На своїй землі Юрій Поляцький працює не один десяток років. Разом з дружиною та братом пораються на 36 гектарах. І хоча порівняно з іншими місцевими господарствами це досить небагато, зізнається, роботи тут вистачає протягом усього року. Каже, щосезону чимало витрачає на ремонт та обслуговування техніки, бо купити нову аграрій не в змозі. Тому бідкається, що не має достатньо інструментів, аби розвивати господарство на такій родючій землі. До речі, значну частину прибутку витрачає саме на оплату орендованих полів.

Навіть магнати не зможуть конкурувати з іноземцями

— Збираємо соняшник, зернові вже прибрали, — розповідає фермер Юрій Поляцький.

— Сіємо озимі. Це наш сімейний бізнес. Колись на цій землі займались мої батьки, тепер поля обробляємо з дружиною та братом. Діти поки що цим не займаються. Нашого заробітку нам вистачає, щоб заплатити податки та спати спокійно. На розвиток взагалі нічого не лишається. Я працюю на землі вже 25 років, але досі не спроможний купити землю.
У сусіда Юрія Олексія Степаненка 30 гектарів землі. Тут розводить квіти, вирощує овочі та зернові культури. Але найбільша його пристрасть — виноград. За все життя у своєму винограднику назбирав із сотню сортів. Усе, що ціною власних сил та здоров’я вдалось побудувати, чоловік планував передати синові. Та нещодавно дізнався, що зовсім скоро його поля та виноградники за безцінь зможуть розкупити великі аграрні підприємства. Мова йде про ймовірне скасування мораторію на продаж земель для ведення товарного сільгоспвиробництва.
— Я цього просто не витримаю, — зізнається Олексій Степаненко.

—Син поїде за кордон полякам допомагати, а я піду на пенсію. А це все занедбане буде — і все.

Проти скасування мораторію і голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Запорізької області Анатолій Довгань.

Він і сам обробляє понад 1000 гектарів землі, на яких також розводить велику рогату худобу, гусей, коней і не тільки.
— Ті, хто за зняття мораторію, вони ж не до кінця розуміють, що будуть неконкурентоспроможними. Навіть магнати, латифундисти українські не зможуть конкурувати із западниками, — впевнений Анатолій Довгань.

Створити правила гри, що не дозволять концентрувати гектари в одних руках

Але 6 вересня ініціативна група з 69 народних депутатів зробила подання до Конституційного Суду України з вимогою скасувати земельний мораторій. Адже і Європейський суд з прав людини визнав заборону на продаж землі порушенням прав українців.

Із ст. 41 Конституції України «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю...»

— У нас в Україні створена така унікальна ситуація, коли в тебе земля з одного боку є, але якщо ти її хочеш купити або продати, то в тебе якби її й немає. Це відповідно порушує твоє право власності, яке підтверджене Конституцією України, — каже народний депутат Олексій Мушак.

— Водночас розумію проблеми, які є в аграрній сфері. Тому моє бачення цього, що ми маємо прийняти новий додатковий закон, який би не дозволив концентрувати землю в одних руках та дав би інструменти розвитку для невеликих фермерських господарств. Фермери повинні сплачувати податки. Адже ситуація у країні така, що майже половина земель — у тіні.
Тому депутати думають над тим, як збільшити надходження до держбюджету та вивести фермерські господарства з тіні. Та запорізькі експерти запевняють, дозвіл скуповувати землі означатиме появу власників-монополістів. Ціна на землю, яка встановиться на ринку в умовах жорсткої конкуренції, буде не по кишені звичайним землеробам.
— Для Запорізької області це питання дуже важливе, тому що ми посідаємо четверте місце в Україні за площами сільгоспугідь. У регіоні більш як 2 млн гектарів сільськогосподарських земель — це майже 6 відсотків від усіх по Україні, — розповідає кандидат економічних наук Костянтин Денисов. — Наша область, навіть незважаючи на кліматичні умови, є в лідерах з виробництва сільгосппродукції у країні. Якщо розумно підійти до цього питання і дати людині можливість заробляти на своїй землі, то це дасть і робочі місця, і доходи в місцевий бюджет, і стимулюватиме розвиток економіки.

Для потенційних орендарів пропонують запровадити іспити

84 відсотки сільськогосподарських земель області належать саме людям. Та аж ніяк не всі запоріжці працюють на своїх полях. Тому цілком логічно, що зі скасуванням мораторію розпочнеться масовий продаж непотрібних ділянок, які вмить викуплять підприємці. Щоб цьому запобігти, серед фахівців існує ідея створити Державний банк, що стане єдиним покупцем і розпорядником. Тоді держава могла б не продавати ділянки, а здавати їх у довгострокову оренду, наприклад, з правом родинної спадщини. А от для потенційних орендарів фахівці пропонують запровадити своєрідні іспити.
— Наприклад, держава через земельний банк здає землю в оренду. Але той, хто бажає взяти більш як 30 гектарів, має спочатку скласти кваліфікаційний іспит і показати, що він дійсно є фаховим агрономом, розуміє питання землекористування, ведення фермерського господарства. Це потрібно для того, щоб землі за рік, за два просто не виснажували, і не викачували з них бездумно всі ресурси, — каже Костянтин Денисов.

— Ще одна перевага державного розпорядника — відкритість звітів про його діяльність та до перевірок прокуратури, рахункової палати або аудиторів. Взагалі земля — це об’єкт власності. У світовому рейтингу легкості реєстрації власності Україна посідає 64-те місце. Для прикладу, Білорусь — на 5-му, Молдова — на 20-му, також вище України в цьому рейтингу Киргизстан і Казахстан. В Україні занадто забюрократизована, заплутана і недосконала система реєстрації земельних ділянок. Тому і залишити все, як є, не можна.
Нині передавати будь-кому право на власну ділянку для ведення товарного сільгоспвиробництва заборонено. Виходом є обмін, де одна зі сторін може внести доплату. Ще один варіант — отримати землю у спадок. У разі скасування мораторію юристи вважають за необхідне створити закон з чітко прописаними правилами купівлі та продажу. Насамперед юристи пропонують чітко визначити, хто та у якій кількості матиме право купувати землі; створити державну структуру, яка визначатиме справедливу вартість земельних ділянок; визначити, які саме землі підлягатимуть продажу.
— Швидше за все, при скасуванні мораторію деякі обмеження все-таки будуть. Рішення Європейського суду з прав людини нам показало, що наш мораторій не вічний. Варто зазначити, що згідно із законами України, практика Європейського суду і конвенція, на підставі якої розглядаються справи, вважаються в нашій країні джерелом права, до того ж вищим за Закон, — каже юрист Іван Шумейко.

Зрозуміло, що мораторій — пережиток минулого. Питання полягає в тому, шляхом яких саме змін піде Україна. Чи створить власні закони, що убезпечать людей та землю? Або ж дозволить сусідам диктувати свої правила, як розпоряджатись нашою територією? А тоді що та, головне, від кого нам доведеться боронити?

Запорізька область.

Фото автора.

Мовою закону

До набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2019 року, не допускається:

а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;
б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам — учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.
Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами «а» та «б» цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2019 року, в порядку, визначеному цим Законом.
Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами «а» та «б» цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).
Ст.15 Перехідних положень Земельного кодексу України.