Минулого навчального року на Хмельниччині працювало півтора десятка опорних закладів освіти з 21 філією. За попередньою інформацією структурних підрозділів з питань освіти районних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з першого вересня планується створити ще 19 таких закладів.

Ці кроки влада вважає успішними на шляху реформування шкільної освіти і поліпшення якості освітніх послуг. Чи згодні з цим ті, хто отримує ці послуги?

За святковим фасадом відкритих опорних шкіл стоїть непривабливий бік цього процесу: зупиняють роботу, а то й просто закриваються невеликі, а часом і не такі вже й маленькі, сільські школи. В обласному управлінні освіти переконують: усе це тільки на користь тамтешніх школярів. А от у шести селах Хмельницького району думають зовсім по-іншому.

Ще на весні у Лісовогринівецькій сільській раді прийняли рішення про створення опорного закладу освіти. Ним мала стати загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів із села Стуфчинці. До неї хочуть приєднати 5—9 класи з Аркадіївців, Гнатівців, Печесьок, Терешівців та Шпичинців. Натомість у селах знижається ступінь шкіл, а подекуди вони просто закриваються. І не всіх це втішає.

Учителі в тривозі, бо директори вже попередили їх про звільнення через реорганізацію. А батьки учнів Гнатівської школи подали позов до суду, виступаючи проти закриття своєї школи. Наполягають, що сільрада прийняла рішення без обговорення з громадськістю, а тому незаконно. У селі залишається лише дитсадок. І це, на думку позивачів, суперечить інтересам їхніх дітей.

Проблема ще й у тому, що хоча всі села і розташовані поблизу обласного центру, проте відстані між ними чималі. А тепер виходить, що у Стуфчинцях та Лісових Гринівцях, діти з яких і без того мають можливість навчатись у міських закладах, оскільки села розташовані просто на порозі обласного центру, матимуть свої ліцеї. Зате школярам із тих же Гнатівців доведеться щодня долати відстань до опорного закладу у 26 кілометрів через п’ять сіл.

Щоб трохи скоротити маршрут, у сільраді обіцяють висипати щебенем польову дорогу між Тиранівкою та Стуфчинцями. Мовляв, так шкільний автобус не виїжджатиме на завантажену автотрасу, та й відстань скоротиться на чотири кілометри. Та обіцянка мало тішить батьків. Кажуть, поки що немає ще ні дороги, ні шкільного автобуса. А новий навчальний рік уже зовсім близько.

Мало того, в селі запитують: для чого дітей кудись везти, коли і їхня школа може прийняти сусідів. Гарне приміщення, хороше опалення, повноцінні класи, своя їдальня, спортивний зал і навіть власний шкільний автобус — для чого все це відкидати, реорганізовувати, зупиняти?

Лідери зі скорочення

Школа і справді хороша. Та й батьки цілком задоволені тим рівнем знань, що отримували в ній їхні діти. Але ці твердження не збігаються ані з державною освітянською стратегією, ані з тактикою облуправління освіти. А врешті-решт усе впирається в можливості фінансування.

Не тільки згадана невелика школа, а й взагалі сільська шкільна мережа Хмельниччини надзвичайно «некомфортна» в цьому плані. Тому оптимізація вкрай актуальна для місцевої влади. До середини липня в області вже було реорганізовано шляхом приєднання та пониження ступеня 41 заклад загальної середньої освіти. Паралельно органи місцевого самоврядування прийняли рішення про ліквідацію діяльності 14 закладів, зупинено діяльність одного. А водночас ухвалювались рішення про створення десяти опорних закладів освіти. Серед них і той, що у Хмельницькому районі.
Загалом Хмельниччина разом із Тернопільщиною та Житомирщиною опинилась у трійці лідерів, де громади найбільше скорочуватимуть навчальні заклади. Але чи справді тут є, чим пишатися?

Не так важлива оцінка, як освітянська гривня

Шкільні оцінки, котрі раніше були мірилом успіхів кожного учня, тепер відходять у минуле. Зате на першому плані — концепція про високу якість освіти і... кількість грошей, що припадає на кожного школяра. Саме останнє і визначає розмір субвенції. Тож наповнюваність класів і кількість грошей перебувають у прямій залежності.

Виявилося, що на Хмельниччині тільки в десяти ОТГ наповнюваність відповідає розрахункам та нормативам. Ще десяток громад має загальноосвітні заклади з відносною відповідністю. Зате ще майже у двох десятках громад зафіксовано невідповідність.

І це означає, що тамтешні школи рано чи пізно мають потрапити під оптимізацію.

На початок липня органи місцевого самоврядування Хмельниччини прийняли рішення про створення ще десяти опорних закладів освіти. І теоретично це означає, що місцеві жителі погодились із таким рішенням, і все відбулося згідно із законом.

Але на практиці до ідеалу далеко.

Феміда скасувала непродуману реорганізацію

Хмельницький окружний адміністративний суд, розглянувши адміністративну справу за позовом голови батьківського комітету Лісовогринівецької школи, вирішив визнати протиправним та скасувати рішення сесії сільської ради про створення та перейменування опорного закладу і його філії. Виявляється, порушення почалися з самого першого кроку, коли селищна рада не дотрималась регламенту і не внесла згадане питання до порядку денного сесії. Після того проект рішення не був оприлюднений в установлений законодавством строк, оскільки він ще доопрацьовувався та погоджувався із обласним департаментом освіти і науки.

Саме ці порушення дали можливість суду скасувати рішення про реорганізацію школи. Позивачі святкують маленьку перемогу. Але це зовсім не означає, що навчальний заклад вистоїть. До початку нового навчального року залишилось так мало часу, але й досі невідомо, чи пролунає там традиційний перший дзвоник.

Хмельницька область.