Залишилися позаду всі острахи, непевність, нестабільність. Німецький народ вкотре продемонстрував політичну зрілість і небажання впадати в єресь незвіданих авантюр. Далося взнаки також і побоювання, що в разі нових виборів результат у СДПН буде іще гірший, а це відкриє дорогу для правих популістів з Альтернативи для Німеччини, які й так увійшли до бундестагу з феноменальним результатом майже 13 відсотків.

Виконувач обов’язків канцлера протягом півроку Ангела Меркель тепер може плавно в’їхати у четвертий строк з перспективою побити всі мислимі рекорди в історії ФРН. Спостерігачі, щоправда, зазначають, що німецька «залізна леді» вже не та, що її значно похитнули результати виборів, що, найімовірніше, це буде її останній канцлерський період.

Соціал-демократи у процесі поіменного письмового голосування схвалили переконливою більшістю у дві третини голосів коаліційний договір з християнськими демократами. Ця угода передбачає значне збільшення відповідальності СДПН, зокрема, партія отримує два ключові і найпрестижніші міністерства — фінансів і закордонних справ. І якщо кандидатура на пост міністра фінансів практично вже не викликає сумнівів, ним буде, за усіма прогнозами, Олаф Шольц, нинішній урядовий бургомістр Гамбурга, то за посаду міністра закордонних справ готові боротися кілька осіб, включаючи і нинішнього міністра Зіґмара Ґабріеля. А загалом, на думку експертів, СДПН вийшла з кризи сильнішою і зрілішою, довівши свою здатність брати участь в управлінні державою.

Більше того, нові імпульси, динаміка, змінена культура внутрішньопартійних дискусій і, як наслідок, жага змін залучили до партії багато нових членів. Тільки за перші місяці року чисельність партійців збільшилася на 24 тисячі осіб! Недарма голова молодих соціалістів, тобто молодіжного крила партії Кевін Кюнерт, не втомлюється повторювати, що партії потрібно оновлення.

В усякому разі, на думку аналітиків, нинішня велика коаліція буде не такою, як попередня. Сумніви і тактичні поразки зміцнили німецьку соціал-демократію. Та й Ангела Меркель вийшла з тривалої урядової кризи без поразки. Їй залишається її посада.

Вона зможе приписати собі всі успіхи великої коаліції, якщо такі будуть, і відхреститися від невдач, звинувативши в них соціал-демократів. Досвід такого перекладання відповідальності у неї є. Запроваджені соціал-демократичним урядом Герхарда Шредера реформи економіки мали вигляд півтора десятиліття тому шокової терапії і викликали значне невдоволення населення. Меркель, яка прийшла після Шредера, спромоглася скористатися плодами цих реформ і користується ними досі, а це немало — бум економіки і майже цілковита відсутність безробіття.

Однак цікаво інше. На тлі бурхливого економічного розвитку дуже гострою залишається проблема бідності, особливо дитячої та старечої. Розподіл суспільного багатства відбувається зовсім не оптимальним чином на користь заможних за рахунок незаможних. Як кажуть самі німці — кінці ножиць розходяться дедалі ширше. Адже чинники, що спричинили тривалу урядову кризу, нікуди не поділися. Напруженою залишається і ситуація з біженцями. Населення по-своєму реагує на такий стан.

Наприклад, у країні існує ціла низка благодійних організацій, що займаються розподілом безплатного продовольства серед малозабезпечених: пенсіонерів, батьків-одинаків, інвалідів. Донедавна цим джерелом активно користувалися й біженці. А нині деякі благодійні організації вирішили відсторонити біженців від процесу розподілу і заявили, що отримувати з супермаркетів продукти з терміном придатності, що закінчується, можуть тільки власники німецьких посвідчень особи. Нібито біженці поводяться неналежним чином у чергах, молоді міцні чоловіки відштовхують людей похилого віку і всіляко порушують порядок.

Громадськість негайно відгукнулася на таку дискримінацію і закликала благодійні організації поважати гуманітарні принципи. Очевидно, консенсус у цьому некрасивому скандалі буде знайдено.

Та чи до снаги буде соціал-демократам, які вирвали у Меркель значні повноваження, щось реально змінити? Очікується, що склад нового уряду визначиться під час сесійного тижня з 12 по 16 березня, тоді ж мають відбутися й вибори канцлера.

Але якщо в СДПН процес зміни поколінь вже завершується, стара гвардія йде і дедалі більше, хоча й вимушено, поступається місцем політикам, які народилися після 1970 року, то в лавах християнських демократів цей процес ще навіть і не починався.

Так, голова партії Християнсько-соціальний союз і прем’єр-міністр Баварії Хорст Зеехофер от-от має передати свої пости наступнику, Маркусу Зедеру, якого він вибрав не з власної волі, але в цілому всі старі кадри залишаються на своїх місцях, а з ними і перешкоди до такого необхідного оновлення. 

Ангела Меркель надто ретельно зачищала навколо себе всіх своїх можливих конкурентів. Тепер ця політика починає працювати проти неї. В усякому разі, такого бунтаря, яким була сама Меркель 1999 року, коли вона закликала своїх товаришів у партії емансипуватися від впливу Гельмута Коля і таким чином спровокувала процес оновлення партійних лав, у християнських демократів немає. Тому на них чекає досить екстенсивний, тобто тривалий, процес оздоровлення, від чого, в свою чергу, виграють соціал-демократи, які вже пройшли нижню точку падіння. Чи дотягне Меркель до кінця свого канцлерського строку і чи зможе знову стрімко повернути кермо в потрібному напрямі, залишається відкритим. Операцію «Канцлер» на даному етапі завершено.

Марія КОПИЛЕНКО, директор Інституту Німеччини, заслужений журналіст України.