Народні депутати втомилися обговорювати медичну реформу за відсутності очільниці МОЗ. «Ми маємо вимагати звіту тимчасово виконуючої обов’язки на трибуні парламенту і вимагати від глави уряду подання кандидатури міністра на голосування в парламент. Нам нема кого сьогодні відправляти у відставку, тому що у нас немає легітимного міністра», — наголосила голова профільного парламентського комітету Ольга Богомолець.
Цього тижня Уляна Супрун та її заступники проігнорували спільне засідання двох комітетів — з питань охорони здоров’я та з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, де мали розглядати звіт МОЗ про перебіг медичної реформи. Ольга Богомолець назвала це «чіткою демонстрацією виконавчою владою неповаги до парламенту». «Відбиватися» від критики та відповідати на гострі запитання відрядили очільницю експертної групи з питань реформування системи охорони здоров’я директорату медичних послуг МОЗ Тетяну Орабіну.
Народний депутат Ігор Шурма констатував: в країні відсутня затверджена концепція розвитку національної системи охорони здоров’я та стратегія її впровадження, а профільним міністерством керують люди без вищої медичної освіти. Перший заступник голови комітету з питань соціальної політики Сергій Каплін запропонував створити новий майданчик для обговорення наявних проблем і не проводити «батли» між профільним комітетом та міністерством. Серед проблемних питань він знайшов дещицю позитиву — у держзакупівлях: «За окремими позиціями ви почали закуповувати препарати в 29—50 разів дешевше, ніж попередні уряди й попередні міністерства, але водночас по 12—20 місяців у вас лежать державні гроші на іноземних рахунках, ними користуються нерезиденти, і ви послуговуєтеся чомусь виключно принципом стовідсоткової попередоплати, що невигідно для нашої держави».
Ольга Богомолець кваліфікувала зусилля МОЗ із забезпечення пацієнтів ліками як «злочин перед українським народом», адже вони надходять із значним запізненням і не в повному обсязі. Дехто встигає померти в очікуванні безплатних крапельниць...
Занепокоєні народні депутати і перебігом реформи первинної ланки медичної допомоги. «Сьогодні створено лише 150 комунальних некомерційних підприємств (які з липня отримають фінансування від Національної служби здоров’я України за принципом «гроші йдуть за пацієнтом» — Авт.), — підсумував Сергій Каплін. — Складається враження, що місцеве самоврядування саботує цей процес через відсутність діалогу і нерозуміння наслідків».
Народний депутат Тетяна Донець намагалася з’ясувати у представниці профільного міністерства, як саме розподілятимуть «гроші, що підуть за пацієнтом» (375 гривень за кожного підопічного), адже тут закладено і зарплату лікаря, і витрати на лабораторні дослідження. У відповідь почула: МОЗ «працює над цим питанням».
Порядок розподілу коштів, отриманих надавачами первинної меддопомоги комунальної форми власності від Національної служби здоров’я України за договорами про медичне обслуговування населення (зокрема, на оплату праці медичного і немедичного персоналу, адміністративні витрати, медикаменти) ще не визначено. Тож як за новою системою нараховуватимуть зарплату лікарям, невідомо. «Ви не хочете змінювати тарифну сітку, а це нині чи не єдиний спосіб заохотити медиків», — констатував Сергій Каплін.
За підсумками засідання комітетів ухвалили резолюцію з рекомендаціями уряду і Верховній Раді. Зокрема, парламентарії пропонують невідкладно внести на розгляд парламенту проекти законів про загальнообов’язкове соціальне медичне страхування в Україні, а під час підготовки державного кошторису на 2019 рік передбачити збільшення асигнувань на медобслуговування населення. «На охорону здоров’я має бути закладено не менш як 6 відсотків ВВП», — переконувала Ольга Богомолець.