Парламентська хроніка
Ранкове засідання 19 вересня

Зранку в сесійній залі зареєструвалися 358 народних депутатів. Відкриваючи ранкове засідання, Голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що Сенат США ухвалив проект бюджету Пентагону на 2019 рік, в якому передбачено збільшення безпекової допомоги Україні до 250 млн дол. США. «Це на 50 мільйонів більше, ніж у бюджеті минулого року», — додав глава парламенту. «Щиро дякую нашим союзникам, нашим колегам і однодумцям у США за підтримку України. Ми всі усвідомлюємо, що боротьба в Україні проти російського агресора — це не лише боротьба за українську державу, це боротьба за майбутнє всього вільного світу», — наголосив А. Парубій. 

Мустафа Джемілєв, Рефат Чубаров.

 

Олег Лаврик, Олег Березюк, Єгор Соболєв.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

 

Перейшовши до розгляду питань порядку денного, народні депутати обговорили проект закону про ратифікацію Угоди про фінансування Дунайської транснаціональної програми (Interreg V-B Danube — CCI 2014TC16M6TN001).
За словами першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В’ячеслава Негоди, відповідну угоду було підписано у грудні минулого року. «Дунайська транснаціональна програма є одним із фінансових інструментів ЄС з реалізації стратегії ЄС для Дунайського регіону. Участь у ній відкриває українським партнерам можливість отримання фінансування та впровадження спільних проектів разом із партнерами з країн Дунайського регіону», — повідомив урядовець. За його словами, у разі ратифікації угоди ЄС надасть для України на безоплатній основі п’ять млн євро для проектів Дунайської транснаціональної програми, що відбиратимуться на конкурсній основі на загальних умовах та за правилами, визначеними у програмі.
Підсумовуючи обговорення, В. Негода зауважив, що ця стратегія вже працює в країнах ЄС, але ми досі були лише її сторонніми спостерігачами. Ухваливши це рішення, Україна стане повноправним учасником реалізації цієї угоди.
Щодо контролю за коштами, то, за словами урядовця, з української сторони це будуть Рахункова палата та Держаудитслужба. Крім того, перевірки відбуватимуться з двох сторін. Тобто перед тим, як передати кошти партнеру проекту, ЄС спочатку перевірить, куди вони спрямовуватимуться, і лише потім профінансує.
Схвально оцінивши проект закону та користь, яку принесе ратифікація, Верховна Рада 246 голосами підтримала проект.
Верховна Рада розглянула також проект постанови «Про скасування рішення Верховної Ради від 18 вересня 2018 року про прийняття в цілому проекту Закону «Про внесення зміни до статті 6 Закону «Про Центральну виборчу комісію» (реєстр. № 9090-П1). А також альтернативні проекти постанов №№9090-П та 9090-П2. Усі вони не набрали достатньої кількості голосів. Відтак вже сьогодні (у четвер) Верховна Рада зможе оновити склад ЦВК.
На початку ранкового засідання народні депутати виступили із заявами. Більшість виступів обранців стосувалися критики проекту державного бюджету на 2019 рік. Водночас Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко торкнулася питання розмінування територій на Донбасі.
«За різними оцінками, понад сім тисяч кілометрів територій, які постраждали від російської агресії, є такими, що можуть мати вибухонебезпечні предмети і потребують спеціальної перевірки. Також важливим є той аспект, що прибори для розмінування, які були в Донецьку та Луганську, залишилися на окупованій території. Очевидно, що всі служби, які сьогодні займаються цивільним розмінуванням, потребують посиленої уваги, а також переобладнання та підтримки наших міжнародних партнерів», — наголосила вона.
У цьому контексті, як зауважила І. Геращенко, Верховна Рада заборгувала надзвичайно важливий закон — про цивільне розмінування. Політик поінформувала, що протягом року у форматі профільного Комітету з питань нацбезпеки та оборони працювала робоча група, яка напрацювала відповідний законопроект. Він враховує практики інших країн, наприклад Хорватії, де було створено спеціальну агенцію, яка не лише проводила розмінування, а і брала на себе відповідальність за якість роботи.
Водночас І. Геращенко назвала хорошим знаком те, що у парламенті зареєстровано ще декілька депутатських законопроектів щодо розмінування. «За моєю інформацією, і в уряді напрацьовано, і це дуже правильно, законопроект про цивільне розмінування. Уряд узагалі має тримати тут лідерські позиції. Крім того, наші міжнародні партнери очікують від нас такого закону для того, щоб посилити технічну допомогу Україні для переоснащення наших структур, які займаються розмінуванням», — зауважила політик, додавши, що до другого читання можна буде об’єднати ці проекти і зробити один якісний документ.
«Маємо прийняти такий законопроект, який відповідатиме кращим практикам», — сказала вона.
Водночас І. Геращенко звернулася до представників місцевої влади з проханням провести маркування всіх площ, які можуть мати міни, вибухонебезпечні предмети. «А ми до кінця сесії маємо прийняти цей закон про цивільне розмінування», — констатувала політик.
У свою чергу Рефат Чубаров (БПП) нагадав, що 25 липня цього року Держдепартамент США оприлюднив «Кримську декларацію». «Незважаючи на стислість цього документа, він є квінтесенцією політики США щодо Криму відповідно до України та Росії, — сказав він. — Три головні меседжі, з яких виходитимуть США: жодна країна не може силою змінювати кордони іншої держави; разом із союзниками, партнерами та міжнародною спільнотою США відкидають спробу Росії анексувати Крим та зобов’язуються зберігати цю політику до відновлення територіальної цілісності України; своїми діями Росія повела себе у спосіб, який не достойний великої держави і з власної волі ізолювала себе від міжнародної спільноти. Отримавши ці принципові підходи США, тепер ми: Президент, парламент, уряд маємо з позиції затяжної інформаційно-дипломатичної оборони у кримському напрямку перейти до прямих заходів, спрямованих на максимальну мобілізацію власного суспільства та міжнародного співтовариства щодо деокупації Криму». У цьому контексті Р. Чубаров нагадав, що робоча група при Конституційній комісії підготувала проект змін до Основного Закону щодо Криму та проекти законів про статус кримськотатарського народу, про корінні народи в Україні. Тож закликав Президента у найближчі дні ініціювати засідання Конституційної комісії, щоб розглянути ці законопроекти і потім спрямувати їх на розгляд до Верховної Ради.
Насамкінець головуючий повідомив про створення у парламенті МФО «Переселенцям — право голосу». Головою об’єднання обрано Сергія Капліна.
Із днем народження цього дня вітали представницю БПП Наталію Агафонову.

Дослівно

Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко: «Кожен громадянин має знати: якщо держава стверджує, що ця територія розмінована, значить вона такою і є. Там можуть гуляти діти, там можна випасати худобу і проводити сільськогосподарські роботи».