Рівно рік працює в Черкасах перинатальний центр обласної лікарні. З дня його відкриття у стінах новозбудованого закладу народилися 1420 дітей із 10 тисяч пологів по області. Тут на сучасному рівні надають допомогу жінкам із проблемним здоров’ям, складним перебігом вагітності, передчасними пологами, виходжують недоношених немовлят.
Старша медсестра відділення інтенсивної терапії новонароджених Анна Тимків (ліворуч)
показує батькам, як почувається у кювезі їхнє дитя.
Торік новонароджених було на дві тисячі менше, ніж три роки тому
До відкриття перинатального центру на Черкащині не було пологового будинку обласного значення. Майбутніх мам обслуговували два відділення обласної лікарні — гінекологічне та екстрагенітальної патології вагітних.
— Сьогодні перинатальний центр надає комплексну допомогу вагітним, роділлям, породіллям та новонародженим, — порівнює, як змінилася ситуація, головний лікар Черкаської обласної лікарні Олександр Дудник. — Загальна потужність центру — сто ліжок. Тут можуть приймати понад дві тисячі пологів на рік.
Знайомимося з підрозділами сучасного високотехнологічного медзакладу. Ось відділення патології вагітності та екстрагенітальної патології, анестезіології та інтенсивної терапії для вагітних і породіль. Поруч пологове на шість індивідуальних залів, післяпологове спільного перебування матері та дитини, постінтенсивного догляду та інтенсивної терапії новонароджених. Є гінекологічне відділення. У центрі працюють 53 лікарі, 111 акушерок та медсестер, 73 молодші медсестри.
— Нинішніх майбутніх мам на руках треба носити, — переконана керівник перинатального центру Наталя Лакуста. — Через різні об’єктивні причини в області, як і в усій країні, щороку зменшується кількість новонароджених. У 2017-му їх було на дві тисячі менше, ніж три роки тому. Але пологи стали складніші. Торік у центрі прийнято 154 передчасні пологи — це 11,2 відсотка, патологічних — майже 18 відсотків. Тож коли кажуть, що вагітність може вести сімейний лікар, — це нефаховий підхід. Стан пацієнтки може швидко перейти в критичний. Змінився вік породіль: вони постаршали. Є жінки, які народжують і в 50. Нині ось проходять перші пологи у 39-річної. Жінки змінюють пріоритети: навчання, кар’єра — потім материнство. Зважаючи на все це, перинатальний центр — це заклад на вимогу часу.
Чоловіки згадують армію, жінки — пологи
Про те, який він — сучасний пологовий зал, розповідає Вікторія Шевченко, старша акушерка акушерського післяпологового відділення:
— Тут на вході душова, гардероб. Жінки у нас народжують у вертикальному положенні, для цього пристосоване ліжко-трансформер. Є телевізор: поки фаза родів неактивна, жінка може дивитися улюблену програму. Пологи майже всі — партнерські.
У відділенні анестезіології та інтенсивної терапії для вагітних і породіль — відстежуюча апаратура, яка контролює пульс, тиск, дихання, наповнення крові киснем, є апарат штучної вентиляції легень та інше оснащення — ознайомлює старша медсестра Наталія Пшоно.
— Багато жінок хочуть народжувати в кращих умовах, ніж це було першого разу, тому на другі пологи їдуть до нас, — розповідає Наталія Лакуста.
Таня, яка нині на останньому тижні вагітності, перші пологи довірила районним лікарям. Усе пройшло добре, але їй назавжди закарбувався в пам’яті обдертий стан лікарні. Кажуть: якщо чоловіки все життя згадують війну і армію, то жінки — пологи, обтяжені жахливими, майже «фронтовими» умовами в містечкових і районних лікарнях.
У Світлани з міста Ватутіного перша дитинка знайшлася у відділенні патології вагітності обласної лікарні. До появи перинатального центру це був «найкрутіший» пологовий заклад в області. Лікарі й там були професіонали, а от побут не зрівняти. «Коли потрапила в перинатальний центр, — каже Світлана, — мала приємний шок. Палата для майбутніх мам — на трьох, усе новісіньке, зручні меблі, холодильник, телевізор. А що найцінніше (хто народжував, зрозуміє) — в палаті туалет і душ цілодобово з теплою водою!
