У Національній науковій сільськогосподарській бібліотеці НААН відбулася ХІІІ Всеукраїнська конференція молодих учених та спеціалістів «Історія освіти, науки і техніки в Україні».
Подію присвятили 100-річчю від часу утворення Національної академії аграрних наук України (що розпочала свій родовід 1918 р., коли у складі Міністерства земельних справ  було утворено Сільськогосподарський науковий комітет)  та 80-річчю від дня народження видатного ученого-селекціонера у галузі тваринництва, академіка НААН, президента Національної академії аграрних наук України (1996-2011) Михайла Зубця (1938-2014). Відповідно до Постанови Верховної Ради ці дати відзначають на державному рівні.
«Світовим визнанням як потужної аграрної держави Україна має завдячувати копіткій праці вчених-аграріїв, які впродовж кількох століть примножували вітчизняні традиції в аграрній галузі, зробили вагомий внесок у зростання врожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин, виведення конкурентоспроможних сортів рослин і порід тварин, запровадження сучасних технологій виробництва сільгосппродукції, екологічно обґрунтоване природокористування та збереження природних ресурсів», — відзначив у своєму привітанні учасникам конференції Президент НААН, академік Ярослав Гадзало. Завдяки цій наполегливій праці Академія стала «потужним науковим центром, безпосереднім завданням якого є цілеспрямований розвиток АПК України та забезпечення продовольчої безпеки держави». Учені Академії спільно з фахівцями Міністерства аграрної політики та продовольства України розробили Єдину комплексну стратегію розвитку галузі та сільських територій в Україні на 2015-2020 роки, нагадав керівник НААН. Вона передбачає наближення національного законодавства до права ЄС, дерегуляцію в АПК, запровадження ринку земель сільгосппризначення, розвиток сільських територій та аграрної політики у сфері науки, освіти й інновацій та інші важливі завдання.
Майбутнє аграрної науки залежить від припливу «свіжої крові», молодих кадрів, адже саме молоді дослідники — це інвестиція в майбутнє країни, у її розвиток, наголосила у своєму виступі заступник директора бібліотеки  кандидат історичних наук Людмила Татарчук. А про минуле розповіла завідувач сектору архівів Інституту історії аграрної науки, освіти і техніки ННСГБ НААН кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Тетяна Грищенко. Про це йшлося у її доповіді «Сільськогосподарський науковий комітет України (1918-1927) та Науково-консультаційна рада НКЗС УСРР (1928-1931) в системі академічного існування аграрної науки в Україні». Цікаво, що наші дослідники того часу відзначилися не лише своїм внеском у науку, а й громадянською позицією. Зрештою у 1927 році Комітет було ліквідовано за «націоналістичні прояви» в його діяльності. Майже 60 відсотків членів Комітету було репресовано.
Раніше днем народження академічної аграрної науки в Україні вважали 22 травня 1931 року, коли відповідно до Постанови Ради Народних Комісарів УСРР було створено Всеукраїнську академію сільськогосподарських наук. Нині відлік ведуть від часів Української Держави гетьмана Скоропадського.