Майже 500 вітчизняних та зарубіжних учених зберуться у Києві, щоб взяти участь у роботі ІХ Міжнародного конгресу україністів, що з 25 до 27 червня 2018 року триватиме в столиці. 
Учасники форуму — це знані у світових наукових колах учені-гуманітарії з Польщі, Білорусі, Канади, Молдови, Великої Британії, Словаччини, Сербії, Болгарії, Росії, Угорщини, Німеччини, Італії, Австрії, Канади, США та інших країн, які формують суспільну думку зарубіжжя, впливають на позитивне сприйняття нашої держави у світі.
Ініціаторами конгресу є Національна академія наук України та Міжнародна асоціація україністів (МАУ). Проведення заходу збігається зі 100-річним ювілеєм заснування Української академії наук (тепер — НАНУ), найкращі досягнення якої представлять у рамках 13 секцій, двох конференцій і дев’яти круглих столів. Окрема конференція буде присвячена ювілею НАНУ — «Національна академія наук за 100 років: здобутки, втрати, перспективи розвитку». У відкритті наукового форуму візьмуть участь представники виконавчої і законодавчої гілок влади та керівники вищих навчальних закладів.
Київ учетверте прийматиме учених-українознавців. Попередня географія цього наукового форуму доволі широка: Неаполь, Львів, Харків, Одеса, Чернівці. Прикметно, що 2005-го VІ Міжнародний конгрес україністів відбувся в Донецьку. А 2008 року для організації VII конгресу задіяли три міста — Львів, Сімферополь та Київ.
Проаналізувавши резолюції цих двох конгресів, можна зробити сумний висновок: на жаль, до наукових прогнозів учених щодо можливих негативних наслідків нехтування державою ролі ідейно-символічних, культурних, мовних, конфесійних чинників у плані державної безпеки так ніхто й не дослухався. І тому пережили «закон Ківалова-Колесніченка» та тривалу історію з його скасуванням Конституційним судом. І тому маємо анексію Росією українського Криму та російську агресію на сході країни. А україністи ще тоді пропонували низку конкретних ініціатив та заходів для захисту українства в Україні та світі.
Наприклад, учасники конгресу 2005 року в Донецьку стверджували, що уряд не виконує статтю 10 Конституції України про статус української мови як державної і звернулися до усіх гілок влади з пропозиціями про створення Комітету з мовної політики при Кабінеті Міністрів України, основним завданням якого має бути напрацювання програми та механізмів впровадження державної мови в усі сфери життя. Для утвердження українськомовного культурно-інформаційного простору вони ще тоді пропонували ввести постійний моніторинг засобів масової інформації з дотримання ними чинного законодавства про мови, а також створити спеціалізовану мережу розповсюдження українськомовної друкованої продукції на всій території України. Адже тривало посилене й нахабне вторгнення в наш інформаційний та культурний простір російських ЗМІ, виконавців, кіно, літератури тощо.
Кабінету Міністрів науковці радили створити мережу національно-культурних організацій поза межами України для поширення інформації про Україну (за зразком Гете-Інституту). Через 13 років ця пропозиція нарешті стала дійсністю — інститут є, і він розпочинає свою роботу. 
Учасники конгресу 2008 року в Сімферополі — Львові — Києві били на сполох, вказуючи, що «триває мовне зросійщення української людності; не набув належного українського змісту шкільний навчально-виховний процес на сході та півдні України; не усунуті причини мовно-культурної регіоналізації, загрози державно-територіальної цілісності». Час і події останніх років підтвердили, що науковці, як у воду дивилися...
Цьогорічний Конгрес україністів має перспективи стати знаковим — і через тематичну насиченість програми, і через те, що практично напередодні форуму Президент підписав Указ «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України». Про перебіг конгресу читайте в наступних номерах «Голосу України».

Лариса ГОНЧАРЕНКО.