У Сєверодонецьку триває реалізація міжнародного проекту «Музику чути крізь стіни», який став для Луганщини просто унікальним. На сцені Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру буде поставлена опера «Дон Жуан» Моцарта, в якій задіяні оперні співаки, музиканти та режисери з Німеччини, Латвії, Польщі, Білорусі, Вірменії та України. Одну з головних ролей — донни Ельвіри — виконує співачка із Німеччини Ясмін Етезадзаде (на знімку).

До проекту її запросив керівник культурологічного об’єднання «VladOpera e. V.» німецький продюсер і режисер Петер Шварц. Минулого року він вже працював у Сєверодонецьку, поставивши з місцевим театром виставу «Байки Сєвєра» про життя переселенців, а нині мав більш масштабний намір — здійснити повноцінну оперну постановку, якої на Луганщині ніколи не ставили. Ясмін зацікавилась пропозицією.
— Ми дуже довго говорили про ситуацію в Україні, і мені, якщо чесно, було важливо самій в усьому розібратися: що тут відбувається насправді і чому? — розповідає співачка. — До цього я ніколи не була в Україні і подумала, що проект стане для мене доброю нагодою познайомитися з місцевими жителями, які розкажуть мені всю правду про події на сході України. Взагалі ми сьогодні живемо в світі, де творять багато зла, і я кожен день думаю: чи нормально це, що ми займаємося мистецтвом, коли в якихось країнах триває війна? Петер сказав мені, що, можливо, коли я візьму участь у цьому проекті, то зможу дати щось добре людям тієї території, де зараз йде війна. Своєю акторською грою, своїм голосом. Мистецтво дає комунікації, можливість для спілкування. У нашій творчій групі актори з різних країн, різних регіонів України. Нам приємно разом працювати, проводити вільний час. І цей проект теж може подарувати людям надію і позитивні емоції.
Роль Ельвіри для співачки не нова. Вона вже брала участь у двох постановках «Дон Жуана» — обидві відбувалися в Німеччині. Але та Ельвіра, яку Ясмін незабаром покаже українському глядачеві, зовсім не схожа на попередніх.
— Тут, у Сєверодонецьку, ми зовсім по-іншому вибудовуємо персонаж, ніж раніше. У Німеччині в першій дії опери Ельвіра представлена тільки... комедійною. Вона постійно курить, п’є... Вона розбита, сумна або нестримно весела. Така цікава фурія. А в другій дії уже показано її серце, героїня стає такою... справжньою. У Німеччині обидві постановки ставив один і той же режисер, тому, можливо, ці дві Ельвіри були між собою схожі. У нинішній виставі Ельвіра дуже глибока, справжня. Це зовсім інша акторська техніка. У Німеччині режисери (у всякому разі, в тих постановках, де я була задіяна) хотіли, щоб я трохи перегравала, щоб мій персонаж був дещо комічним. Це, звичайно, кумедно, але не глибоко. Тут ми намагаємося шукати справжні почуття і наповнювати ними героїв, тому мені цікаво працювати з такою аутентичною роллю.
Три останні роки Ясмін була зайнята в театрі Ростока, але пішла звідти, бо не подобалися партії, які вона там виконувала. Ролі були нецікавими. Хотілося, наприклад, виконувати партію принцеси Еболі в опері «Дон Карлос» Верді, працювати з операми Штрауса і Вагнера. Словом, грати серйозних драматичних персонажів. Роль Ельвіри в «Дон Жуані» — це саме те, що їй до душі. На схід України вона поїхала без будь-якого страху із приводу того, що тут тривають бойові дії, хоча деякі її колеги на запрошення Шварца відповіли відмовою, побоюючись за своє життя в зоні конфлікту. Ясмін не лише не злякалась, а навпаки — висловила бажання побувати у прифронтовій зоні і поспілкуватися з населенням.
Разом із Петером Шварцом оперна співачка поїхала у Попасну, що розташована в зоні лінії розмежування, і виступила в районній дитячій школі мистецтв. Під час зустрічі Ясмін Етезадзаде, куратор проекту Петер Шварц та директор Сєверодонецького коледжу культури і мистецтв Марина Яворська розповіли присутнім про ідею виникнення проекту, його учасників, етапи підготовки та остаточну реалізацію. Характеристики своєї героїні Ясмін супроводжувала аріями з опери «Дон Жуан» у супроводі фортепіано. А наостанок між глядачами та учасниками проекту відбулося живе спілкування.
До речі, ідея проекту «Музику чути крізь стіни» народилась у керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Юрія Гарбуза під час його спілкування з людьми, котрі стояли у черзі на пункті пропуску у Станиці Луганській.
— Я хотів зібрати в зоні АТО музикантів з усього світу і поговорити про ціну миру. Про те, як могла виникнути стіна між двома частинами області, в яких немає ні політичних, ні релігійних протиріч між людьми. З цими думками я звернувся до Петера Шварца, керівника культурологічної організації «VladOpera e. V.», а вже він запропонував здійснити конкретну постановку опери Моцарта, — розповів Юрій Гарбуз.
На думку режисера-постановника оперної вистави Торстена Келле, теми, над якими Моцарт розмірковував два століття тому, актуальні й сьогодні, а стан справ у суспільстві за часів Дон Жуана цілком може бути співвідносним із ситуацією в сучасній Україні, коли люди мріють про інший спосіб життя, про інші любовні стосунки, про інші суспільні структури.
Прем’єра опери триватиме чотири дні — 28 та 30 серпня, а також 1—2 вересня. В останній день її транслюватимуть на великий екран на головній площі міста.

Павло ВОРОНЦОВ.
Фото надано прес-службою проекту «Музику чути крізь стіни».

Луганська область.