Таким є девіз Oceanman -- грандіозного міжнародного проекту із плавання на відкритій воді, черговий етап якого 8 і 9 вересня відбудеться в Одесі.

 

Oceanman Odessa -- це перші в історії України змагання світового рівня з плавання на відкритій воді. Вони стали можливими в нас завдяки ініціативі ГО Української федерації "Здоровий спосіб життя" та її президенту, чемпіонці світу з плавання, Власті Шовковській.

 

На знімках:

 

Логотип Oceanman Odessa.

 

Власта Шовковська.

 

Власта Шовковська з українським прапором, з котрим не розлучається на жодних змаганнях вже 5 років поспіль.

 

2016 рік. Змагання "Граф Монте-Крісто" у Франції. Шовковська -- чемпіонка світу у своїй віковій категорії на дистанції у 2 км.

 

Фото надані
ГО Української федерації "Здоровий спосіб життя".

 

Власта -- єдина українка, яка здобула перемогу на змаганнях такого масштабу. Це сталося 2016 року в іспанському місті Бенідорм, де вона першою подолала 5 км дистанції у своїй віковій категорії. І саме тоді, у статусі чемпіонки світу, Шовковська загорілася ідеєю привезти етап Oceanman в Україну, а саме в улюблену Одесу.

 

Про те, як вдалося втілити такий грандіозний задум світового рівня, про деталі змагань та підготовки до них ми говоримо з їхньою організаторкою та натхненницею.

 

Цей міжнародний проект стартував у 2015 році. І якщо спочатку змагання проходили лише в Іспанії та Італії, то вже 2016-го кількість етапів-стартів збільшилася, а відповідно й розширилося коло країн, які їх приймають. Із 2018 року Україна також у цьому колі. У нашій Одесі відбуватиметься сьомий етап цьогорічних запливів Oceanman, розповідає пані Власта. Попередні проходили в Іспанії, Росії, Італії, Греції, Мексиці, 2 вересня змагання стартують у Швейцарії, 8 та 9 вересня -- в Україні, 20--21 жовтня -- знову в Іспанії, фінал відбудеться в Дубаї. І завжди змагання проходять у неймовірних за своєю красою місцях, зокрема в Путраджайї й на озері Орта, на Карибському та Середземному морях, на Тихому океані. А тепер серед цих місць одеський Ланжерон!

 

"Мріяла привезти змагання в Одесу"

 

-- Пані Власто, як Вам вдалося привезти Oceanman в Одесу?

 

-- Важко було оформити самі змагання. Ми зіткнулися з тим, що досі, за всі роки незалежної України, спортивна франшиза жодного разу не була куплена. Довелося самим робити документи, займатися юридичними питаннями, працювати з фіскальною службою. Ніхто не знав, як це має бути оформлено. Тепер прецедент є. Наступній компанії, яка захоче купити спортивну франшизу, буде легше.

 

Найстрашнішим після покупки франшизи було приїхати до Одеси -- уже не з пропозицією спробувати провести змагання, а з готовим пакетом документів. Адже я нікому не говорила, що хочу це зробити, не проводила жодних переговорів. Тому для мене дивовижною виявилася перша зустріч із міським головою, коли він сказав: "Це неймовірно! Ти робиш такі класні подарунки, ділишся радістю і щастям для нашого міста".

 

Я дуже хотіла Одесу, у мене тато звідти, для мене вона -- рідне місто. Думала, якщо й будуть ці змагання в Україні, то першим містом має стати саме Одеса. Я не почула з боку міської адміністрації жодного слова "ні". Місто зробило все. Навіть завдяки всім своїм друзям, моїм можливостям я б не змогла впоратися, якби не було такої підтримки. Цікава історія, що сам пан Труханов і його друзі плавають, дуже багато працівників міськадміністрації теж захоплюються плаванням. Тому, коли вони почули про такі змагання, то сказали, що зроблять усе, що потрібно.

 

"Українці вже побили рекорд змагань"

 

-- Наскільки високий інтерес до змагань?

