У четверту річницю трагічних подій та розстрілів на Майдані запитань залишається більше, аніж відповідей. Чому — запитали в одного з активістів Євромайдану, нині народного депутата України Ігоря ЛУЦЕНКА.
ДОСЬЄ
Ігор ЛУЦЕНКО, народний депутат України від ВО «Батьківщина», голова підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції. Під час Євромайдану був заступником коменданта протестного табору в Києві. Зранку 21 січня 2014 року Ігоря Луценка викрали невідомі з Жовтневої лікарні Києва, куди він потрапив зі струсом мозку та забоями після побиття невідомими. Добровольцем брав участь в АТО як боєць батальйону «Азов».
— Чому так повільно розслідуються справи про злочини на Майдані та ув’язнено лише декількох «беркутівців» та «тітушок»?
— Тому що, по-перше, чинилися і чиняться перешкоди, передусім з боку керівництва МВС. У 2014-му зафіксовано документально лист Авакова, де він просить «не чіпати» «беркутівців» та «залишити їх у спокої». Нещодавно, декілька місяців тому, було оголошено підозри співробітникам Нацполіції — Аваков шле своїх людей у суди для того, щоб вони їх «прикривали». З 2014 року і по сьогодні триває одне і те ж — а саме «покривання» з боку зацікавлених осіб. Не будемо вже казати про те, що прокурорів ніхто не карає, бо прокурор прокурору ока не виколе, але з боку Нацполіції — відкрита протидія.
Друге — відсутність політичної волі з боку перших очільників, перш за все Порошенка — персонально брати участь у тому, щоби розслідування справ Майдану якось рухати. Якщо потрібно, щоб якісь дії провадила Генеральна прокуратура, то з адміністрації Президента не гребують телефонувати і пропонувати. Так само не гребують дзвонити в суди, щоби вирішувати певні питання. Підтримки «згори» у справах Майдану ніхто не дає, тому вони буксують, а рядові прокурори нікуди не поспішають, бо у них є свої ризики.
— Чи почуємо колись правду про те, хто ж давав команду розстрілювати учасників Майдану, постачав зброю, хто був снайперами?
— За даними розслідування, снайперів не було. Були тільки на той час співробітники МВС, котрі стріляли з автоматів. Якщо не помиляюся — дві чи три кулі з усіх, що випустили, були з гвинтівок, схожих на снайперські. Всі решта — то АК-74, які не є снайперською зброєю. Хто постачав зброю — більш-менш відомо. Хто давав команду? З цим важче, бо в 2014 році був момент, коли можна було затримати та заарештувати «беркутівців» і допитати. А тепер вони всі закрилися і фактично не хочуть співпрацювати зі слідством і не здають ці прізвища. Знову-таки це не в останню чергу завдяки Авакову, бо Аваков прикрив своїх на той час потрібних «беркутів».
— Чи можуть нинішні українські суди винести справедливі неупереджені вироки у справах Майдану?
— Безумовно, можуть. Суддям не потрібно бути крайніми, розуміючи наскільки велика суспільна увага, якщо є докази — судді будуть виносити рішення. Інше питання — чи зможуть надати достатню доказову базу, і щодо того ж Януковича — чи давав він наказ чи ні. Тут можуть бути питання. Бо, повторюся, надання показів у справах Майдану заблоковано, бо «беркути» здебільшого не співпрацюють зі слідством.
— Чи може парламент через функцію контролю якось вплинути на те, щоби розслідування злочинів на Майдані було нарешті завершено, а винних — покарано?
— Потенційно наш парламент може, але — відмовився. Нагадаю, Гройсман обіцяв у серпні 2015 року особисто мені, «Автомайдану» та іншим тоді присутнім, що він поставить на голосування питання про створення Тимчасової слідчої комісії з розслідування злочинів на Майдані. Ми базувалися, вносячи цей проект постанови (зокрема я, Олена Сотник та інші), на тому, що Європа була «дуже стурбована» з приводу того, що є великі проблеми з розслідуванням злочинів. І ми хотіли створити ТСК, щоби розглядати, хто ж перешкоджає розслідуванням. Але створення такої комісії заблокували особисто Луценко та Аваков, давши необхідні вказівки БПП та «Народному фронту», щоб навіть не ставили на голосування питання про створення такої ТСК.
— В одному зі своїх інтерв’ю ви сказали, що «Майдан не зміг взяти владу після втечі Януковича». Чому? Які основні уроки Майдану? Чи варто сьогодні переосмислити Майдан?
— Майдан на той час був деорганізований, шокований. Водночас дуже швидко в той же день, 21 лютого, перехопила ініціативу тодішня так звана опозиція. Дуже швидко провели ряд голосувань у парламенті, і ми опинилися вже з готовим рішенням. Майдан на той час не мав (за «сприяння» тодішньої опозиції) якоїсь організованої сили, крім тої, яку нав’язали політичні партії і, відповідно, не змогли запропонувати альтернативний варіант переходу від влади Януковича до влади нинішньої.
Безумовно, Майдан треба осмислити, згадавши, що тоді було. Було страшенне провалля між сценою Майдану і самим Майданом, сцена фактично цензурувалася. Якщо була критика лідерів — було намагання це прикоротити. Майдан жодним чином не приводив нинішню владу до влади. Усе, що зараз маємо, — то результат виборів, до яких Майдан не має стосунку. Тому ця влада зобов’язана Майдану, але жодної легітимності від Майдану вона не отримала. І, звісно, Майдан жодним чином не може бути зараз відповідальним за те, що Порошенко та інші представники влади займаються такою корупцією. Це треба розуміти і пам’ятати.
Записала Анна ШЕВЧЕНКО.
Друкується в рахунок квоти фракції політичної партії «ВО «Батьківщина».
