Луганщина не може, як, скажімо, сусідня Донецька область, фінансувати великі проекти в сільському господарстві, оскільки ситуація в її бюджеті дуже складна. На що розраховує регіон, так це на державну підтримку. І вона цілком реальна. Але, як не парадоксально, селяни не поспішають нею скористатись.
На Луганщині у виробництві молока — повільний спад. А майже 72 відсотки корів утримують у домашніх господарствах. Не сприяє розвитку галузі, насамперед, дуже низька закупівельна ціна на молоко — 4—4,2 грн за літр, а вищий сорт фермерські господарства краю здають у кращому разі по 8,5 грн. Порівняно з іншими регіонами країни — це небагато. До того ж мало й переробних підприємств. Хоча після окупації частини території область перетворилась з промислового регіону в сільськогосподарський, тут усього чотири переробні заводи. Причому потужно з них працюють лише два — Марківський сирзавод та Біловодський маслозавод. Ці підприємства існують давно, модернізують свої потужності, вкладаючи власні кошти і користуючись програмами міжнародної технічної допомоги. Щодо нових об’єктів, то цьогоріч можна очікувати лише на відкриття молокозаводу в Троїцькому районі.
Водночас у краї від початку року з’явилися п’ять молочних кооперативів — у Кремінському, Станично-Луганському, Біловодському, Сватівському та Троїцькому районах. І відтепер Департамент агропромислового розвитку облдержадміністрації ставить собі за мету допомогти селянам у реалізації молока. Наразі спеціалісти департаменту розпочали другий цикл виїзних виробничих нарад по всіх територіях з відвідання, насамперед, переробних підприємств.
— Сьогодні ми працюємо з ними дуже щільно. Спілкуємось, розповідаємо про державні програми, бо, на жаль, інформація про них надходить дуже повільно — і до переробників, і до фермерських господарств, і до самого населення. Та навіть коли вони і мають цю інформацію, то не знають, як нею користуватись, що треба насамперед робити, — розповідає директор Департаменту агропромислового розвитку ОДА Лариса Бичкова. — Наприклад, 22 фермерські господарства, які подавали заявки до 1 серпня, вже отримали 3 млн 938 тис. грн спеціальної бюджетної дотації на утримання корів. Спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняка (а ми основний акцент робимо на підтримці саме домогосподарств), на жаль, потужно не спрацювала. Ми зараз вирівнюємо ситуацію і очікуємо десь до 7 тисяч виплат на молодняк. На обласну програму з компенсації доїльних установок виділено
1 млн 30 тис. грн. Отримали 70 заявок і всі вони задоволені — виплачено 350 тис. грн (по 5 тис. грн на кожен доїльний апарат). «Сарафанне» радіо розносить цю інформацію, і охочих скористатись програмою стає більше. Ми оплачуємо доїльні апарати й тим, хто купив їх минулого року. Але бачимо, що в основному заявники придбали обладнання лише нещодавно. Тобто інтерес до тваринництва є.
За словами Лариси Бичкової, до переходу на нові стандарти на молоко селяни області не готові ні ментально, ні технічно. Наприклад, заготівельники розповідають, що приймають молоко таке брудне, що його доводиться проціджувати через три фільтри. Зазвичай фільтри можуть використовуватись до місяця, але якщо молоко брудне, вони витримують у кращому разі десять днів. А забруднене молоко не може коштувати навіть 8 грн за літр. Крім того, потрібні нормальні юридичні відносини між заготівельниками і здавачами молока, а не просто зошит з прізвищами. А оскільки права чітко не оговорені, не закріплені на папері, то жодної відповідальності одна перед одною сторони не несуть.
— Як у такому разі влада може втрутитись і на юридичному рівні відстоювати інтереси селян? На жаль, це зробити дуже важко, — зазначає Лариса Бичкова. — Ми, звичайно, втручаємось в конфліктні ситуації, підключаємо податкову службу, поліцію тощо. Це, зрозуміло, тривалий процес, але він є частиною нашої роботи, яка допомагає навести лад у галузі.
Луганська область.
