Серія карт, присвячених революції 1917-1921 років, поповнилася новим виданням
«Українська Картографічна Група» підготувала та видала ще одну карту, присвячену Українській революції 1917—1921 років — «Українська держава (Гетьманат)».
Доктор географічних наук Ростислав Сосса презентує нову мапу.
Як і у першій мапі «Українська Центральна Рада», тут широкого представлено хронологію подій від 29 квітня 1918 року, коли у Києві відбувся Всеукраїнський з’їзд хліборобів, який, прагнучи відтворити гетьманат — історичну форму правління в Україні, обрав гетьманом Павла Скоропадського, і до 14 грудня 1918 року. Цього дня до столиці вступили війська Директорії і Скоропадський зрікся влади та полишив Україну. Серед визначних дат — 18 травня, коли було створено Державну варту Української держави; 24 травня, коли комісією при Міносвіти відбулося ухвалення «Найголовніших правил українського правопису» за редакцією Івана Огієнка; 28 травня — початок переговорів уряду з делегацією М. Рябовола про входження Кубані до складу України на федеративних правах. 27 липня уряд розпочав економічну блокаду Криму через антиукраїнську політику уряду С. Сулькевича. 8 серпня було укладено договір між Українською державою та Всевеликим військом Донським про взаємовизнання і розмежування кордонів з передачею Києву певних площ на схід від Маріуполя. Є в переліку важливих дат і дати створення Київського та Кам’янець-Подільського державних університетів, Українського Державного банку, заснування Української академії наук у Києві. З поданих матеріалів читач дізнається про переговори гетьманського уряду з Кримським Крайовим урядом про входження Криму до складу України, як і Кубані, на федеративних правах, передачу німецьким командуванням Гетьманській державі кораблів Чорноморського флоту в Севастополі та про те, що 13 листопада 1918-го радянська Росія анулювала Берестейський мирний договір та відновила з Україною війну, до якої заздалегідь готувалася, формуючи у нейтральній зоні, на Курщині, більшовицькі збройні загони.
— Серед важливих документів, що є на мапі, — Універсал про відновлення козацтва, виданий 16 жовтня 1918 року, — зазначає доктор географічних наук, керівник авторського колективу картографів та істориків, що працювали над виданням, Ростислав Сосса. — У своїх теоретичних конструкціях майбутньої Гетьманської держави Павло Скоропадський особливе місце відводив козацькому стану. «Аби козаччина, в яку увійде цвіт української людності, стала дійсно провідником національної ідеї і великим кадром будучої Української козацької армії», вважав гетьман. На думку історика Наталії Полонської-Василенко, Скоропадський сподівався втягнути в орбіту Української держави інші козацькі землі — Кубань, Донеччину і т. д. Слід сказати, що чимало міністрів-кадетів не бачили сенсу у створенні одержавленого козацтва.
Чільне місце на мапі посідає інформація щодо гетьманської політики у сфері науки, освіти та культури, яка була спрямована на еволюційне поглиблення процесів українізації, започаткованих Українською Центральною Радою.
— Розуміючи важливість мови у державотворенні, Павло Скоропадський наказав державним службовцям під загрозою звільнення вивчити та користуватися українською, — продовжує розмову Ростислав Сосса. — Завдяки зусиллям міністра освіти і мистецтв Миколи Василенка в усіх без винятку середніх школах було запроваджено вивчення української мови, літератури, історії та географії України. Особливо міністр доклався до розбудови вищої школи. Так, влітку 1918-го восьми найбільшим вишам країни на поточні потреби було виділено 6,28 мільйона карбованців.
Уряд Скоропадського доклався, зокрема, фінансово, до створення Таврійського університету, який відкрився у Ялті як філія університету св. Володимира, а у вересні 1918 був переведений до Сімферополя, а також Білоруського університету у Мінську.
Історична довідка, тексти про державні утворення, котрі вели з Україною переговори про приєднання до неї (Кубань і Крим), та інші ілюстровано архівними світлинами.
Як зазначили учасники презентації мапи, що відбулася в київському Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського, ця карта (рецензент — доктор історичних наук Ігор Гирич) буде цікава не лише викладачам, учням, студентам, а й науковцям та політикам, адже подає багато нової інформації та знайомить користувача з маловідомими фактами. Народний депутат багатьох скликань Іван Заєць наголосив, що нині триває велика боротьба з переписування й привласнення нашої історії сусідами, тож мапа, на якій позначено сотні об’єктів, стане вагомим аргументом в історичних дискусіях. А ще вона дає відчуття єдиного революційного процесу, який охопив Україну у 1917—1921 роках.
Світлана ЧОРНА.
Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА.
