депутатських фракцій та груп

Артур ГЕРАСИМОВ, фракція «Блок Петра Порошенка»:
— Перед Верховною Радою стоять амбітні плани з розвитку та зміцнення нашої країни. Маємо два головні виклики — посилення обороноздатності України та економічне зростання. Впродовж цієї сесії особливу увагу парламент повинен приділяти питанням національної безпеки та оборони, бо боротьба за відновлення територіальної цілісності не припиняється ні на хвилину. І кожен із присутніх повинен пам’ятати про це...

Минулий рік показав потенціал до економічного зростання та розвитку. Наша фракція переконана: необхідно продовжувати стимулювання розвитку підприємництва, залучення інвестицій та створення нових робочих місць. Зокрема, наголошую на ініціативах Президента щодо створення служби фінансової безпеки та запровадження податку на виведений капітал. Але розвиток економіки нерозривно пов’язаний із подоланням корупції. Тож маємо розблокувати роботу комітетів над законопроектами Президента щодо створення Антикорупційного суду № 7440 та № 7441.

Максим БУРБАК, фракція «Народний фронт»:
— «Народний фронт» зареєстрував проект постанови про звернення Верховної Ради до міжнародного співтовариства у зв’язку з незаконною підготовкою виборів президента Росії на тимчасово окупованій частині території України — Автономній Республіці Крим та Севастополі.

Процес підготовки виборів та утвердження окупаційного режиму в Криму і на Донбасі супроводжується систематичним масштабним порушенням прав місцевого цивільного населення, репресіями, вбивствами, тортурами. Цинізм путінських вбивств добре відстежується на даті, яку вони вибрали для голосування, щоб підкреслити свій реваншистський та агресивний настрій — 18 березня — четверта річниця анексії Криму. Ми повинні заявити про підготовку протизаконного голосування в окупованому Криму так, як зробили це під час так званих виборів у Держдуму... Сьогодні Верховна Рада має звернутися до всього світу з вимогою запобігти так званим виборам Путіна на українській території. Крим і Донбас — офіційно визнані окупованими територіями! І ми закликаємо парламент якнайшвидше проголосувати за цю постанову.

Єгор СОБОЛЄВ, фракція «Об’єднання «Самопоміч»:
— Які завдання парламенту стоять перед усіма нами? По-перше, потрібно віддати борги, те, що було обіцяно, те, заради чого люди стоять під парламентом — закон про Антикорупційний суд, нові правила виборів, обмеження депутатської недоторканності та процедуру імпічменту Президента. Маємо поставити всіх перед законом, зробити закон над будь-яким посадовцем. Це важливе завдання, без якого не буде довіри людей до багатьох інших наших рішень. По-друге, потрібно дати свободу бізнесу. Думаю, багато людей зауважили, що Україна в одному з досліджень визнана найгіршою країною Європи з точки зору свободи бізнесу. Треба запровадити податок на виведений капітал, щоб дати бізнесу його по-чесному сплачувати і розпоряджатися своїми прибутками. Треба створити службу фінансових розслідувань замість страшної «лякалки» — податкової поліції. Треба нарешті ліквідувати всі перевіряльні, каральні інституції, які, крім кошмару для бізнесу, нічого не приносять...

Валерій ПИСАРЕНКО, група «Відродження»:
— Сподіваємося, ця сесія буде більш продуктивною на наші законопроекти і люди відчують, що парламент дійсно переживає за їх реальні проблеми. Спілкуючись із виборцями, ми розуміємо — нині ми дуже далекі від того, що турбує громадян. Реформи до них не доходять, а доходять лише тарифи та збільшення цін. Саме тому протягом останніх років рівень довіри до парламенту опустився до найнижчого за всю історію. Нам потрібно сформувати незалежний Антикорупційний суд, адже маємо тривожну ситуацію — наша країна посідає перше місце за рівнем хабарництва у бізнесі, а більшість українців вважають боротьбу із корупцією неуспішною. Пропонуємо якнайшвидше переходити до розгляду питання про членів ЦВК.

Сергій СОБОЛЄВ, фракція «Батьківщина»:
— Антикорупційний суд, але тільки відповідно до висновків Венеційської комісії, питання негайних змін до пенсійного законодавства, щоб 5 мільйонів із 12 мільйонів сільських пенсіонерів нарешті відчули, що таке реформа, і питання обороноздатності країни — це питання, які стоять на порядку денному цієї сесії. Але дивує, коли в сесійній залі сидять власники компаній, які, згідно із судовими висновками, пов’язані із органами ФСБ і завідомо знищують обороноздатність країни. Відомо, що починаючи із 2016 року для наших танків поставлялася неякісна олива, що призвело до зупинки більше 20 машин, які тепер можна викидати. Коли органи СБУ викрили цю аферу, в якій фігурують мічені купюри, один із найбільших складів у Слов’янську, де зберігалося 350 тонн цієї оливи, згорів. Людина, причетна до цього, і досі перебуває в парламенті. Прошу мій виступ вважати зверненням до органів СБУ, прокуратури і НАБУ.

Юрій БОЙКО, фракція «Опозиційний блок»:
— Влада остаточно втратила довіру і всередині країни, і за кордоном. Усі ініціативи та реформи спрямовані не на користь, а на шкоду українцям. Щоб уникнути подальшого погіршення соціально-економічної ситуації, наша політична сила наполягає на виконанні вимог, що мають практичне значення для всіх громадян. Передусім варто заслухати звіт уряду і відправити його у відставку, ухвалити програму виходу країни з економічної кризи, скоригувати прийнятий бюджет, скоротити витрати на силовий блок на користь соціальних програм. Необхідно припинити політику посилення конфлікту на Донбасі, скасувати закон про реінтеграцію, прийняти чітку програму закінчення конфлікту на сході й повернення туди людей, скоригувати закон про освіту й зберегти відносини із сусідами. Вимагаємо скасувати псевдомедичну і пенсійну реформи, а опозиції — передати функції контролю. 

Олег ЛЯШКО, «Радикальна партія»:
— Для нашої команди пріоритетом у новому політичному сезоні є подолання бідності. Тому що питання безпеки, національної оборони і економічного розвитку як хвилі розбиваються об величезну скелю — бідності, сировинної залежності та жебрацтва. 55 відсотків молоді хочуть виїхати з країни, бо не бачать перспективи для реалізації. Якщо не вирішити глобальної проблеми — бідності — ми не вирішимо жодної іншої проблеми. Ключове завдання для нашої команди — радикальна зміна економічної політики через захист національного виробника, через програми, які сприятимуть створенню нових робочих місць та підвищенню доходів. Маємо торгувати не сировиною, а продукцією. Торгувати треба не національними інтересами, їх необхідно обстоювати. Вимагаємо не піднімати ціни на тарифи за житлово-комунальні послуги, наполягаємо на радикальній зміні грошово-кредитної політики.