 

-- Це буде свято. У перший тиждень, коли відкрилася реєстрація, ми побили рекорд Oceanman -- так швидко ніде не продавалися слоти, як на Одесу. Ну, звичайно ж, у першій хвилі були українці, які сказали, що попливуть, підтримають. І це дуже важливо. Бо справа така: якщо ми не впораємося в Одесі, нам більше нічого не дадуть. Навіть коли ми захочемо ще щось купити і пропонуватимемо більше грошей за франшизу, ніж просять, -- нам її не дадуть. Скажуть, що ми не провели на належному рівні змагання. Зараз реєстрація закрита на 70--80%. Це круто. Про це повинні знати і залишити це право щороку проводити Oceanman в Одесі. Я дуже радію, що в нас є учасники з 8 країн -- із Франції, Ізраїлю, Іспанії, Молдови, Казахстану, навіть є хлопці з Росії, яким ми робимо окремі запрошення, і вони теж можуть брати участь у змаганнях.

 

-- На які дистанції будуть запливи і що необхідно мати плавцям?

 

-- Обов'язково повинні бути дві довідки. Перша -- від тренера про те, що ви вмієте плавати й у вас хороша підготовка. Адже ми говоримо про дистанції на 10 км, 5 км й у спринті -- на 2 км. Це офіційні дистанції Oceanman, вони заявлені і в наших змаганнях. Друга довідка -- від лікаря про те, що у вас усе гаразд зі здоров'ям. Не потрібно надавати аналіз крові тощо, просто потрібна довідка, де написано, що у вас здорове серце, хороша кардіограма, і ви готові виступати на таких змаганнях.

 

-- Чи обов'язково мати гідрокостюм?

 

-- На дистанції в 10 км обов'язково. Хоч змагання проходитимуть 8--9 вересня, але дистанція довга, і щоб не було переохолодження, гідрокостюм на 10 км обов'язковий. На 5 км -- бажаний. Адже ми пливемо не вздовж берега -- ми йдемо вглиб моря, а там вода прохолодніша.

 

-- А міні-буї -- чи можна буде їх купити на старті?

 

-- Ми зараз ведемо переговори з компаніями, які їх нададуть. Міні-буй повинен бути в стартовому пакеті всіх учасників, які плистимуть 10 км. На 5 км він не обов'язковий. Його можна буде купити в спортивному таборі на пляжі Ланжерон.

 

-- А як щодо страховки? Вона обов'язкова?

 

-- Так. Кожен спортсмен її отримає. Це вже проблема організаторів, тобто моя. Ви отримаєте страховку в стартових пакетах за день до старту.

 

"Пливемо заради мрії 7-річного Володі"

 

-- Уперше на подібних стартах на Oceanman Odessa буде благодійний заплив. Розкажіть, заради чого він організований?

 

-- Так, це буде вперше на стартах Oceanman. Ми шукали історію. Історія повинна бути хорошою, доброю, зрозумілою. Ми знайшли хлопчика Вову. У нього прогресує атрофія м'язів. Він був здоровою дитиною, зараз йому 7 років, а в 5 почалася ця хвороба.

 

Хлопчисько світлий і добрий. Він дуже хоче вчитися. Мама щодня носить його в школу на руках. У них немає можливості купити інвалідний візок, щоб Вова їздив у школу. Він дуже позитивний. У нього є дві подружки, які його захищають. Вова хоче стати програмістом. Вони дуже хочуть, щоб у нього була можливість займатися он-лайн.

 

І ми вирішили плисти заради цього хлопця. Щоб дати йому змогу відвідувати школу. Ми купимо йому комп'ютер, проведемо Інтернет. Думаю, тим, хто плистиме в суботу, не буде складно пропливти 1 км за цього хлопця в неділю. Упевнена, у нас усе вийде.

 

Благодійний заплив -- не лімітований за кількістю учасників. Можна навіть зареєструватися і не плисти, це по секрету вам скажу. Ми обнадіяли маму. У нас уже є макет візка, який буде зроблений спеціально для Вови, і мамі буде легше, тому що хлопець росте. Ми приїдемо з подарунками до нього потім. Я думаю, знайдеться багато хлопців, які з ним займатимуться -- програмісти, айтішники. І ще Вова дуже хоче в Париж, у Діснейленд. Щойно він освоїть пересування на візку, ми обов'язково повеземо його в Париж.

 

-- Хто з відомих плавців у команді Oceanman?

