На українському ринку праці поглиблюється криза, пов’язана з дисбалансом у цій сфері. Підприємства рясніють вакансіями робітничих спеціальностей, а охочих працювати немає. Кореспонденти «Голосу України» з різних регіонів постійно пишуть про брак трудових кадрів, та чи потрібно читати газету, аби у цьому пересвідчитися?

За словами в. о. голови державної служби зайнятості (центрального апарату) Валерія Ярошенка, проблема в дисбалансі на ринку праці. «У нас 80 відсотків випускників шкіл вступають до вишів, тоді як у Європі навпаки — дуже малий відсоток абітурієнтів прагне отримати диплом про вищу освіту», — розповів він учора під час прес-конференції. Це призводить до того, що економістів та юристів маємо забагато, а зварювальників і сантехніків днем з вогнем не знайти. Друга проблема — трудова міграція. Український робітник, виконуючи ту саму роботу в Польщі, отримує за це мінімум утричі більше. А якщо це кваліфікований робітник, який добре себе зарекомендував, то цей мультиплікатор зростає ще більше. Чи захоче такий спеціаліст повернутися на батьківщину й гарувати за копійки — питання риторичне. За словами Валерія Ярошенка, нині найнижчу зарплату пропонують працівникам медичної (близько 5,5 тисячі гривень) та освітньої (близько 6 тисяч гривень) сфер. Тому не дивно, що й там сьогодні спостерігаємо кадровий голод.

Утім, попри такі проблеми, фахівці служби зайнятості бачать тенденції до покращення. «Уперше за останні п’ять років на ринку праці України досягнуто позитивної динаміки: 2018 року відбулися зростання чисельності зайнятого населення та зниження безробіття», — констатував Валерій Ярошенко. За його інформацією, нині допомогу з безробіття отримують 238 тисяч громадян, що на 10 відсотків менше, ніж за цей період торік. Загалом у державі офіційно не працюють 9,7 відсотка українців. Це більше, ніж середньоєвропейський показник, але краще, ніж було раніше.

Позитивні тенденції на ринку праці в  державній службі зайнятості пов’язують з економічним зростанням. Торік ВВП зріс на 3,2 відсотка. Цьогоріч очікується таке само зростання. Крім того, українські роботодавці вже почали усвідомлювати, що робітників можна утримати лише вищою зарплатою. Зокрема, як відзначив Валерій Ярошенко, Закарпатська та Івано-Франківська раніше були у кінці рейтингу середньої зарплати серед областей. Тепер увійшли у десятку, а Закарпатська — нині в п’ятірці лідерів. Це свідчить, на його думку, про те, що працівникам почали піднімати зарплату, прагнучи утримати від міграції за кордон.