Погоджувальна рада

На початку погоджувальної ради лідерів депутатських фракцій і груп та голів парламентських комітетів Голова Верховної Ради України Андрій Парубій привітав із рішенням Синоду Константинопольського патріархату про надання Українській помісній православній церкві автокефалії. Глава парламенту нагадав, що тепер має відбутися Всеукраїнський православний собор України, в якому візьмуть участь усі ієрархи—патріоти України, які проголосять створення Єдиної помісної української православної церкви. 

Юлія Тимошенко, Олег Березюк, Максим Бурбак, Артур Герасимов, Степан Кубів.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

 

Після об’єднавчого собору Патріарх Варфоломій вручить предстоятелю Української помісної православної церкви Томос про автокефалію. Андрій Парубій подякував за зусилля щодо підготовки до надання Томосу народним депутатам і Президентові й закликав до об’єднання, «щоб і надалі своєю єдністю творили історію».
У середу, 17 жовтня, Верховна Рада традиційно розгляне питання ратифікації. А в четвер, 18 жовтня, в парламенті буде «бюджетний день» — народні депутати планують розглянути проект Держбюджету-2019 в першому читанні (за Регламентом це належить зробити не пізніше 20 жовтня), а також законопроекти, які впливають на формування бюджету, зокрема, про публічні закупівлі, виділення коштів на кібербезпеку, ЦВК. «Враховуючи, що РФ як елемент гібридної війни використовує втручання у вибори, необхідно забезпечити всі технічні передумови для захисту результатів виборів», — наголосив А. Парубій.
Пріоритетним завданням Держбюджету-2019 є подальший розвиток української армії, наголосив лідер фракції Блоку Петра Порошенка Артур Герасимов, закликавши забезпечити у державному кошторисі необхідні кошти для подальшого зміцнення Збройних Сил України. Парламентарій також наголосив на потребі призначити міністра у справах ветеранів. Фракція БПП запропонувала на цю посаду свою колегу Ірину Фріз.
«Народний фронт» вимагає ухвалити Держбюджет на 2019 рік до кінця листопада, передбачивши у ньому фінансування армії на рівні не менше 5% ВВП, заявив керівник фракції «Народний фронт» Максим Бурбак. Фракція також наполягає на реальному збільшенні зарплат військовослужбовцям, фінансуванні вже впроваджених реформ, підтримці об’єднаних територіальних громад.
Лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко закликала проголосувати за три мораторії — про заборону підвищення тарифів на тепло, на тіньову приватизацію газотранспортної системи та продаж сільськогосподарської землі. За її словами, готують підвищення тарифів на тепло для населення на 23 відсотки. «У людей забирають останнє», — наголосила Ю. Тимошенко.
Лідер фракції «Самопоміч» Олег Березюк закликав уряд розробити бюджет з урахуванням запровадження податку на виведений капітал, а не перекладати наповнення бюджету на плечі рядових громадян. «Уряд хоче мати довкола себе «роботів Софій», а не звичайних людей, які вимагають поваги до себе», — сказав політик.
Лідер фракції Опозиційного блоку Юрій Бойко привернув увагу до масової вирубки лісів у Карпатах, закликав врахувати у проекті бюджету відновлення соціальних виплат та пільг чорнобильцям. «Бюджет повинен бути справедливим, соціально орієнтованим, а не тільки орієнтованим на годування силових структур, що пропонується урядом», — сказав він.
Виступаючи від фракції Радикальної партії, голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк назвав пропозиції МВФ підняти ціни на газ для населення, при цьому не підвищувати соціальні стандарти в країні, «подвійним ударом по українському народу, по купівельній спроможності громадян». Команда Радикальної партії пропонує навпаки: зробити ставку на підвищення доходів громадян, відновлення та розвиток промисловості, залучення інвестицій, здешевлення кредитів, ініціює загальнонаціональну програму «зробимо ліки дешевшими».
Віктор Бондар (ДГ «Відродження») привернув увагу до скорочення працівників у сфері промисловості на 36 відсотків — за його словами, в Україні нині лише 1,8 млн промисловців. Політик також висловив стурбованість ситуацією в «Укрзалізниці», зростанням тарифів на вантажні перевезення.
Євген Рибчинський (ДГ «Воля народу») привернув увагу до того, що декілька районів Київщини та Черкащини відключено від газопостачання, міста мають реальні проблеми із увімкненням опалення і не в змозі вирішити їх самостійно. Він закликав закласти у проекті бюджету 19 млрд гривень на субвенції місцевим бюджетам для погашення різниці між фактичною вартістю енергоносіїв та затвердженими тарифами для населення, а також встановити мораторій на тимчасове відключення для населення газопостачання.
Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко наголосила на важливості ухвалення законопроекту про гуманітарне розмінування. «Більше семи тисяч кілометрів сьогодні є вражені від вибухонебезпечних предметів, — сказала політик. — Прийняття закону про гуманітарне розмінування значно посилить наш діалог з країнами — партнерами по НАТО і допоможе тим трастовим фондам, які працюють над розмінуванням, більш активно допомагати Україні».
А. Парубій доручив профільному комітету невідкладно розглянути законопроект про гуманітарне розмінування.
Заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд закликала до соціального захисту людей, потерпілих від пожежі на складі з боєприпасами в Ічні, та належній охороні таких складів. «Чому склади вибухають на мільярди гривень, чому вже вп’яте вибухає склад під час війни, а ми досі не побачили жодного диверсанта, може, вони сидять у високих кабінетах?» — запитала політик.
Представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко поінформувала про ініціативу глави держави — передати Андріївську церкву в Києві в постійне користування Вселенського Патріарха. За її словами, Президентом буде подано до парламенту відповідний законопроект. «Президент пропонує передати Андріївську церкву в постійне користування Вселенського Патріарха, як символічний жест єднання з нашою церквою», — додала І. Луценко.
Перший віце-прем’єр Степан Кубів запевнив, що до Держбюджету-2019 закладено кошти на продовження економічного зростання, створення робочих місць, зміцнення обороноздатності та безпеки України, формування нової науки, продовження ключових системних змін у медицині, освіті, дерегуляції, децентралізації, продовження будівництва доріг, розвиток кіно і культури. За словами С. Кубіва, проект бюджету базується на принципі середньострокового бюджетного планування. Документ закладає можливості для продовження розпочатих довготривалих змін у державі.