За ініціативою парламентського міжфракційного депутатського об’єднання «Рівні можливості» у Львові відбувся регіональний Український жіночий конгрес. У його роботі взяли участь понад 100 представниць об’єднаних територіальних громад, органів місцевого самоврядування, державних органів влади та громадських активісток. Окрім учасниць зі Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької областей, для обміну досвідом запросили представників з Донецької, Запорізької та Луганської областей.
Співголови міжфракційного об’єднання «Рівні можливості» Альона Бабак, Світлана Войцеховська, Марія Іонова, Олена Кондратюк поставили перед конгресом конкретну мету — створити майданчик для обговорення проблем, які виникають через гендерну нерівність у нашому суспільстві. Так, відкриваючи конгрес, народний депутат Олена Кондратюк зазначила, що необхідно протидіяти різним формам дискримінації, яка, згідно з дослідженнями, є елементом інформаційної війни. Висновки львівських дискусій буде включено до порядку денного другого Українського жіночого конгресу, який відбудеться в Києві у грудні.
Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Марія Іонова нагадала, що з 29 партій лише 22 дотрималися квот участі жінок у політичному житті. Тому, на її думку, треба запроваджувати санкції на законодавчому рівні. «У нас є стереотипи, історичні традиції, і це підкріплюється церквою. Роль церкви тут дуже важлива. Якщо ми не визнаватимемо цю проблему, то не вирішимо її. Чоловіки не дуже хочуть, щоб жінки приймали рішення. Ми не говоримо про домінування жінок. Ми говоримо про рівність. Але тут мають бути професійні якості. Ми на шляху до розроблення рецепта балансу. На законодавчому рівні багато документів, які задекларовані, але не виконуються», — сказала Марія Іонова.
«Троє з чотирьох моїх заступників та дві третини керівників департаментів — це жінки. Ми запрошували на роботу кращих. Більшість тих, хто сьогодні веде вперед Львівщину, — золоті медалістки та люди, які мають червоні дипломи. Успішність Львова зумовлена перебуванням на посадах жінок. Це був відбір не за статевою ознакою, а за розумом і вмінням. Жодна жінка за професійністю не поступається чоловікам — це тренд завтрашнього дня», — заявив під час дискусійної панелі «Як впливає гендерна рівність на суспільний розвиток» голова Львівської ОДА Олег Синютка.
Представниця ООН в Україні Анастасія Дівінська зазначила, що доброю практикою є скасування всіх дискримінаційних положень законодавства, зокрема тих, що регулюють шлюб та розлучення, виховання дітей, отримання спадщини, свободу пересування, доступ до фінансових ресурсів, кредитування та отримання доходів. Одна з головних рекомендацій Анастасії Дівінської — скасувати всі законодавчі норми, які прямо дискримінують жінок, здійснити аналіз нового та чинного законодавства про дотримання прав людини за участю незалежних експертів, включно з жіночими організаціями.
«У валовому внутрішньому продукті на чоловіка припадає 10,5 тисячі доларів і 6,1 тисячі доларів — на жінку. З 18 мільйонів жінок працездатного віку лише половина має можливість професійної реалізації», — наголосив заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України з питань європейської інтеграції Тарас Токарський. Він повідомив, що в міністерстві прийнято кодекс рівності.
«У вересні 2017 року ми проводили дослідження «Жінки в юридичній професії». Участь в анонімному опитуванні взяли 365 респонденток», — повідомила голова громадської організації «Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем», кандидатка юридичних наук Христина Кіт.
Результати дослідження, за її словами, демонструють, що серед опитаних жінок-юристок 46,5 відсотка зазнають дискримінації в доступі до професії; 41,5 відсотка необхідно було доводити свою професійність та здатність виконувати певну роботу в ситуації, в якій чоловіку-юристу цього не потрібно було робити; 36,9 відсотка зазнавали у своїй професійній діяльності сексуальних домагань. Ці опитування відображають гендерні аспекти юридичної професії, хоча не є репрезентативними.
Темами публічних лекцій також стали питання гендерних дисбалансів у соціально-економічній сфері, нових можливостей для українок у підприємництві та бізнесі. Під час «живої бібліотеки» у форматі інтерактивного спілкування учасниці взяли участь у діалогах зі спікерами.
Львів.
