Парламентська хроніка
Ранкове засідання 18 травня
18 травня — День боротьби за права кримськотатарського народу та День пам’яті жертв депортації з Криму в 1944 році. Цими словами Голова Верховної Ради Андрій Парубій відкрив ранкове засідання парламенту.
Перший віце-прем’єр-міністр України — міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
«74 роки тому радянська імперія почала репресії проти цілого народу. За добу сотні тисяч родин кримських татар були насильно виселені та депортовані з Криму. Лише з проголошенням незалежності України кримські татари отримали право вільно і гідно жити на землі своїх прабатьків у Криму. Але сьогодні знову російські окупанти розгорнули терор і репресії проти кримських татар та українців у Криму. Вже п’ятий рік український Крим задихається у новітній російській окупації», — наголосив А. Парубій, додавши: «Дорогі наші співвітчизники, мешканці Криму, ми пам’ятаємо про вас, ми визволимо Крим і повернемо вам вільне та щасливе життя на батьківщині!».
Рівно о 12-й годині Верховна Рада доєдналася до всеукраїнської акції та хвилиною мовчання вшанувала пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу в 1944 році.
Під час традиційної години запитань до уряду про новації в освіті, зокрема щодо зарахування дітей до першого класу, народних депутатів поінформувала міністр освіти і науки Лілія Гриневич. Вона, зокрема, повідомила, що зарахування дітей до першого класу здійснюватиметься за територіальною ознакою, тобто до найближчої до місця проживання школи, і розкритикувала проведення конкурсів, яке існувало досі.
«З педагогічної точки зору неприпустимо піддавати конкурсу та тестуванню шестирічних дітей. Вони ще не навчалися за жодною спільною програмою, окрім того, їх психологічні властивості не дозволяють це робити», -сказала вона. До того ж, зауважила Л. Гриневич, запитання часто ставляться такі, що відповідь на них знає лише той, хто його ставить, наприклад: що спільного між їжаком та молоком? Виявляється — вони обидва згортаються. «Далі так тривати не може. Маємо зробити цивілізовану систему вступу в перший клас, яка полягає у тому, що шестирічна дитина повинна мати гарантоване місце у школі поряд зі своїм місцем проживання», — констатувала міністр.
Проте батьки матимуть можливість віддавати дітей до інших шкіл, але зарахування відбуватиметься лише за наявності вільних місць, а відбір здійснюватиметься не за конкурсом, а методом жеребкування.
Якщо дитина під час навчання у початковій школі виявляє особливі здібності, наприклад фізико-математичні, то вона може за конкурсом вступати до п’ятого класу шкіл з поглибленим вивченням окремих предметів.
Щодо документів, які можуть вимагати для вступу до школи, то це заява, копія свідоцтва про народження, оригінал або копія медичної довідки, для дітей з особливими освітніми потребами ще може бути копія висновку інклюзивно-ресурсного центру.
Якісь додаткові документи потрібні, якщо батьки хочуть скористатися правом на першочергове зарахування дітей до навчального закладу. Водночас розуміючи, що багато громадян проживають у вийнятому житлі, міністерство пропонує понад десять різних способів довести місце свого проживання. Власне, всі документи оприлюднені на сайті міністерства.
Документи для зарахування до першого класу прийматимуть до 31 травня. До 1 червня включно — йде зарахування дітей за територіальним принципом, а також рідних братиків та сестричок дітей, які навчаються у цій школі. Діти працівників закладу освіти, і не лише вчителі, також можуть привести дітей до навчального закладу, де працюють. З 5 по 10 червня відбувається відбір на вільні місця шляхом жеребкування. 15 червня — остаточний наказ про зарахування учнів. «Якщо хтось раптом змінить місце проживання після 15 червня, то його зобов’язані взяти до школи за новою адресою», — повідомила Л. Гриневич.
За її словами, основна цінність новацій полягає у тому, що кожна початкова школа має стати якісною. Бо нині існує величезна різниця між престижними школами і звичайними. «Цього року ми зробили безпрецедентну інвестицію у початкову школу. Крім того, що є новий зміст освіти та перенавчання всіх учителів, у бюджет закладено майже два мільярди гривень на впровадження нової української школи. З них понад один мільярд — цільова субвенція на початкову школу. По 40 відсотків цієї суми підуть на закупівлю дидактичних матеріалів для перших класів та на закупівлю сучасних меблів, які допоможуть конструювати навчальний простір відповідно до вікових особливостей дітей. 20% мають бути використані на закупівлю комп’ютерного обладнання, зокрема принт-центрів, щоб можна було розмножувати матеріали і працювати з дітьми відповідно до їхніх потреб», — розповіла урядовиця.
Проте ця цифра не вичерпна, тому що органи місцевого самоврядування мають долучитися. 30% мають докласти міста, обласні центри, 10% райони та ОТГ, 5% — гірська місцевість та лінія зіткнення.
Крім того, міністр повідомила, що відповідно до підписаного з LEGO Foundation меморандуму, всі перші класи безоплатно отримають набори лего, за допомогою яких можна робити колективні проекти. Кожен першачок отримає так звані шість цеглинок, з якими можна робити безліч цікавих вправ. Загалом ця гуманітарна допомога налічуватиме 50 траків — великих вантажних машин, які надходитимуть у три черги. Перша черга буде в Україні до першого вересня.
По завершенні години запитань до уряду Віктор Галасюк (Радикальна партія) та Володимир Ар’єв (БПП) виголосили заяви.
Віктор Галасюк, зокрема, повідомив, що в бюджеті цього року за ініціативою Радикальної партії було передбачено 30 млн грн для унікальних досліджень ліків від раку, яке проводить Інститут молекулярної біології та генетики НАН України. «Це унікальна можливість для України ввійти в клуб найуспішніших країн, створити багатомільярдну індустрію фармацевтики, врятувати життя сотень тисяч громадян... Але це фінансування й досі не виділено, крім того, говорять, що його розподілили на інші потреби.
Це означає або бездіяльність, або халатність, або крадіжку...» — наголосив він, додавши: якщо це питання не вирішити нині, то вчені просто зневіряться і незабаром житимуть за кордоном, а не реалізовуватимуть свої дослідження в Україні.
Володимир Ар’єв торкнувся трагічних подій 1944 року. «74 роки тому за наказом злочинця Сталіна загони НКВС зайшли в оселі кримських татар і протягом чотирьох днів вивезли всю кримськотатарську націю в Середню Азію. Сьогодні День пам’яті про один із найбільших злочинів радянської системи. Нинішній загарбник — прямий нащадок Радянського Союзу — путінська Росія», — заявив він. В. Ар’єв зауважив, що у цей день по всьому світові триватимуть акції на підтримку кримських татар, але напевно найпотужніші за сенсом акції відбуватимуться у Криму. «Тому що висловити свою позицію на півострові, це не те саме, що зробити це у вільному світі. Крим не вільний, але він буде вільним!» — наголосив депутат.
Верховна Рада хвилиною мовчання вшанувала пам’ять всіх загиблих під час депортації кримських татар.
Із днем народження цього дня вітали Наталію Королевську (Опозиційний блок).
Дослівно
Міністр освіти і науки Лілія Гриневич: «Шановні батьки, не бійтеся змін. Інколи вам здається, що ця школа може виглядати гірше, але ми змінюємо її зсередини. Всі вчителі проходять нині кваліфікацію. Треба пам’ятати, що у початковій школі велике значення відіграють не так красиві стіни, як вчитель, який працюватиме з дітьми».
