Спецоперацію СБУ з порятунку життя російського опозиційного журналіста Аркадія Бабченка, проведену в Києві 29—30 травня, а точніше публічну її частину, продовжують обговорювати в Україні та світі. Днями Президент Петро Порошенко, відповідаючи на запитання іспанського «El Pais» про доцільність інсценування вбивства, заявив, що підтримує свої секретні служби і їхні прийоми, якщо вони захищають журналістів.

«Ви б хотіли, щоб російські спецслужби вбили цього журналіста? Мета його вбивства полягала в дестабілізації України. Щоб довести, що українська влада не може контролювати ситуацію всередині своєї країни. Наші секретні служби розкрили інформацію й заарештували злочинця, а в найближчому майбутньому вони покажуть, де отримувалися гроші, накази, списки журналістів, яких мали вбити... Цей наказ віддав не Президент, його віддав Генеральний прокурор. І я підтримую свої секретні служби, якщо вони захищають журналіста, якщо вони рятують життя журналіста», — сказав він. Порошенко зазначив, що не підтримує ідею перетворення цієї ситуації на політичне видовище.

Список 47 потенційних жертв, отриманий у результаті спецоперації з імітації вбивства Бабченка, свідчить про дві мети Росії в гібридній війні проти України. Про це заявив у Брюсселі 5 червня Генеральний прокурор України Юрій Луценко, передає «Радіо «Свобода». Перша мета — помста журналістам, які нині працюють в Україні, за критику Кремля. А друга — сіяння хаосу в Україні шляхом убивства журналістів як дуже впливових осіб в українському суспільстві.

«Операція була успішною, оскільки в нас затримано організатора, зафіксовано його зв’язки з російськими спецслужбами, а також у нас є список потенційних жертв, яких українська держава тепер захищатиме краще», — пояснив Луценко.

За словами Генпрокурора, «помилкою цього методу є те, що бракує комунікації між Україною й партнерами із західних спецслужб».

Тим часом в Інтернеті з’явився «чорний список» журналістів і блогерів — можливих жертв російських спецслужб, який СБУ одержала в результаті своєї спецоперації. «СБУ нікому нічого не передавала. Список є таємницею слідства, тому я з ним не ознайомлена й не можу коментувати його автентичність», — сказала агентству «Інтерфакс-Україна» речник СБУ Олена Гітлянська.

І все-таки, схоже, «список Бабченка» справжній, оскільки після його публікації одним з інтернет-видань Головне слідче управління СБУ відкрило кримінальне провадження за фактом розголошення відомостей досудового розслідування.

«У публікації зазначено прізвища громадян України й іноземних держав, яких планувалося фізично знищити в результаті терористичних актів на території нашої країни. При цьому відповідні дані будь-кому, зокрема автору публікації вищезгаданого інтернет-ресурсу, на розголошення зазначених відомостей органом досудового розслідування й процесуальним керівником не надавалися», — наголосили в СБУ.

Щодо іншого списку в справі Бабченка обурився представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір. Ідеться про так званий список зрадофілів, оприлюднений прес-секретарем ГПУ Ларисою Сарган, до якого увійшли політики й журналісти, які активно критикували правоохоронців одразу після повідомлень про «смерть» російського журналіста в Києві. Про стурбованість Дезіра в листі до української влади повідомляє прес-служба ОБСЄ.

«Я наполегливо рекомендую владі втрутитися й припинити таку практику, особливо, якщо її використовують державні чиновники, враховуючи делікатну й складну ситуацію в Україні на сьогодні, — заявив представник 
ОБСЄ. — Журналісти й ЗМІ повинні мати можливість відкрито й вільно висловлювати свою думку. Маркування тих, хто налаштований критично, як зрадників, ставить їх під великий ризик, і це неприйнятно».