Коропів розводять просто на агроплантаціях

На Херсонщині окремі ентузіасти-аграрії намагаються відродити практику вирощування риби на рисових чеках.

Експеримент у південному степу

За Союзу такою рибою виробники буквально завалювали міста, і ця інтегрована технологія здавалася досить доступною. Провів меліоративні роботи, залив поле водою, і можеш туди малька випускати. Але тепер змінилися погодні умови, і все значно ускладнилося. Торік, приміром, фермерське господарство «Славич» пішло на експеримент: випустило на свої рисові плантації біля села Збур’ївка Голопристанського району личинки коропа. Та не встигли вони зміцніти й перетворитися на малька, як степовий південь накрила тривала спека, що і воду в чеках розігріла трохи не до температури супу, і кисень звідти випарувався. Таких екстремальних випробувань личинка не витримала, і загинула. Але директор ФГ «Славич» В’ячеслав Чуклов рук не опустив, і вирішив експеримент продовжувати.
Цього разу для зариблення двадцяти гектарів вкритих водою рисових чеків у Миколаївській області придбали майже півтонни малька коропа. Аби та сама екстремальна температура не стала для них згубною, перевозили їх уночі в спеціальних живорибних машинах-цистернах, ще й постійно продували воду киснем. Далі коропчуки обживатимуться в чеках і нагулюватимуть вагу. Мальки витриваліші, аніж личинка, і спеку мають спокійно пережити.

І шкідників знищить, і добривом забезпечить

Директор ФГ «Славич» В’ячеслав Чуклов каже, що за сезон риба набере до 150—200 грамів. Коли з плантацій скидатимуть воду, її виловлять, і відправлять зимувати в ставок. А наступної осені це вже буде повноцінний «товарний» короп вагою в кілограм-півтора, якого залюбки купуватимуть — і в юшку, і в печеню. Хоча для рисівників прибуток від продажу риби, звісно, не головне. Значно важливіше те, що коропчуки на плантації винищують комах-шкідників, а їхні екскременти є органічним, а значить — екологічно безпечним добривом.
— Співіснування риби і культурних рослин покращує умови для вирощування рису — це вже давно довела наука. Тому врожай очікуємо більший. А от наскільки, поки що не знаємо: адже працюємо в режимі експерименту. Тож про перші його результати можна говорити лише восени, — коментує В’ячеслав Чуклов.

Дешевий улов з чеків — удар по браконьєрах

— Розведення риби на так званих рисівницьких картах-чеках на Херсонщині практикували ще з 70-х років минулого сторіччя у тому самому Голопристанському і Каланчацькому районах. Для цього безпосередньо в чеку облаштовували канал-наповнювач до півтора метра завширшки, де могла б скупчуватися молодь коропа. Потрібен також інший підхід до використання фунгіцидів і пестицидів — із короткими термінами розпаду. Хоча загалом особливих технічних проблем для вирощування риби в чеках немає, — зазначив у бесіді з власкором «Голосу України» директор Інституту рису НААН України (Скадовський район Херсонщини) Володимир Дудченко.
З двадцяти гектарів рисових чеків таке велике місто як сусідній Херсон ані рисом, ані рибою досхочу не нагодуєш. Але «біле золото» у Херсонській області нині вирощують на площі у 7,8 тисячі гектарів. І якщо повернути на ці тисячі гектарів коропа і товстолоба, то вже за два-три роки свіжої риби на прилавках стане задосить. До того ж її ціна відповідатиме купівельній спроможності середньостатистичного споживача. А це вдарить і по браконьєрському бізнесу: адже зараз потреби регіонального ринку в цьому продукті значною мірою задовольняють саме нелегальні промисловці та тіньові ділки-перекупники.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ.

Херсонська область.

 

ФАКТ

«Урожай» товарної риби з гектара рисових чеків може становити від 50 до 200 кілограмів залежно від температурного режиму і пресингу природних хижаків. Витрати на її вирощування в середньому удвічі менші, ніж у класичному господарстві з каскадом ставків.