Вкласти копійку, а заробити мільйон
Тема «копанок» для області не нова. Незаконний видобуток вугілля розпочався на Луганщині давно у відповідь на реструктуризацію вугільної промисловості, запровадженої в дев’яностих роках минулого століття урядом Леоніда Кучми. Тоді за короткий термін у регіоні ліквідували кілька десятків шахт — і чоловіче населення залишилось без роботи. Дехто почав розробляти пласти вугілля, що виходили на поверхню, аби якось прогодувати сім’ю, але згодом у цю «гру» вступили підприємливі ділки, які створили і розвинули цілу індустрію «чорного» вуглевидобутку. Переважно нелегальні копальні були розповсюджені в південній частині регіону, яка нині перебуває під російською окупацією. Якщо вірити чуткам, то сьогодні вони там процвітають. На півночі ж області «копанки» не були настільки популярними та актуальними. Однією з причин називають ту обставину, що тут добувають лише вугілля марки «г», яке значно поступається за якістю антрациту. Але приблизно два роки тому на українській частині Луганщини знову заговорили про «копанки».
За інформацією члена Громадської ради при Луганській облдержадміністрації Анатолія Рижкова, нелегальний видобуток вугілля розпочався десь 2015-го. Громадські активісти зафіксували тоді два такі виробництва на території желатинового заводу біля Лисичанська і неподалік селищ Нижнє та Мирна Долина Попаснянського району. На думку Анатолія, однією з головних причин їхньої появи стала економічна блокада вугілля, що надходило з окупованих територій, а також рішення Кабінету Міністрів України про припинення торгівлі з тимчасово окупованими територіями. Енергетична криза, потреба у вугіллі швидко зорієнтували підприємливих людей у напрямку нелегального вугільного бізнесу. У Лисичанську є багато таких місць, де вугільний пласт практично виходить на поверхню ґрунту. Цей простий, не такий витратний і ризикований видобуток палива як підземний дає змогу вкласти у виробництво копійку, а заробити мільйон.
До речі, нещодавно призначений начальник Головного управління Національної поліції в Луганській області Сергій Колесник, який до цього працював на Донеччині, зізнався, що за всі чотири роки своєї роботи в поліції сусіднього регіону, він там навіть не чув про таке явище, як «копанки». А на Луганщині з нелегальним видобутком вугілля йому довелось боротись вже з перших днів своєї роботи на новому місці.
Підштовхує попит
Той нелегальний спосіб видобутку вугілля, що існує під Лисичанськом, важко визначити як «копанку», як зазвичай їх звикли називати на Луганщині, і які раніше доводилось бачити в Перевальському чи Антрацитівському районах. Зараз це великі кар’єри, де паливо видобувається відкритим способом із застосуванням великогабаритної спеціальної техніки. Тут не потрібні фахівці шахтарської справи, якісь спеціальні знання. Зрізуй пласт, завантажуй його в машину — от і все. Жодних забоїв, лебідок чи відбійних молотків.
На сьогодні в області зафіксовано чотири кар’єри поблизу Лисичанського желатинового заводу і по «копанці» поблизу селищ Мирна Долина та Нижнє Попаснянського району. Під час огляду наприкінці червня на цих ділянках правоохоронцями вилучено шість транспортних засобів та інше знаряддя злочину — лебідки, діжки, компресори тощо. У зв’язку зі складністю транспортування спецтехніки органами прокуратури організовано цілодобову озброєну охорону, яка здійснюється силами Національної поліції та підрозділу «Фантом» Державної фіскальної служби. Наразі вони охороняють і видобуту гірничу масу. Чи є вона вугіллям — це буде підтверджено після проведення відповідної експертизи.
Щодо розслідування кримінальних проваджень за фактами незаконного видобутку вугілля на території Луганської області, то, за словами заступника прокурора області, старшого радника юстиції Олексія Смирнова, прокуратурою області здійснюється процесуальне керівництво в чотирьох кримінальних провадженнях за фактом видобутку палива за частиною другою статті 240 Кримінального кодексу України та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, пов’язаним з цією діяльністю, за частиною другою статті 209 Кримінального кодексу України.