 

-- Олег Лісогор, мій друг, тренер. Приголомшлива людина. Він спортивний директор змагань. Ще Оля Береснєва -- технічний директор змагань. Ніхто, крім Олі, не має такої кількості досягнень у плаванні на відкритій воді. Вона -- чемпіонка чемпіонів. Для неї 5--10 км -- це ніщо, порівняно з її 20--25 км. А для мене це фантастика, адже я розумію, що це 5 разів по 5 км. А я завжди плаваю тільки по 5 км. Тут її досвід, вплив безцінні.

Хлопці допомагають. Я не можу змусити Олега Лісогора плисти довгу дистанцію. Для нього не зрозуміло, що таке 5--10 км. Навіть коли ми тренуємося, він говорить: "Коли ти впадеш у свою циклічність, я засинаю на борту. Я не розумію, як можна так довго і повільно плавати". А для мене дивовижні його результати на 50--100 метрів. Як можна так швидко пливти?

 

Також буде Сергій Бреус. А також ще багато професійних плавців, які зараз працюють у статусі тренерів, мають своїх підопічних.

 

"Після перших змагань думала: "Більше ніколи!"

 

-- Залишився всього тиждень до старту. Як учасники готуються -- який режим тренування, харчування?

 

-- Важке питання. Потрібно мати велике бажання. Час, щоб ходити на тренування. Я теж працюю, але знаю, що багато людей плавають перед роботою -- о пів на сьому, о 7-й ранку. Але я не кажу про тих, хто плаває з качечкою. Давайте не будемо ризикувати. Готуйтеся на наступний рік.

 

Я знаю, що в мого сина є величезне бажання. У нього травма плеча, і вже призначена операція, але після старту Oceanman. Але він сказав: "Мама, я готувався і пропливу". Він готувався 6--7 місяців. Тобто підготовка до запливу на відкритій воді, і не важливо, на яку дистанцію, -- мінімум півроку. Не можна ризикувати за 2--3 місяці навчитися плавати. Давайте будемо поступальними у своїх діях, і нестимемо відповідальність за те, що ми робимо. Якщо ви вмієте плавати, робите це добре, отримуєте насолоду -- ласкаво просимо. Серед моїх знайомих багато професійних хлопців, які плавають у басейнах, вони запитують: а як це? Кажу: почніть із маленьких дистанцій. Для першого разу завжди добре починати зі спринту на 2 км, щоб отримати задоволення.

 

Моя перша дистанція була на "Граф Монте-Крісто" у Франції -- 2 км. Я потрапила в шторм, хрестилася, молилася і говорила, що більше ніколи ні за що не попливу. Притому, що я вміла плавати! Бо тренер мені говорив: "Ти будеш плисти, це буде красиво, отримуватимеш задоволення від красивої хвилі, красивого берега..." Нічого цього я не бачила. Мене кидало на хвилях, носило всім морем і, коли я потрапила в отвір воріт, сказала -- ніколи більше! Але потім заспокоїлася, опанувала себе і плаваю далі. Тобто до всього потрібно походити відповідально. А їсти можна все, що ви хочете. Дотримуйтесь питного режиму і не вживайте спиртних напоїв хоча б за ніч до старту.

 

-- Є різниця -- тренуватися в Дніпрі або в морі?

 

-- Плавати в Дніпрі, мені здається, складніше. Немає такої швидкості хвилі, як у морі. Там приємно, вода чистіша, і її сила швидше вас несе. Сама природа допомагає плисти. Якщо в Дніпрі хвиля невелика, вам доводиться гребти.

 

"Медалі отримають усі!"

 

-- Який вигляд матимуть медалі, і чи всі учасники їх отримають?

 

-- Медалі дуже красиві. Ми зберегли логотип Oceanman, але додали одеський елемент. Усім, хто фінішує, дістануться медалі. Такі правила. Я думаю, що це перемога над собою, у першу чергу, і подяку за старання, які спортсмен виявив у підготовці до старту, отримають усі без винятку. Найкращі із чоловіків і жінок у своїх вікових категоріях піднімуться на п'єдестал й отримають ще одні медалі.

 

Буде дитячий заплив. Дітки теж отримають медальки. Є естафети. У нас такий великий медальний фонд! А ті, хто братиме участь у благодійному запливі, отримають іменні грамоти про те, що вони зробили добру справу для Вови.

