Відповісти на це запитання учора в Києві намагалися авторитетні експерти «Фінансового клубу» — заступник голови Нацбанку Олег Чурій, голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов та начальник управління казначейства банку «Форвард» Наталія Шишацька.
Загалом, на їхню думку, у вересні різких стрибків на валютному ринку не очікується, як і навряд чи справдиться прогноз у 40—42 грн за долар, натомість продовжаться валютні коливання. Але якими б обізнаними фінансисти не були, вони визнають, що не можуть врахувати усіх чинників, що впливають на гривню.
Утім, кілька важливих роз’яснень експерти усе-таки дали. По-перше, Олег Чурій нагадав, що останні три з половиною року курс гривні є плаваючим. Тобто Нацбанк не витрачає усіх наявних у нього ресурсів для того, аби втримати національну валюту, як це було у часи, коли долар був по вісім. «З 2011-го по 2014 рік на утримання такого курсу було витрачено 40 мільярдів доларів, що у підсумку призвело лише до зростання боргів», — пояснив заступник голови НБУ. Нині регулятор лише захищає гривню від коливань, запевнив Олег Чурій. Також він нагадав, що гривня є сезонною валютою. Відповідно, навесні вона міцніє, а восени — втрачає позиції. Й така тенденція спостерігається протягом останніх трьох років. Водночас населення, коли бачить, що цифри в обмінниках повзуть догори, починає панікувати, згадуючи попередні кризи, коли девальвація гривні була одним із важливих сигналів чергової економічної кризи. До плаваючого курсу й сезонності національної валюти у нас ще не призвичаїлися. За спостереженням експертів, люди найчастіше продають гривню тоді, коли вона на валютному ринку падає, й купують тоді, коли зростає. Тобто не лише втрачають зароблені гроші, а ще й підігрівають панічні настрої.
По-друге, важливим чинником для стабілізації валютного ринку стане отримання траншу від МВФ. За словами Олега Чурія, сам факт, що місія фонду оголосила про свій приїзд до Києва 6 вересня, підвищує шанси на отримання 2 мільярдів доларів траншу. У НБУ наголошують, що продовження співпраці з МВФ відкриває дорогу до співробітництва і з іншими нашими міжнародними партнерами. Так, до кінця року планується позичити у Світового банку та Європейської комісії ще майже 1,5 млрд доларів та вийти на ринок євробондів.
На думку експертів, співпраця з МВФ потрібна й тому, що вона дає можливість залучати недорогі фінансові ресурси на зовнішніх ринках, які нині складно отримати країнам, що розвиваються. Нині економіка США повністю подолала кризу й розвивається, активно приваблюючи інвестиції, тому менш розвинутим країнам запозичення коштують дедалі дорожче, пояснив Сергій Мамедов. На його думку, саме брак доступних фінансових ресурсів найближчим часом стане одним із головних викликів для української економіки, яка своєю чергою й визначає курс гривні.