— Наразі активно проводяться слідчі процесуальні дії, допитано низку свідків, які були на місці злочину, водіїв цих транспортних засобів, здійснюються заходи для встановлення організаторів злочину. Звичайно, що таку справу неможна організувати «просто з лопатою». Це був видобуток у промислових масштабах, — розповідає Олексій Смирнов. — Розслідування триває з червня поточного року. Деякі копальні, що вже відпрацювали свій ресурс, були зафіксовані ще минулого року. На жаль, тоді не вдалось встановити осіб, які вели цей незаконний видобуток, і зафіксувати наявність вугілля, оскільки його встигли вивезти.
Цього року правоохоронцям вдалося затримати і транспорт, і вугільну масу. В «копанці» поблизу селища Мирна Долина знайдено приблизно 500 тонн вугілля та техніку, а біля селища Нижнє Попаснянського району — 300 тонн гірничої маси. Тут були дійсно «копанки», або як їх ще називають «нори», бо видобуток вугілля здійснювався закритим стволовим способом, а не кар’єрним, як біля желатинового заводу. До речі, Нижнє розташовано зовсім близько від фронту. Та це зловмисників не зупиняє.
— Для ефективнішого та професійнішого розслідування досудове слідство передано від місцевих у підрозділи обласного підпорядкування — слідчим підрозділам Національної поліції та ДФС, а прокуратура області, відповідно, здійснює процесуальне керівництво. Ми дуже відповідально ставимося до розслідування та розкриття цих резонансних проваджень, — розповідає Олексій Смирнов. — Наразі слідчими призначено дослідження розміру виходів гірничої маси, пошкодження ґрунту, збитків, завданих екології, надрам. Треба викрити не тільки тих, хто сидів за кермом екскаватора, а й усе коло причетних до цієї справи, знайти саме організаторів, встановити увесь ланцюжок — як усе організовувалося, як планувалося легалізувати та реалізовувати видобуте вугілля. Ми розслідуємо це системно і комплексно. Хочу наголосити, що нині, завдяки принциповій позиції прокуратури та виконання більшості слідчих дій процесуальними керівниками, нам вдалося головне — зупинили незаконний видобуток вугілля.
Посилаючись на таємницю слідства, прокурор поки що не називає деталі, які цікавлять журналістів. Скажімо, куди йшло те вугілля, яке злодії встигли викопати та реалізувати? Чи є попит на нелегальне вугілля і з боку кого? Не зміг прокурор і назвати фірми, які перевіряються на причетність. Відомо лише, що паралельно з розшуком та встановленням осіб, які вчинили цей злочин, арештоване вугілля готується для передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів. Після його реалізації кошти будуть перераховані в державний бюджет. А всього вилучено і за рішенням суду заарештовано понад 2 тисячі тонн вугілля.
Луганська область.
На знімку: у таких кар’єрах видобувають вугілля.
Фото надано прес-службою прокуратури Луганської області.
ТИМ ЧАСОМ
Не знищувати, а зберегти геологічну пам’ятку
Лисичанська міська рада спрямувала звернення до Мінекології та природних ресурсів щодо скасування статусу геологічної пам’ятки державного значення «Конгресів яр», що розташована на її території.
Оголення зони Північно-Донецької насуву — «Конгресів яр» — на частині природно-заповідного фонду Луганщини вважається унікальним. Тут спостерігаються палеозой-мезозойські шари середньокам’яновугільного періоду з великими кутами падіння і тріаси глини з кутами зворотного падіння, що перебувають у тектонічному контакті з відкладеннями верхньокрейдового та палеогенового періоду. Охорона пам’ятки передбачена розпорядженням Ради Міністрів УРСР 1975 року. Об’єкт має велике науково-пізнавальне значення.
Державна екологічна інспекція в Луганській області провела перевірку і встановила, що «Конгресів яр» нині перебуває у дуже занедбаному стані. Він майже засипаний глиною, схили та дно заросли бур’янами, чагарниками і деревами, частина засмічена побутовими та будівельними відходами. Оголення, які мають геологічну цінність, не охороняються. Фактично пам’ятник природи знищено. Інспекція вважає, що Лисичанська міськрада повинна виправити ситуацію і вжити заходів щодо збереження унікального об’єкта природи, а не скасовувати статус геологічної пам’ятки державного значення. Матеріали перевірки передано в правоохоронні органи.