 

Є деякі фішки, які ми зробимо вперше в Україні, але не хочеться розкривати всі таємниці. Думаю, ми зуміємо здивувати людей. Звичайно, помилки будуть. Але технічна група готова. Спасибі місту за допомогу. Без них мені б довелося самій з Олею Береснєвою плавати на каяках і охороняти заплив уздовж Одеси. Не забувайте, що це велике курортне місто, і на воді буде стовідсоткова безпека для учасників -- це я можу гарантувати.

 

Природно, в Одесі є куди піти. У нас буде вечірка. Можливо, будемо продавати квитки безпосередньо в спортивному містечку, щоб розуміти, чи будуть у нас гості. Хочемо її зробити безпосередньо на пляжі Ланжерон. Приходьте!

 

-- Чи матимуть доступ на пляж прості відпочивальники?

 

-- Звичайно. Пляж буде відкритий для всіх. Стартову частину обгородять, туди допускатимуться спортсмени, які готуються до старту. Щоб група із 300 осіб, яка братиме участь у кожному запливі, спокійно підготувала окуляри, одягла шапочки, прив'язала буйки і вийшла на старт. Там же будуть і судді. Решта ж пляжу -- у вільному доступі.

 

Так само хочу подякувати за те, що нам надали велику парковку для учасників змагань. Інформація про те, де вони можуть залишити машину, оселиться розіслана всім учасникам.

 

-- У запливі час лімітовано. Якщо не вкладаєшся у свій час -- медаль даватимуть?

 

-- Ні. Якщо чесно, медалі готові для всіх учасників. Ми ж зараз не можемо сказати -- скільки фінішує. Не переживайте, супроводжуватимуть заплив каяки з професійними тренерами, плавцями. Якщо щось трапляється, за міжнародними правилами, знімаєте шапочку, піднімаєте руку, і вас забирають та привозять на берег. Але ми такий час прописали, що я навіть не знаю, як можна не вкластися.

 

-- Чи має Oceanman Odessa якусь пам'ятну сувенірну продукцію?

 

-- Аякже! При реєстрації кожному спортсмену дадуть рюкзак, в якому буде футболка, шапочка. Були розроблені спеціальні макети. Ті, хто не пливе, зможуть усе це купити. І в міста проситимемо їхні сувеніри. Вони ж теж повинні проявити себе і показати, що Одеса -- славне місто.

 

"Для мене це -- любов"

 

-- Чи є у вас якісь особисті символічні ритуали перед змаганнями?

 

-- Так, є. Намагаюся в тому місці, де стартую, а це різні місця в Європі (занедбані бухти, селища), знайти церкву і прошу просто допомогти фінішувати. Ніколи не прошу дати мені золото. Коли пливу, я завжди пам'ятаю, що мене чекають на березі. Це найважливіше. Я дуже прошу всіх людей, які залишаються на березі, бути уважними до нас, думати про нас і чекати нашого повернення. І коли ти втомлюєшся на дистанції, і бачиш український прапор -- ти пливеш на нього, розумієш, що там тебе чекають, обіймуть. Ось для мене це -- ритуал. Я вже 5 рік вожу із собою той самий український прапор. Для мене це любов.

 

Відповідаючи на запитання, як виникло таке її захоплення, пані Власта говорить, що плавання на відкритій воді -- це також її любов. Вона не претендує на заслуги справжніх спортсменів, ніколи не каже, що є професіоналом, називає себе аматором: "Я людина басейнова, із 6 років плаваю в басейні. Але коли в мене з'явилася можливість спробувати плавати на відкритій воді, то побачила, що це не зовсім традиційні змагання. Це свято для людей від 16 до 116 років. Не обов'язково плавати, як Олег Лісогор або Денис Силантьєв -- потрібно просто вміти впевнено триматися на воді. Це змагання для душі, для особистих досягнень. Це свято спорту. Те, чого в Україні не вистачає для звичайних людей. Коли нам стає 30+, ми теж хочемо десь себе проявити. Ми не всі стали чемпіонами, великим дослідниками, не реалізували якісь свої дитячі мрії. А ось такі змагання для любителів дають змогу нам стати для себе ж героями, досягати цілей і мати чудову форму. Я хочу, щоб в Україні мої співвітчизники були щасливі, приходячи на такі запливи".