Яку школу обрати для дитини? Де навчають найкраще? Відповідно до сучасних реформаторських тенденцій школа має бути правильною: великою, опорною, з міцною матеріальною базою... Приблизно у таку, розташовану у Старокостянтинівському районі на Хмельниччині, і завітали представники обласної влади, щоб впевнитися, що для успішного навчання тут створено всі умови.

Гостям продемонстрували «гордість школи» — новенький цифровий вимірювальний прилад. Коштує не один десяток тисяч гривень. От тільки ніхто з вчителів так і не зміг пояснити гостям, для чого в класі така техніка, і показати, як вона працює.
Коли голова ОДА Олександр Корнійчук поцікавився у начальника обласного департаменту освіти Олега Фасолі, чи справді варто витрачати бюджетні ресурси на таке обладнання, той пояснив: у Старосинявській ОТГ місцева влада виділила чималі кошти на освіту. От їм і порадили придбати цей цифровий вимірювальний комплекс. Мало того, в департаменті хочуть купити такий само для Інституту післядипломної освіти. Щоб його могли освоїти вчителі хімії.
Безсумнівно, в спеціалізованій школі прилад знадобився б. Та чи справді він потрібен кожному середньому навчальному закладу?

Що менші вимоги — то вищий бал?

Освітянська галузь потерпає від нестачі фінансування. Щоб не розпорошувати ресурси, чиновники радять їх концентрувати в укрупнених школах. Кажуть, тільки там можна здобути якісну освіту. Натомість у невеликих сільських закладах — низький рівень знань, хоча і високі бали.
Такого висновку дійшли, порівнявши річні оцінки старшокласників та результати державної підсумкової атестації (ДПА) з трьох дисциплін — української мови, історії України та математики. Про це йшлося на колегії ОДА.
Нагадаємо, що ДПА одинадцятикласники складають у вигляді зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Їхні тестові роботи перевіряють учителі з інших регіонів. Прізвища учасників ЗНО зашифровані, тож перевіряльники позбавлені спокуси «домалювати» комусь кілька балів. Натомість річні оцінки виставляють учителі, які добре знають підопічних і можуть мати своїх улюбленців.
У більшості шкіл області педагоги оцінюють навчальні досягнення учнів значно вище, ніж вони на те заслуговують. В окремих районах лише половина учнів, які мали результати високого рівня за річним оцінюванням, отримали такі само оцінки за результатами державної підсумкової атестації.
Водночас простежується й тенденція до заниження шкільних оцінок одинадцятикласників. Так, в одному з районів області на незалежному оцінюванні покращили свій бал від 9,3 відсотка до 45 відсотків учнів!
Педагог, котрий не може правильно оцінити знання свого учня, — або необ’єктивний, або некомпетентний. І це свідчить про значне зниження рівня доброчесності й професіоналізму вчителів. Але хто ж погодиться з такими висновками?
Тож чиновники продовжують аналізувати дані, порівнюючи оцінки учнів у великих міських та районних школах і маленьких сільських. Картина строката. Але зрештою виходить так, що найкращі результати з історії України, як і з української мови та математики, показують випускники саме міських та районних шкіл. Там переважають високий та достатній рівні знань, а також дещо менша різниця між річною оцінкою та результатами ДПА. Зате у випускників сільських шкіл з малою наповнюваністю переважають результати початкового та середнього рівнів, а коефіцієнт відхилення річної оцінки від результатів ДПА найвищий.
А з цього випливає зовсім інший висновок: в усьому винні малокомплектні школи. І від них потрібно позбавлятися.

Батьки протестують

Справді, для маленької сільської школи цифровий вимірювальний комплекс ніхто не купуватиме. Але от дивина: батьків, дітей та вчителів це зовсім не засмучує.
Це вкотре підтвердили мешканці кількох сіл Ізяславського району, котрі вже виходили на протест проти закриття навчальних закладів і перекривали дорогу. Батьки проти того, щоб в одному із сіл дев’ятирічку реорганізовували у початкову школу, а в іншій — старші класи переводили до опорної. Кажуть, у їхніх навчальних закладах і учнів достатньо, і професійність учителів не викликає сумніву. А головне — ніхто не питав їхньої згоди на таке реформування.
Протестувальники кажуть: реорганізація чекає на десяток шкіл у районі. Та в жодній не підтримують таких новацій. І згадують віками доведену мудрість: хто хоче здобути знання — той їх здобуде. Навіть у школі без дорогого приладдя.

Ірина КОЗАК.

Хмельницький.