Загальновідомо, який негативний вплив на умови ведення сільськогосподарського виробництва мають зміни клімату.
У зв’язку із потеплінням в Україні значно погіршились умови природного вологозабезпечення, внаслідок чого ефективне вирощування практично всіх сільськогосподарських культур у зоні степу і південного лісостепу без зрошення стало майже неможливим. Більше того, внаслідок змін клімату навіть у зоні Полісся починаючи з липня формується дефіцит вологи в ґрунтах і отримання високих та сталих врожаїв навіть на Поліссі уже неможливе без додаткового зволоження.
Тому якщо не розвивати зрошення на півдні та водорегулювання на Поліссі, Україна не матиме можливості реалізувати свій величезний потенціал з виробництва продовольства.
І саме робота «Сталий розвиток меліорації земель в умовах змін клімату», що висунута на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки за 2018 рік, дає аргументовану і вичерпну відповідь на те, як забезпечити стале та ефективне сільськогосподарське виробництво в умовах змін клімату.
Роботу вирізняє комплексність, гармонійне поєднання фундаментальних та прикладних досліджень, високий науковий рівень розробок та широке використання отриманих результатів у виробництві.
Робота є результатом багаторічних досліджень та розробок провідних вчених Інституту водних проблем і меліорації, Інституту ґрунтознавства і агрохімії, Інституту зрошуваного землеробства та Національного університету водного господарства та природокористування.
До найважливіших фундаментальних результатів роботи необхідно зарахувати вперше встановлені напрями еволюції ґрунтів, спрямованість ґрунтових процесів на зрошуваних водами різної якості, богарних і вилучених зі зрошення ґрунтах. За результатами ґрунтових досліджень вперше обґрунтовано визначальну роль зрошення у формуванні ґрунтів з більш високою продуктивною здатністю, створено систему оцінювання якості природних вод для зрошення за агрономічними та екологічними критеріями, яка унормована відповідними Національними стандартами, розробниками яких також є автори роботи.
Важливим фундаментальним результатом роботи є науково-методичні засади формування екологобезпечних режимів зрошення, застосування яких дає змогу підвищити ефективність використання поливної води за рахунок повного виключення або істотного скорочення її витрат на інфільтрацію.
Уперше розроблено науково-методичні основи, технології та технічні засоби краплинного зрошення практично всіх видів сільськогосподарських культур, найбільш ефективного та екологобезпечного способу поливу, застосування якого перетворює вирощування всіх видів сільськогосподарських культур на стабільно прибутковий бізнес. Застосування цього способу поливу регламентовано майже 20 Національними стандартами, розробниками яких є автори роботи.
Для традиційного зрошення дощуванням обґрунтовано методологію формування високопродуктивних систем землеробства, розроблено та впроваджено у виробництво інноваційні технології вирощування сільськогосподарських культур, сучасну структуру посівних площ і сівозмін на зрошуваних землях.
На основі фундаментальних та прикладних досліджень обґрунтовано раціональні технологічні та технічні рішення з водорегулювання на осушених землях, конструкції й параметри гідромеліоративних систем, розроблено та впроваджено інформаційно-аналітичні ГІС системи управління зрошенням та водорегулюванням.
Узагальнює дослідження методологія формування систем біоенергетичного аграрного виробництва на меліорованих землях, застосування яких забезпечує незалежність від використання зовнішніх хіміко-техногенних і енергетичних ресурсів, дає змогу знизити собівартість продукції удвічі та збільшити чистий прибуток на меліорованих землях до 8—10 тис. у.о./га з терміном окупності капітальних витрат на створення виробничої інфраструктури у 2—3 роки.
Результати досліджень покладено в основу «Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року», «Водної стратегії України на період до 2025 року», низки законів України, нормативно-методичних документів, що регламентують проектування, будівництво та експлуатацію зрошувальних та дренажних систем в Україні.
Результати роботи широко впроваджені в практику. За особистої участі авторів роботи запроектовано, побудовано та експлуатується більш як 12 тис. га систем крапельного зрошення в усіх регіонах України. На заводі «Фрегат» (м. Первомайськ) налагоджено серійне виробництво 35 модифікацій сучасної дощувальної техніки, що за своїми характеристиками відповідає світовому рівню.
Система управління зрошенням впроваджена на 20 тис. га, а технології вирощування сільськогосподарських культур на зрошуваних та осушених землях на загальній площі понад 500 тис. га.
Загальний економічний ефект від впровадження розробок становить понад 2,5 млрд грн щорічно.
Михайло РОМАЩЕНКО,
директор Інституту водних проблем і меліорації НААН,
доктор технічних наук, академік НААН.