Інна з Умані «пішла за лікаркою», яка приймала пологи в її мами в обласній лікарні до появи центру. Інна дуже їй довіряла і захотіла також народжувати в неї. Після кесаревого розтину тепер перебуває з чоловіком та дитиною в одній палаті. Це зручно, це по-людськи. Оскільки Інна була прооперована, то сина, який з’явився на світ, виклали на груди батькові. Владислав тримав його так дві години. Відчуття, каже, словами не передати.
Чи зацікавлена держава в поповненні в родинах?
Торік з народжених у центрі потребувало допомоги у відділенні інтенсивної терапії новонароджених 161 немовля. Найбільше тих, хто передчасно з’явився на світ, а також із вродженими вадами, діти, які народилися в асфіксії та у мам з важкими захворюваннями. У відділенні виходжують півторакілограмових, а то й із меншою вагою немовлят. Торік тут врятували життя дівчинці, яка народилася 800-грамовою. Адаптуючись до умов поза лоном матері, дитя спочатку втратило вагу до 720 грамів і лише потім, завдяки старанням лікарів, почало її набирати.
«Нині ми виходжуємо шістьох, — розповідає завідувачка відділення інтенсивної терапії новонароджених та постінтенсивного догляду педіатр-неонатолог Богдана Вілен. — Це передчасно народжені немовлята і одне із вродженими вадами серця». Богдана Романівна з її 20-річним досвідом порівнює умови роботи тут і в міському закладі, де починала працювати. Це, каже, разючий контраст щодо обладнання. То було минуле століття.
— Для передчасно народжених, — зауважує, головне — не пропустити оту золоту першу годину, від якої залежатиме якість усього життя. Підтримати дихання, налагодити середовище, схоже на внутрішньоутробне: температуру, вологість, шумо- та світлоізоляцію. Для цього є сучасні апарати штучної вентиляції легень (те найнеобхідніше, чого бракує в районах), кювези. Є обладнання, що фіксує життєво важливі показники організму. Шприцеві інфузійні насоси, які внутрівенно протягом доби із заданою швидкістю вводять лікарські засоби. Це стандартний набір у будь-якій європейській лікарні, де приймають пологи,— стверджує Богдана Вілен.
І головне, що все це при місці. Раніше дітей, які потребували послуг інтенсивної терапії, доводилося перевозити в обласну дитячу лікарню. Та для дуже передчасно народжених це несумісний із життям стрес. Природою не передбачено, щоб у такому віці їх брали, переносили, транспортували. Тож не завжди вдавалося довезти... Тепер усе під рукою, і режим виходжування передчасно народжених максимально щадний. У перинатальному центрі — комфортні умови перебування і для медперсоналу, додає Богдана Романівна. А це важливо, адже робота така, що від мам і діток часом не можна відійти по 24 години.
Після оглядин перинатального центру переходимо до фінансових питань. Чи по кишені майбутнім матусям перебування в такому новому, сучасному закладі, запитуємо керівника.
— Забезпечення медикаментами у нас частково бюджетне, — відповідає Наталія Лакуста. — Так, за рахунок обласного бюджету лікарня у 2017 році одержала препарат куросурф, який вводиться новонародженим недоношеним діткам, щоб допомогти їхнім легеням розкритися. Один флакон коштує 16,5 тисячі, а дитині треба ввести спочатку два флакони, а потім, за показаннями, може, й іще. Препарату нам вистачило до державних поставок — з Києва нам теж трохи дали куросурфу і забезпечили вакцинами проти гепатиту В та БЦЖ для щеплення в перші дні життя. З реформуванням медицини теоретично планується, що пологи та спостереження за вагітністю можуть стати безплатними для пацієнток у 2019 році — їх має оплачувати держава. Але сьогодні породіль бюджети не забезпечують. Жінкам, які у нас хочуть народжувати, пропонуємо вибір: придбати медикаменти самій або замовити «родовий пакет» через медичний фонд, який з нами офіційно співпрацює. Пакет на фізіологічні пологи сьогодні коштує 1,5 тисячі гривень, на кесарів розтин — 3 тисячі гривень.
— Це зручно, — каже пацієнтка відділення патології вагітності Таня. — Не треба самій чи чоловікові бігати, скуплятися. Хто планує дитину, повинен заздалегідь подумати про те, як її народжувати, ростити. Утім, вважаю, це повинна бути турбота й держави. Якщо вона зацікавлена, щоб на світ з’являлося більше нових громадян...
Лариса СОКОЛОВСЬКА, Лідія ЛІСОВА.
Фото Олега ГАНІНА.
Черкаси.
